Постанова КАС ВС № 580/9734/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29 березня 2023 року справа № 580/9734/21 адміністративне провадження № К/990/947/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач), суддів: Блажівської Н. Є., Хохуляка В. В., за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С. представника позивача - адвоката Микитенко В. І. на підставі ордера, представника відповідача - Левенець А. М. в порядку самопредставництва, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року (судді: Кобаль М. І., Костюк Л. О., Степанюк А.Г.) у справі № 580/9734/21 за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - УСТАНОВИВ: Рух справи Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради (далі - КП «Міськсвітло», Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06 серпня 2021 року № 0062080705 на суму завищеного бюджетного відшкодування 99 000 грн та 24 750 грн штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на додану вартість; від 06 серпня 2021 року № 0062090705 про зменшення від`ємного значення на суму 12107963,0 грн за платежем податок на додану вартість; від 06 серпня 2021 року № 0062070705 на суму податкового зобов`язання 243 523 грн та штрафних санкцій 60 881 грн, за платежем податок на додану вартість та штрафними (фінансовими) санкціями; від 31 серпня 2021 року № 0067180705 про зменшення від`ємного значення на суму 11 436 462 грн за платежем податок на додану вартість; від 31 серпня 2021 року № 0067170705 на суму завищеного бюджетного відшкодування 99 000 грн та штрафних (фінансових) санкцій 9900 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року ( Гаврилюк В. О. ) позов задоволено повністю. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що від`ємне значення з податку на додану вартість задекларовано виключно внаслідок господарських операцій з придбання в суб`єктів господарювання товарів/послуг, а не за рахунок передачі майна у власність. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено повністю, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Підприємства відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції врахував, що у зв`язку з ненаданням позивачем документів під час перевірки, контролюючий орган склав та надіслав підприємству відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України акти про ненадання документів при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки. За висновком суду, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про неможливість документально підтвердити суму податкового кредиту за квітень і травень 2021 року у зв`язку з ненаданням первинних документів щодо здійснення господарської діяльності за квітень і травень 2021 року та за періоди, відображені в додатках 1, 2, 3 деклараціях з ПДВ за квітень 2021 року, травень 2021 року. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ненадання платником податків витребуваних первинних документів під час проведення перевірки останнього податковим органом, прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. 6 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 580/9734/21, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції. 15 лютого 2023 року справа № 580/9734/21 надійшла до Верховного Суду. 16 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі підпункту 5 частини першої статті 339 КАС України, оскільки фактичні обставини, що були предметом дослідження у справах, на які посилається підприємство у касаційній скарзі не є подібними обставинам у цій справі. Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання податкового органу з мотивів його безпідставності, а також звертає увагу на те, що підставою відкриття касаційного провадження окрім пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм підпункту «б» пункту 198.5 статті 198, підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах. 27 березня 2023 року від податкового органу до суду надійшли пояснення на касаційну скаргу (надіслані засобами поштового зв`язку 23 березня 2023 року), в яких відповідач просить відступити від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 9 лютого 2023 року у справі № 580/11442/21. Суд зазначає, що подання відзиву на касаційну скаргу як форми заперечень на неї врегульовано положеннями статті 338 КАС України, зазначені пояснення знаходяться за межами цих положень як по суті, так і по формі. Разом із тим, під час касаційного провадження сторонам була надана можливість висловити свої позиції стосовно наданих суду пояснень. Доводи касаційної скарги Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм підпункту «б» пункту 198.5 статті 198, підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах. Крім того, вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду про застосування норм пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 22 червня 2022 року у справі №826/13633/17, від 13 липня 2022 року у справі №420/7383/19, від 15 червня 2022 року у справі № 420/2808/20. Щодо ненадання документів бухгалтерського та податкового обліків під час проведення невиїзної документальної перевірки в період з 24 червня 2021 року по 5 липня 2021 року, та як наслідок неможливості документального підтвердження суми податкового кредиту, скаржник зазначає, що відповідно до листа позивача за вихідним № 170 від 24 червня 2021 року на адресу відповідача було надано документи бухгалтерського та податкового обліків на 93 аркушах. Запит про надання документів № 13223/6/23-00-07-0511 від 29 червня 2021 року за період, що складає більше як три послідовних календарних роки, бо стосувався і документів 2017 року було отримано 30 червня 2021 року, про що зазначено на 4-й сторінці акта перевірки. В даному випадку посадова особа діяла за межами своїх повноважень, бо пунктом 85.4. Податкового кодексу України внормовано, що відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. По-друге, позивач зазначає, що на дату отримання запиту, тобто 30 червня 2021 року до закінчення перевірки залишився 1 робочий день, про будь-які порушення законодавства в вказаному запиті не зазначено, а тому 30 червня 2021 року позивач листом № 174 від 30 червня 2021 року запропонував відповідачу в зв`язку з значним обсягом документів (понад три тисячі аркушів, та неможливістю за один робочий день зробити необхідні копії) ознайомитися із ними за юридичною адресою підприємства, але відповідач зробив помилковий висновок про ненадання документів для проведення перевірки. Так, Підприємство в касаційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №826/13633/17, в якій зазначено: «..щодо необхідності дослідження доказів наявності чи відсутності в розпорядженні позивача документів, обсяг яких визначено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, неможливості їх надання контролюючому органу з причин, які в силу приписів статті 44 ПК України вважаються поважними». Окрім того, Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №420/7383/19 зазначає: «Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу». Скаржник вважає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду помилково обґрунтована висновком про ненаданням КП «Міськсвітло» у перевіряємий період контролюючому органу первинних документів, без врахування поважності причин ненадання. Позивач також визначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме підпункт «б» пункту 195.5 статті 198 та підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України щодо коштів місцевого бюджету за КЕКВ 3210 «капітальні трансфери підприємствам (установам, організаціям) з огляду на те, що підпункт 197.1.16 ПК України стосується тих підприємств, організацій, які безкоштовно передають, а не отримують основні засоби. Тобто, якби Департамент ЖКК Черкаської міської ради був платником податку на додану вартість, то за деяких умов вони при безоплатній передачі основних засобів на баланс комунальних підприємств повинні були б нарахувати податкові зобов`язання. А КП «Міськсвітло» отримувало безкоштовно передані основні засоби в 2003 році, а тому стаття 197.1.16 ПК України не може ніяк стосуватися даних правовідносин. Серед іншого, позивач акцентує увагу на тому, що КП «Міськсвітло» отримано безоплатно на баланс підприємства основні засоби в 2003 році. Згідно з підпунктом 197.1.16 ПК України операція з їх безоплатної передачі відноситься до операцій, які звільнені від оподаткування. Безоплатно отримані на баланс КП «Міськсвітло» лінії електромереж в подальшому не призначені та не використовуються для здійснення операцій, звільнених від оподаткування, їх не передають на баланс інших підприємств державної чи комунальної власності. А саме ця операція вважається звільненою від оподаткування згідно з статтею 197 ПК України та виключно в такому випадку необхідно нарахувати податкові зобов`язання за пунктом 198.5 цього кодексу. Ці основні засоби утримуються на балансі КП «Міськсвітло» в справному технічному стані та використовуються для надання послуг з освітлення міста. Ці послуги підпадають під дію пункту 185.1 ПК України як операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Ці операції не звільнені від оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються за ставкою 20 відсотків, тому застосування пункту 198.5 ПК України та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість є незаконним та не відповідає вимогам чинного законодавства. Окрім того, в акті перевірки зазначено - передача основних засобів КП «Міськсвітло» відбулася в 2003 році, а Податковий кодекс України розпочав свою дію з 01 січня 2011 року, та не має зворотної дії у часі. За наведених обставин застосування посадовими особами контролюючого органу вимог підпункту 197.1.16 ПК України не ґрунтується на діючому законодавстві. Скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 580/9734/21. 16 лютого 2023 року відповідач надав відзив на касаційну скаргу підприємства, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Обставини справи Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 08 липня 2021 року № 1409-п, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Міськсвітло», з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Перевіркою встановлено порушення КП «Міськсвітло» вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.2, підпунктів «б», «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки останнім завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму та занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість до сплати. Результати перевірки оформлені актами перевірки Головного управління ДПС у Черкаській області: 1) від 12 липня 2021 року №4932/23-00-07-0505/03356849 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Міськсвітло», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні, за квітень 2021 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі - акт перевірки №1). На підставі акта перевірки №1, податковим органом 6 серпня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення - Форма В1 № 0062080705 на суму завищеного бюджетного відшкодування 99 000 грн та 24 750 грн штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на додану вартість; - Форма В4 № 0062090705 про зменшення від`ємного значення на суму 12 107 963,0 грн за платежем податок на додану вартість; - Форма Р № 0062070705 на суму податкового зобов`язання 243 523 грн та штрафних санкцій 60 881 грн, за платежем податок на додану вартість та штрафними (фінансовими) санкціями. 2) від 02 серпня 2021 року №5358/23-00-07-0505/03356849 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Міськсвітло» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі - акт перевірки №2). На підставі акта перевірки №2, податковим органом 31 серпня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: - Форма В4 № 0067180705 про зменшення від`ємного значення на суму 11 436 462 грн за платежем податок на додану вартість; - Форма В1 № 0067170705 на суму завищеного бюджетного відшкодування 99 000 грн та штрафних (фінансових) санкцій 9900 грн. Суд апеляційної інстанції також установив, що до податкової перевірки КП «Міськсвітло» надано контролюючому органу наступні документи: статут підприємства, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку АА №906152 з ЄДРПОУ, виписку з ЄДР, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, накази на призначення директора та головного бухгалтера; декларацію з податку на додану вартість з додатками квітень 2021 року; рішення Черкаської міської ради від 29 січня 2018 року №2-2886 «Про міський бюджет на 2018 рік», додаток №6 до нього; договір від 15 вересня 2017 року №214, укладений з ТОВ «Геобудсервіс Плюс», з додатками №1, №2, №4 та додатковими угодами від 15 вересня 2017 року №1, від 26 грудня 2017 року №2, від 06 квітня 2018 року №3, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; договір від 15 вересня 2017 року №213, укладений з ТОВ «АБК Електро-Буд», з додатками №1, №2 та додатковою угодою від 26 грудня 2017 року №1; акти №1, №4 приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в); банківські виписки: від 12 червня 2018 року, від 22 червня 2018 року, від 23 червня 2018 року; платіжні доручення: від 23 травня 2018 року №1, від 21 червня 2018 року №7; від 22 червня 2018 року №8; оборотно-сальдові відомості: загальна - за червень 2018 року, квітень 2021 року; по рахунках бухгалтерського обліку 10, 11, 15, 20, 22, 23, 31, 361, 37, 48, 63, 64, 643, 644, 68 - квітень 2021 року; по рахунках бухгалтерського обліку: ЮЗА та 15 - за червень 2018 року - квітень 2021 року; затверджені норми витрат пального та мастильних матеріалів - 2021 рік. На запит Головного управління ДПС у Черкаській області від 16 червня 2021 року №12172/6/23-00-07-0511 «Щодо надання первинних документів» позивач не надав первинні документи за квітень 2021 року та за періоди, відображені в додатках 1,2,3 декларації з ПДВ за квітень 2021 року, крім зазначених вище: оборотно-сальдові відомості; журнали-ордери та аналізи по рахункам в розрізі субрахунків «Податкові зобов`язання», «Податковий кредит»; договори купівлі-продажу; договори оренди; видаткові накладні; акти виконаних робіт; платіжні доручення; виписки банків; платіжні відомості; касові документи; товарні чеки; подорожні листи; акти