Постанова Київський апеляційний суд № 362/6127/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 березня 2023 року м. Київ Справа №362/6127/20 Провадження № 22-ц/824/4858/2023 Резолютивна частина постанови оголошена 22 березня 2023 року Повний текст постанови складено 24 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Карпенка В.Р. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», поданою адвокатом Пазюрою Оленою Олександрівною, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року, ухваленого у складі судді Ковбель М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 . В жовтні 2019 року співробітниками відповідача було демонтовано газовий лічильник, на його місце було встановлено тимчасовий, та як їй повідомили дані дії були здійснені з метою повірки. Проте через декілька днів на її адресу надійшло повідомлення від відповідача, в якому зазначено, що в результаті проведеної перевірки газового лічильника встановлено несанкціоноване втручання в його роботу та на позивача накладено штраф у розмірі 6 800,00 грн. В подальшому відповідачем без відому та присутності позивача було здійснено перекриття вентилю подачі газу, який за її зверненням було відновлено працівниками Білоцерківського відділення АТ «Київоблгаз». 16 липня 2020 року працівниками відповідача були складені акти про порушення та обстеження в якому зазначено, що був обірваний дріт та демонтована охоронна пломба та на підставі яких відбулося 22 жовтня 2020 року засідання комісії, що підтверджується протоколом № 899, на якому нібито була присутня позивачка. Разом з повідомленням про прийняте рішення комісією на адресу позивача надійшли акт-розрахунок на погашення збитків та рахунок на оплату збитків № 899 від 22 жовтня 2020 року за період з 17 січня 2020 року по 16 липня 2020 року на суму 10 644,43 грн. ОСОБА_1 вважала, що дане рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а тому просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» - протокол № 899 від 22 жовтня 2020 року про задоволення акту про порушення № 4285 від 16 липня 2020 року та нарахування збитків за період з 17 січня 2020 року по 16 липня 2020 року. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження по цивільній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання у справі. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» - протокол № 899 від 22 жовтня 2020 року про задоволення акту про порушення № 4285 від 16 липня 2020 року та нарахування збитків за період з 17 січня 2020 року по 16 липня 2020 року. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що порушення викладені в Акті № 4285 від 16 липня 2020 року є недостовірними, висновки комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільчих систем від 22 жовтня 2020 року, що оформлені протоколом № 899 не відповідають вимогам закону. 28 грудня 2022 року представник АТ «Київоблгаз» - адвокат Пазюра О. О. подала до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що філія є структурним підрозділом без статусу юридичної особи, тобто є неналежним відповідачем. Заявник вказує, що не отримував позовної заяви, чим порушено право на подачу відзиву. Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки питання про скасування акту не відновить порушеного права. Позивачкою було відновлено самостійно газопостачання, а відтак рішення про нарахування збитків є правомірним. 03 січня 2023 року матеріали цивільної справи № 362/6127/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним разом із апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2023 року матеріали цивільної справи № 362/6127/20 разом із апеляційною скаргою передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11січня 2023 року клопотання представника АТ «Київоблгаз» - адвоката Пазюри О. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Київоблгаз», поданою адвокатом Пазюрою О. О., на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року у справ за позовом ОСОБА_1 до АТ «Київоблгаз» про визнання рішення недійсним. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2022 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи. В судовому засіданні ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Представник відповідача адвокат Пазюра О.О. в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом нарвлення судової повістки на офіційну електронну адресу, зазначену Пазюрою О.О. в апеляційній скарзі, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за її відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Встановлено, що 25 вересня 2019 року, працівниками Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» складено Акт про порушення №3982, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, за адресою: АДРЕСА_1 та згідно Акту №541475 від 25 вересня 2019 року здійснено демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. Згідно Акту б/н від 21 листопада 2019 року будинок позивача відімкнено від газопостачання. Протоколом № 88 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільчих систем від 03 лютого 2020 року скасовано акт про порушення № 3982 від 25 вересня 2019 року на підставі наданої довідки про ремонт лічильника газу ВІЗАР G-4, тобто відповідачем спростовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Відповідно до Акту про порушення б/н від 16 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено самовільне відновлення газопостачання. 22 жовтня 2020 року проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, на якій було розглянуто акт про порушення № 4285 від 16 липня 2020 року та прийнято рішення про нарахування збитків за період з 17 січня 2020 року по 16 липня 2020 року, що зафіксовано Протоколом №

899. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року N 2494. Згідно пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Відповідно до глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством. Постачальник має право обмежувати (припиняти) постачання газу споживачу відповідно до порядку, встановленого законодавством. Підставою для припинення газопостачання (як оперативно-господарської санкції) є порушення, яке визначене главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, факт якого фіксується у відповідному акті про порушення, який у випадку підтвердження порушення підлягає задоволенню на підставі прийнятого рішення комісії постачальника, що оформляється протоколом. Відповідно до Розділу ХІ глави 5 (порядок оформлення акта про порушення) п.п. 10, 11 (порядок оформлення акта про порушення) Кодексу газорозподільних систем (порядок оформлення акта про порушення), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Київським апеляційним судом установлено, що листом НКРЕКП № 5157/16/9-18 від 22 серпня 2018 року встановлені формули нарахування збитків, однак Акт-розрахунок не облікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 22 жовтня 2021 року не містить детального розрахунку нарахованої суми збитків в розмірі 10 644,43 грн, у зв`язку з чим неможливо встановити за якою формулою та згідно яких показників нарахована дана сума збитків. Відповідач жодних заперечень щодо обставин викладених у позовній заяві до суду першої інстанції не надіслав. Також жодних доказів, на спростування обставин, викладених у позовній заяві відповідачем не надано і до суду апеляційної інстанції. Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд Київський апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги, оскільки порушення викладені в Акті № 4285 від 16 липня 2020 року є недостовірними, висновки комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільчих систем від 22 жовтня 2020 року, що оформлені протоколом № 899 не відповідають вимогам закону. Аргументи заявника про те, що він не був обізнаний з позовною заявою та не отримував жодних повісток, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема заявник подав клопотання про закриття провадження у справі, що свідчить про обізнаність заявника про судове провадження. Також є безпідставними аргументи заявника про те, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» не є належним відповідачем у справі, оскільки Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» є юридичною особою та може бути стороною у справі. Посилання заявника на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження№ 61-16459сво20) є безпідставними, оскільки обставини справі, яка переглядається не є тотожними обставинам справи, на яку посилається заявник, тобто висновки у справі № 760/32455/19 зроблені за різних фактичних обставин справи. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу представника АТ «Київоблгаз» - адвоката Пазюри О. О. без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скаргипредставника АТ «Київоблгаз» - адвоката Пазюри О. О.без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», поданою адвокатом Пазюрою Оленою Олександрівною, залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна