Постанова Рівненський апеляційний суд № 571/1761/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2023 року м. Рівне Справа № 571/1761/22 Провадження № 22-ц/4815/381/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С., секретар судового засідання: Мороз А.В. учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідачі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 січня 2023 року, постановлену в складі судді Комзюк А.Ф., у справі №571/1761/22 в с т а н о в и в : У грудні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування шкоди завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерел підвищеної небезпеки,. Одночасно з позовною заявою позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про забезпечення позову. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Відповідачі можуть розпорядитися наявним у них нерухомим майном і транспортними засобами, а стягнення на майно відповідачів може забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 січня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно та транспортні засоби ОСОБА_7 , 2001 року народження та ОСОБА_8 , 1991 року народження. Не погодившись із ухвалою суду, відповідач ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову. Покликається на те, що доводи позивача наведені в заяві про забезпечення позову не підтверджуються належними доказами. Відзив не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення відповідає. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий суд виходив з того, що існує ризик відчуження майна, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Проте повністю погодитись із таким висновком суду не можна. Установлено, що між сторонами виник спір з приводу стягнення грошової компенсації завданої моральної шкоди внаслідок смерті особи при ДТП в сумі 3 000 000 грн. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19). Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення. Убачається, що подаючи заяву про забезпечення позову позивачі обґрунтовували її лише тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідачі можуть розпорядитися наявним у них нерухомим майном і транспортними засобами. Проте у справі відсутні відомості яке конкретне рухоме та нерухоме майно належить на праві власності відповідачам та його вартість. Відсутність відомостей щодо вартості майна позбавляє суд можливості визначитися із таким критерієм застосування заходів забезпечення позову як співмірність, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимог про накладення арешту на все майно боржника. При цьому апеляційним судом враховано, що судове рішення, як найвищий акт правосуддя, повинно бути виконуваним, оскільки виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на все майно боржників у межах суми вимог при відсутності відомостей про вартість такого майна є не виконуваним. Крім того, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду. Посилання заявників на те, що відповідачі можуть розпорядитися наявним у них нерухомим майном і транспортними засобами, не свідчать про існування обставин, які утруднять чи унеможливлять виконання рішення, оскільки ґрунтуються на припущеннях. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову. Встановивши вищенаведені порушення судом першої інстанції процесуального закону при вирішенні заяви про забезпечення позову, що є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову. Згідно п. 4 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити. Ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 січня 2023 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 березня 2023 року. Головуючий суддя : Судді :