списання ПММ, лімітно-забірні відомості ПММ; товарно-транспортні накладні; наказ про проведення та результати останньої інвентаризації; акти введення в експлуатацію основних засобів; інвентарні картки; затверджені дані щодо залишків товарно-матеріальних цінностей (на початок та кінець і періоду за який проводиться перевірка); відомості щодо кредиторської/дебіторської заборгованості в розрізі контрагентів та дати виникнення, облік та списання відходів виробництва та інше. Також суд апеляційної інстанції установив, що на запит Головного управління ДПС у Черкаській області від 29 червня 2021 року №13223/6/23-00-07-0511 «Щодо надання первинних документів» позивач не надав підтверджуючі первинні документи щодо права власності скаржника на об`єкти, стосовно яких були здійснені: реконструкція мережі зовнішнього освітлення; поточний ремонт мереж зовнішнього освітлення в адміністративних межах м. Черкаси; капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення з встановленням додаткового освітлення пішохідних переходів, за періоди, відображені в додатках 1,2,3 декларації з ПДВ за квітень 2021 року: червень, липень, серпень, грудень 2017 року; січень, березень, квітень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2018 року; січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; лютий, березень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2020 року; лютий, квітень 2021 року. Крім того, позивач не надав до перевірки рішення Черкаської міської ради та додатки до них з переліком об`єктів, видатки на які проведені за рахунок коштів бюджету за 2019 рік, 2020 - 2021 роки. У зв`язку з ненаданням документів в повному обсязі були складені та надіслані скаржнику акти «Про ненадання в повному обсязі документів при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки». Так, перевіркою достовірності і правильності визначення суми та врахування при розрахунку показника 19 Декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено завищення показника рядка 17 (колонка Б) на суму 12 450 486,00 грн, що призвело: до заниження на суму 243 523,00 грн показника рядка 18 Декларації; до завищення на суму 12 206 963,00 грн показника рядка 19 Декларації, оскільки було завищено показник у рядку 16 (колонка Б) Декларації за квітень 2021 року на 12243 787,00 грн та показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації за квітень 2021 року на 206 699,00 грн, всупереч пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України. У свою чергу, порушення податкового законодавства були допущені КП «Міськсвітло» при складанні Декларацій з ПДВ за періоди, відображені в додатку 2 Декларації за квітень 2021 року, а саме: червень, липень, серпень, грудень 2017 року; січень, березень, квітень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2018 року; січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; лютий, березень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2020 року; лютий 2021 року, що вплинуло на формування рядків 16, 16.1 та рядка 17 Декларації з ПДВ за квітень 2021 року. Контролюючий орган зробив висновок, що у зв`язку з ненаданням КП «Міськсвітло» первинних документів щодо здійснення господарської діяльності за квітень 2021 року та за періоди, відображені в додатках 1,2,3 декларації з податку на додану вартість, неможливо документально підтвердити суму податкового кредиту за квітень 2021 року в розмірі 12 450 486,00 гривень. Крім того, Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Міськсвітло» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року, у податковій декларації з податку на додану вартість від 18 червня 2021 року №9163866903, з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 15 липня 2021 року №9195318080 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 99 000,00 грн, за результатами якої складено акт від 02 серпня 2021 року №5358/23-00-07-0505/03356849. Так, в акті перевірки зазначено, що основним чинником виникнення від`ємного значення податку на додану вартість за період з червня 2017 року по травень 2021 року в сумі 12 326 939,00 грн є здійснення операцій з придбання послуг з поточного ремонту мереж зовнішнього освітлення в адміністративних межах м. Черкаси; капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення з встановленням додаткового освітлення пішохідних переходів на вулицях м. Черкаси; реконструкція мереж зовнішнього освітлення м. Черкаси. На запит Головного управління ДПС у Черкаській області від 12 липня 2021 року №13995/6/23-00-07-0511 «Щодо надання первинних документів» КП «Міськсвітло» не надано копії первинних документів за травень 2021 року та за періоди, відображені в додатках 1, 2, 3 декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року, зокрема: