Ухвала КАС ВС № 160/20694/21

УХВАЛА 29 березня 2023 року м. Київ справа № 160/20694/21 адміністративне провадження № К/990/10523/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №160/20694/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВІ МЕТОДИ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВІ МЕТОДИ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №2599083/36041553 від 27.04.2021 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВІ МЕТОДИ» податкову накладну №13 від 30.07.2020 датою її фактичного отримання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 позов задоволено. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2023 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №160/20694/21. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 20.03.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 18.01.2022 (прийнятим в порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Копію рішення представник скаржника отримав 15.02.2022. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.04.2022 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.05.2022 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків, які стали підставою для залишення такої, відповідно до ухвали від 27.04.2022, без руху. Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 21.11.2022, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №160/20694/21 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено недостатнім бюджетними фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 30.05.2022, раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Заявник також наголосив про необхідність безумовного поновлення пропущеного ним строку вдруге поданої апеляційної скарги з підстав сплати судового збору. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2023 подану заявником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Зокрема, суд звернув увагу скаржника, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. При цьому, як вказав суд, обставини, на які посилається апелянт є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю/недостатністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на як вказав суд апеляційної інстанції, не можуть вважатись достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адже, як на його переконання, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги, на думку суду, також не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Також, суд наголосив, що факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. Суд наголосив, що поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав зазначених скаржником, враховуючи відсутність документів, які свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, а також документів про вчинення скаржником регулярних, активних дій направлених на виділення коштів про сплату судового збору, призводить до порушення принципу правової визначеності. Як встановив суд апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 21.11.2022, тобто з невиправдано тривалим строком після отримання скаржником копії рішення суду першої інстанції (15.02.2022), тобто більше як через дев`ять місяців, що не може бути визнано судом, як розумний строк для реалізації права скаржника на апеляційне оскарження. На переконання суду апеляційної інстанції, зазначені відповідачем у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Тобто, встановивши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третім апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. Одночасно суд роз`яснив апелянту наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали суду від 16.01.2023 скаржник отримав 25.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом даної ухвали, апелянтом не було виконано вимоги ухвали від 16.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, не подано обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, у випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.01.2023 визначив контролюючому органу достатній строк впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доказами на їх підтвердження. Проте, як встановив суд, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право та не подано до суду заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження, зокрема, будь-яких доказів на виконання вимог ухвали суду від скаржника до суду апеляційної інстанції на надходило, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України. Таким чином, оскільки апелянтом, у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, а також на момент постановлення судом ухвали від 22.02.2023, заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження не подано, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №160/20694/21. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Крім того, у поданій скаржником касаційній скарзі не наведено жодних обставин відносно того, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України вчинялись дії щодо виконання вимог ухвали від 16.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху в межах відведеного судом в цій ухвалі строку, зокрема, щодо подання до суду обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №160/20694/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВІ МЕТОДИ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник