Постанова 4824 № 359/971/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/3626/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 359/971/22 31 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» адвоката Пилата Тараса Івановича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Журавського В.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Державна Казначейська служба України про відшкодування шкоди, - в с т а н о в и в: 31 січня 2021 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Державна Казначейська служба України про відшкодування шкоди. На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 08 липня 2010 року між ПАТ «Плюс банк», яке змінило своє найменування на АТ «Ідея Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №910.71697 про надання кредиту в сумі 50383 гривень 70 копійок для придбання транспортного засобу. Зазначає, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Плюс Банк» та ОСОБА_1 був також укладений договір застави №910.71697, за умовами якого ОСОБА_1 передав в заставу ПАТ «Плюс Банк» автомобіль марки «Geely», модель - MR 7151А, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Відомості про обтяження транспортного засобу були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. В подальшому, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2015 року у ОСОБА_1 був вилучений автомобіль марки «Geely», модель - MR 7151А, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 та в рахунок погашення зобов`язання за кредитним договором звернуто стягнення на автомобіль марки «Geely», модель - MR 7151А, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом його продажу АТ «Ідея Банк» будь-якій особі покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Вказує на те, що станом на день пред`явлення позову рішення суду не виконано та заборгованість за кредитним договором не погашена. Разом з цим, 20 липня 2020 року АТ «Ідея Банк» стало відомо про реєстрацію припинення обтяження автомобіля № 10257336, яке було зареєстроване 03.12.2018 року співробітником Бориспільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управлінння юстиції у Київській області ОСОБА_3. При цьому, після реєстрації припинення обтяження, не було сформовано витяг про реєстрацію припинення обтяження, яким відповідно, не було проінформовано обтяжувача та боржника про зміну стану обтяження, що суперечить пункту 27 Порядку веденння Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою КМУ № 830 від 05.07.2004 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Для з`ясування причини припинення обтяження № 10257336 АТ "Ідея Банк" звернулось до Бориспільського міського відідлу державної виконавчої служби Головного територіального управлінння юстиції у Київській області та 03.08.2020 року отримало відповідь про те, що заставний автомобіль марки «Geely», модель - MR 7151А, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 було реалізовано на електронних торгах, проведених ДП " Сетам" 02.08.2020 рорку в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/793 від 12.05.2014 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки " Кредит-Експрес" боргу у сумі 29 182,34 грн. Згідно протоколу проведення електронних торгів № 349248 від 02 серпня 2018 року автомобіль був реалізований за ціною 36 111,00 гривень. Таким чином спірний автомобіль був реалізований без урахування зареєстрованого обтяження та без згоди заставодержателя. На думку позивача у такий спосіб були порушені права АТ «Ідея Банк», як заставодержателя, так як банк не надавав органам державної виконавчої служби згоди на продаж заставного автомобіля у виконавчому провадженні № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/793 від 12.05.2014 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки " Кредит-Експрес" боргу у сумі 29 182,34 грн. Таким чином, заставе майно було реалізоване на торгах без врахування зареєстрованого у публічних реєстрах обтяження та без згоди заставодержателя на реалізацію заставного майна. Отримані від реалізації заставного майна кошти були направлені не на користь кредитора з першочерговими вимогами АТ «Ідея Банк», що порушує норми ст.ст. 9,14, 16, 21, 23, 36 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ", ст.ст. 4, 5, 19, 20, 56, 57, 58 Закону України " Про заставу", ст.ст. 46,51 Закону України " Про виконавче провадження" та свідчит про протиправність дій державного виконавця та заподіяння матеріальної шкоди заставодержателю АТ «Ідея Банк». З огляду на те, що відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Ремпубліки Крим або органу місцевого самоврядуванння при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від вини цієї особи, позивач просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» завдану матеріальну шкоду у розмірі 36 111,00 грн. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року в задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Державна Казначейська служба України про відшкодування шкоди відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16 жовтня 2022 року представник позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» адвокат Пилат Тарас Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Держави Україна в особі Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування майнової шкоди. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця, оскільки до позовної заяви було долучено докази на підтвердження права позивача на заставне майно, яке було реалізовано відповідачем на публічних торгах без дозволу та відома позивача. Окрім того, на підтвердження майнової вимоги позивачем було долучено до справи в якості доказу копію рішення Галицького суду м. Львова від 07 липня 2015 року про справі № 416/5628/15-ц. Вказує на те, що Бориспільським МВДВС ЦМУЮ (м. Київ) не надано суду доказів наявності згоди заставодержателя на реалізацію заставленого майна, право застави щодо якого виникло раніше, ніж було ухвалено рішення суду про стягнення коштів з ОСОБА_1 по справі №2/359/793, і вартість якого менша розміру заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк». Отже, на думку апелянта, на проведених торгах транспортний засіб було реалізовано без згоди заставодержателя на реалізацію заставленого майна, а кошти, отримані від його реалізації були направлені не на погашення у першу чергу вимог, забезпечених заставою (на користь кредитора з першочерговими вимогами), що порушує норми ст. ст. 9, 14, 16, 21, 23, 36 