наказ про облікову політику по підприємству; оборотні-сальдові відомості; журнали-ордери та аналітичні дані по рахункам: 10, 15, 20, 203, 23, 26, 28, 301, 311, 312, 361, 362, 631, 632, 64; статутні та реєстраційні документи; накази про прийняття/звільнення посадових осіб (копії довіреностей); договори купівлі-продажу; договори оренди; видаткові накладні; акти виконаних робіт; платіжні доручення; виписки банків; платіжні відомості; ВМД; касові документи; сертифікати якості; товарні чеки; накази на затвердження норм палива; подорожні листи; акти списання ПММ; лімітно-забірні відомості ПММ; товарно-транспортні накладні; наказ про проведення та результати останньої інвентаризації; акти введення в експлуатацію основних засобів; інвентарні картки; затверджені дані щодо залишків товарно-матеріальних цінностей (на початок та кінець періоду за який проводиться перевірка); відомості щодо кредиторської/дебіторської заборгованості в розрізі контрагентів та дати виникнення, облік та списання відходів виробництва та інше. Під час перевірки контролюючим органом були складені та надіслані підприємству відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України акти про ненадання документів при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Міськсвітло» від 21 липня 2021 року №490/23-00-07-0506/03356849, від 22 липня 2021 року №494/23-00-07-0506/03356849, від 23 липня 2021 року №500/23-00-07-0506/03356849, від 26 липня 2021 року №509/23-00-07-0506/03356849. У зв`язку з ненаданням первинних документів щодо здійснення господарської діяльності за травень 2021 року та за періоди, відображені в додатках 1, 2, З декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року, відповідач дійшов висновку про неможливість документально підтвердити суму податкового кредиту за травень 2021 року в розмірі 12 643 862,00 гривень. Позивачем у відповіді на акт перевірки зазначено, що згідно з пунктом 11.5 додатку №1 до рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року №3-531 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» передано в оперативне управління Управлінню житлово-комунального господарства комплекс споруд вуличного освітлення на території м. Черкаси, власником яких є Черкаська міська рада. Вищевказаний комплекс споруд вуличного освітлення на території м. Черкаси було взято на баланс КП «Міськсвітло» та оприбутковано на рахунку 103А, згідно з інвентарними картками. Рішення Черкаської міської ради про передачу комплексу споруд вуличного освітлення Управлінням житлово-комунального господарства КП «Міськсвітло» відсутнє. Відповідно до Статуту КП «Міськсвітло»: засновником (власником) підприємства є Черкаська міська рада; органом управління підприємства - департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради. Підприємство є комерційним та діє з метою отримання прибутку. До статутного капіталу підприємства відноситься майно, в тому числі грошові кошти, які отримані за рішенням власника щодо збільшення статутного капіталу. Майно закріплене власником за підприємством на праві господарського відання є власністю територіальної громади міста Черкаси. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном, з обмеженням правомочності щодо такого майна. КП «Міськсвітло» отримує фінансування на поповнення статутного капіталу за КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та здійснює діяльність з експлуатації, обслуговування, реконструкції електромереж зовнішнього освітлення, капітальних ремонтів електромереж зовнішнього освітлення з встановленням додаткового освітлення пішохідних переходів в адміністративних межах м. Черкаси. КП «Міськсвітло» за період, починаючи з травня 2016 року, придбавало послуги капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення з встановленням додаткового освітлення пішохідних переходів на вулицях м. Черкаси та послуги реконструкції мереж зовнішнього освітлення м. Черкаси за рахунок поповнення статутного фонду з місцевого бюджету за КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)». Мережі зовнішнього освітлення, які підлягають реконструкції та капітальному ремонту, є майном закріпленим за КП «Міськсвітло» на праві господарського відання та є власністю територіальної громади міста Черкаси. Безоплатна передача мереж зовнішнього освітлення КП «Міськсвітло», відповідно підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільнена від оподаткування. При придбанні послуг капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення КП «Міськсвітло» сформовано податковий кредит, починаючи з травня 2016 року на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками таких послуг: ТОВ «АБК Електро-Буд», ТОВ «ГЕОБУДСЕРВІС ПЛЮС», ТОВ «Сорго-Буд», ТОВ «БП «ЄВРОБУДСТАНДАРТ», ТОВ «БК «ВЕКТОР-УСПІХ», ТОВ «МЕТАБУД-М», ТОВ «БФ «БУДСЕРВІС ГРУП», ТОВ «ГАРАНТБУД 2020». Між тим, в порушення абзацу «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України, КП «Міськсвітло» не нараховано податкові зобов`язання при придбанні послуг капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення виходячи з бази оподаткування, не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях звільнених від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України за травень 2016 року - за травень 2021 року, на загальну суму податку на додану вартість 11 436 462,00 гривень. Відповідно до вищезазначених обставин справи та правових положень чинного законодавства, Головне управління ДПС у Черкаській області дійшло висновку, що в порушення абзацу «б» пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, КП «Міськсвітло» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в неоподатковуваних (звільнених) операціях, не складено та не зареєстровано в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, зведені податкові накладні за травень 2021 року в сумі податку на додану вартість 119888,00 грн та за вищевказані попередні звітні (податкові) періоди в сумі 11 316 574,00 грн, що призвело до порушення абзаців «б», «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України. Також, КП «Міськсвітло» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за травень 2021 року ПДВ по постачальнику ПАТ «Черкасиобленерго» в сумі 99000,00 грн, яка включена до податкового кредиту за червень 2018 року згідно з податковою накладною від 30 червня 2018 року № 2645/1. З врахуванням порушень, викладених вище, у КП «Міськсвітло» за червень 2018 року відсутнє від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України. Правове регулювання Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Підпунктом 14.1.138. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Під час постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Пунктом 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: - товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; - газу, який постачається для потреб населення; - електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Абзацом 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. В свою чергу податковий кредит звітного (податкового) періоду, у відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України, складається із сум податків, нарахованих платником податку протягом такого звітного періоду, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та придбанням послуг, основних засобів, ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України. Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. Згідно з пунктом 200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 44.6. статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Згідно з пунктом 44.7. статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. Пунктом 86.7. статті 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Висновки Верховного Суду за результатами касаційного перегляду Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Колегія суддів зазначає, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка. Як вбачається з матеріалів справи під час проведення невиїзних документальних перевірок Підприємство зверталося до контролюючого органу з проханням провести перевірку за юридичною адресою позивача у зв`язку із значним обсягом документів, які необхідно надати (том 1, а. с. 96, 98, 99, 100), зокрема, у листах від 28 липня 2021 року № 187, від 29 липня 2021 року № 192, підприємство на підставі пункту 79.5 статті 79 ПК України зверталося до податкового органу з проханням провести документальну виїзну перевірку КП «Міськсвітло», в цих листах позивач повідомив, що на даний час на підприємстві проводиться ревізія Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, а обсяг документів, що необхідно надати за результатами запиту є значним, бо охоплює 2017 - 2021 роки, та унеможливить проведення розпочатої ревізії. При цьому в матеріалах справи відсутні докази розгляду по суті звернень позивача щодо проведення документальної планової виїзної перевірки за місцезнаходженням бухгалтерської документації. Колегія суддів зазначає, що положення пункту 79.5 статті 79 ПК України є диспозитивними і не вказують на те, що контролюючий орган за зверненням платника податку обов`язково має проводити документальну виїзну перевірку замість документальної невиїзної перевірки, однак відповідач взагалі проігнорував і не врахував таке право позивача як платника податку, а під час судового розгляду справи ці обставини не враховувалися. Висновки податкового органу щодо встановлених під час перевірки порушень базуються виключно на ненаданні платником податків первинних документів, при цьому з матеріалів справи вбачається, що листом від 24 червня 2021 року № 170 позивач надав документи, які було використано при проведенні перевірки, перелік яких наведений у пункті 2.11. акта перевірки від 12 липня 2021 року. Однак в самому акті перевірки, як і в постанові суду апеляційної інстанції відсутні дослідження та оцінка наданих документів, не установлено чи підтверджують ці документи частину господарських операцій, за результатами яких сформовано податковий кредит, а тому передчасно стверджувати про повне не підтвердження задекларованих платником показників. Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що предметом документальних позапланових перевірок було дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за квітень, травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Контролюючий орган констатував факт ненадання до перевірки первинних документів за квітень 2021 року, травень 2021 року та за періоди, відображені в додатках 1, 2, 3 Декларацій з податку на додану вартість за квітень 2021 року та за травень 2021 року. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з позицією податкового органу, перелічив періоди 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 років, які вплинули на формування від`ємного значення квітня, травня 2021 року, при цьому не з`ясував - чи проводились на підприємстві податкові перевірки, в тому числі щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість у попередні податкові (звітні) періоди. Суд першої інстанції на відміну від суду апеляційної інстанції взагалі не враховував факт ненадання Підприємством частини первинних документів під час проведення податкової перевірки, а оцінював порушення позивачем податкового законодавства, встановлені відповідачем, в результаті чого дійшов висновку, що КП «Міськсвітло» у період з червня 2017 року по квітень 2021 року не здійснювало придбання послуг з поточного та капітального ремонту і реконструкції мереж зовнішнього освітлення міста Черкаси, які регламентовані підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, оскільки позивач надає послуги із зовнішнього освітлення міста Черкаси та здійснює ремонт об`єктів мережі зовнішнього освітлення міста, що перебувають на його балансі. При цьому, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що податковими перевірками порушення підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України не встановлено, в актах перевірки не описане. Контролюючий орган посилається на положення наведеної норми лише в описовій частині податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2021 року №0067170705. Також суд першої інстанції виходив з того, що постачальники позивачеві послуг з капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення ТОВ «АБК Електро-Буд», ТОВ «Геобудсервіс Плюс», ТОВ «Сорго-Буд», ТОВ «БП Євробудстандарт», ТОВ «БК Вектор-Успіху», ТОВ «Метабуд-М», ТОВ «БФ Будсервіс Груп», ТОВ «Гарантбуд 2020», є платниками податку на додану вартість, а діяльність КП «Міськсвітло» з поточного та капітального ремонту, а також реконструкції мережі зовнішнього освітлення міста Черкаси - не підпадають під операції, які звільнені від оподаткування, тому позивачем правомірно віднесено придбання вищевказаних послуг до складу податкового кредиту. При цьому, колегія суддів Верховного суду зазначає, що жодні господарські операції не описані судом в мотивувальній частині рішення, посилання на первинні документи бухгалтерського обліку відсутні, тобто рішення не відповідає вимогам статті 242 КАС України щодо його законності та обґрунтованості. Результати касаційного перегляду судових рішень За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина другу статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України). Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане та встановити на підставі дослідження та оцінки доказів в сукупності обставини пов`язані з реалізацією податковим органом владних управлінських функцій, враховуючи вид і предмет податкової перевірки, податковий (звітний) період, який охоплює перевірка, поведінку платника податку під час перевірки, обсяг наданих платником документів і підстави врахування/не врахування їх контролюючим органом тощо. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи та не досліджено зібрані у справі докази, що мають значення для правильного її вирішення. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. За правилами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Керуючись статтями 195, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року скасувати, справу № 580/9734/21 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Р. Ф. Ханова Судді: Н. Є. Блажівська В. В. Хохуляк