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 4, 5, 19, 20, 56, 57, 58 Закону України «Про заставу», ст. ст. 46, 51 Закону України «Про виконавче провадження» та свідчить про протиправність дій державного виконавця. Також апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем було обрано не правильний спосіб захисту свого права, оскільки у випадку заподіяння протиправними діями державного виконавця шкоди, на думку позивача, ефективним способом захисту порушеного права позивача є подання позову про відшкодування шкоди, а не позову (оскільки AT «Ідея Банк» не було стороною виконавчого провадження № НОМЕР_9) про визнання неправомірними дій державного виконавця, оскільки визнання неправомірними дій державного виконавця не відновить порушене право позивача, а вибір такого способу захисту є правом позивача. Вказує на те, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дохід від продажу заставного майна, який повинен був одержати заставодержатель, не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України. Також апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сам по собі факт невиконання рішення суду не може ототожнюватися із завданою позивачем майновою шкодою, оскільки позивач не обґрунтовував свою позовну заяву невиконанням рішення суду», а протиправною поведінкою відповідача з продажу заставленого майна у межах виконавчого провадження № НОМЕР_9, де заставодержатель АТ «Ідея Банк» не був стороною. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 08 липня 2010 року між ПАТ «Плюс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 910.71697, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 50 383,70 грн. на строк 60 місяців. Кредит надавався для купівлі позичальником транспортного засобу марки «Geely», модель - MR 7151А, 2010 року випуску. (а.с. 5) В цей же день, 08 липня 2010 року між ПАТ «Плюс Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 910.71697, відповідно до умов якого для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 910.71697 від 08 липня 2010 року та всіма додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, застоводавець передав у заставу застоводателю транспортний засіб марки марки «Geely», модель - MR 7151А, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с. 7) Згідно копії Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 16 вересня 2010 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений запис про обтяження вказаного автомобіля. В подальшому, до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений запис про продовження терміну обтяження - до 09 липня 2020 року (а.с.10-11,12). Відповідно до розрахунку боргу станом на 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 344 421,75 грн. (а.с. 9) Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки задоволено частково. Вилучено у ОСОБА_1 , або в інших осіб, у яких може знаходитись транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль GEELY MR7151А, 2010 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_6 НОМЕР_7 , реєстраційний № НОМЕР_3 та передати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк». В рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором № 910.16790, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в сумі 59475,62 (пятдесят девять тисяч чотириста сімдесят пять) гривень 62 копійок, які складаються з: основний борг - 4393,22 грн., прострочений борг-17827,71 грн., прострочені проценти-7171,51 грн., строкові проценти - 441,33 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань - 29641,85грн., звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль GEELY MR7151А, 2010 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 (надалі транспортний засіб/предмет застави), шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника ОСОБА_1 за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним субєктом оціночної діяльності, для чого надано ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором на підставі договору поруки в сумі 100 гривень. 19 червня 2020 року ПАТ «Ідея Банк» звернулось до Львівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» з запитом, в якому просило надати інформацію відносно того, коли, ким і на яких підставах була надана заява про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, а саме: реєстрація припинення обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10257336, контрольна сума запису Г034Д7168В, об`єкт обтяження: автомобіль легковий, GEELY MR7151А, серійний номер майна: VIN НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , легковий седан-В, 2010 року, колір сірий, НОМЕР_4 . (а.с. 17-18) У відповідь на вище зазначений запит Державне підприємство «Національні інформаційні системи» 14 липня 2020 року надало відповідь № 2506/13.1-15 в якій зазначило, що за даними ДРОРМ припинення обтяження № 10257336 (приватне обтяження) було зареєстровано 03.12.2018 року співробітником Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області- ОСОБА_3. При цьому, після реєстрації припинення обтяження не було сформовано Витяг про реєстрацію обтяження рухомого майна (реєстація припинення обтяження) яким, відповідно, не було проінформовано обтяжувача та боржника про зміну стану обтяження, що суперечить пункту 27 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830 (зі змінами) (а.с. 19-20) 03 серпня 2020 року Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на запит представника позивача від 24 липня 2020 року надав відповідь в якій зазначив, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/793 від 12.05.2014 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» боргу у розмірі 29182,34 грн. 02.08.2018 року ДП «СЕТАМ» згідно протоколу електронних торгів № 349248 за вищезазначеним виконавчим документом, державним виконавцем було реалізовано автотранспортний засіб, а саме: GEELY MR7151A. д.н.3. НОМЕР_5 , сірого кольору, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 за ціною 36 111,00 грн. та видано акт державного виконавця про проведені електронні торги від 26.11.2018 року. (а.с. 21) 15 листопада 2021 року Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав відповідь на адвокатський запит від 09 листопада 2021 року, в якій зазначив, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_9 згідно виконавчого листа №2/359/793 від 12.05.2014 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» солідарно боргу 29 182,34 грн. 19.05.2014 року державним виконавцем керуючись ст. 17, 19, 20, 25, Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9. Під час проведення виконавчих дій виявлено, описано та арештовано майно боржника, а саме: транспортний засіб - легковий автомобіль Geely MR-7151 A, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір сірий. Зазначено, що з метою фактичного виконання дане майно передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ» та реалізовано, що підтверджується Протоколом проведення електронних торгів № 349248 від 02.08.2018 року. 26.11.2018 державним виконавцем згідно п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_9 у зв`язку з фактичним виконанням. (а.с. 22) До зазначеної відповіді було долучено копію постанови державного виконавця Гуляєва Віталія Сергійовича про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9 від 19 травня 2014 року, копію постанови головного державного виконаця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Вовка Андрія Васильовича про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_9 від 19 травня 2014 року та протокол № 349248 про проведення електронних торгів відповідно доя кого на торгах було реалізовано транспортний засіб легковий автомобіль Geely MR-7151 A, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Відмовляючи у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Держави Україна в особі Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Державна Казначейська служба України про відшкодування шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що АТ " Ідея Банк" не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також, що такими діями діями позивачу завдано матеріальної шкоди. Зокрема, АТ " Ідея Банк" не звертався до суду з вимогами про визнання неправомірними дій державного виконавця, що полягають у реалізації предмета застави. Сам по собі факт реалізації предмета застави, за рахунок якого могло бути частково погашено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 59475 гривень 62 копійки, не свідчить про те, що АТ «Ідея Банк» зазнав втрат на вказану грошову суму внаслідок знищення або пошкодження належного йому майна, або мусить зробити витрати для відновлення свого порушеного права в зазначеному розмірі, тобто, не надано доказів понесення позивачем реальних збитків чи упущеної вигоди. З огляду на зазначене, грошові кошти у розмірі 36111 гривень, які позивач просить стягнути на свою користь за рахунок Державного бюджету України не є збитками, в розумінні ч.2 ст.22 ЦК України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу» та Закону України «Про виконавче провадження». За змістом статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України). Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2005 року у справі № 32/421). Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними. При розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону «Про державну виконавчу службу», частини другої статті 87 Закону «Про виконавче провадження», а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України, і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України. Звертаючись до суду з даним позовом Акціонерне товариство «Ідея Банк» зазначало, що протиправні дії державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) призвели до невиконання судового рішення, а тому позивач у встановленому законом порядку має право на відшкодування майнової шкоди у розмірі 36 111,00 грн. Підставою цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби. Збитками, відповідно до частини другої статті 22 ЦК України, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. АТ " Ідея Банк" не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення неправомірності дій державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягають у реалізації предмета застави під час виконання виконавчого листа №2/359/793 від 12.05.2014 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» солідарно боргу 29 182,34 грн. у виконавчому провадженні НОМЕР_9, та заподіяння цими діями позивачу матеіральної шкоди, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність позовних вимог АТ " Ідея Банк" та відхиляє доводи апеляційноїх скарги про неправильність таких висновків суду першої інстанції. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції також правильно виходив із того, що факт тривалого невиконання рішення суду, на який посилається позивач, як на підставу задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою. Невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника, а тому невиплачені позивачеві кошти на виконання судового рішення, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він не погоджується з висновками суду першої інстанції про ненадання ним доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця, оскільки до позовної заяви було долучено докази на підтвердження права позивача на заставне майно, яке було реалізовано відповідачем на публічних торгах без дозволу та відома позивача. Крім того, на підтвердження майнової вимоги позивачем було долучено копію рішення Галицького суду м. Львова від 07 липня 2015 року про справі № 416/5628/15-ц., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як, посилаючись у позовній заяві на неправомірність дій державного виконавця при реалізації предмета застави, позивач не надає доказів того, що вказані дії визнані неправомірними в установленому законом порядку. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що у випадку заподіяння протиправними діями державного виконавця шкоди, на думку позивача, ефективним способом захисту порушеного права позивача є подання позову про відшкодування шкоди, а не позову (оскільки AT «Ідея Банк» не було стороною виконавчого провадження № НОМЕР_9) про визнання неправомірними дій державного виконавця, оскільки визнання неправомірними дій державного виконавця не відновить порушене право позивача, а вибір такого способу захисту є правом позивача, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як посилаючись в позові на неправомірність дій державного виконавця, позивач у своїх позовних вимогах просить суд стягнути з Держави Україна завдану цими неправомірними діями шкоду, не надаючи доказів визнання вказаних дій неправомірними. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» адвоката Пилата Тараса Івановича. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» адвоката Пилата Тараса Івановича залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді