LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/2667/23

від 30.03.2023 · Антикорупційна

Справа № 991/2667/23 Провадження 1-кс/991/2692/23 У Х В А Л А 30.03.2023 м. Київ Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , в с т а н о в и л а: 1.20.03.2023 ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв?язку звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), за результатами розгляду скарги, також просила видати їй витяг з ЄРДР. 2.27.03.2023 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 . 3.Скаржник просила розглянути скаргу за її відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд. 4.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке. 5.Скарга мотивована тим, що 17.03.2023 ОСОБА_3 звернулась до НАБУ із заявою про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що полягало в тому, що у цивільній справі № 638/2488/22 за її позовом до слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та моральної шкоди, як третю особу було залучено Державну казначейську службу України (далі - ДКСУ), представник якої у відзиві на позовну заяву стверджував, що кошти на відшкодування шкоди державою, а також судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України, чим фактично перекладено обов`язок відшкодувати завдану ОСОБА_4 шкоду на державу. До того ж, ДКСУ як третя особа, не мала права подавати відзив, а лише пояснення щодо позову або відзиву. До таких діянь, на переконання скаржника, причетна голова ДКСУ ОСОБА_5 та інші працівники ДКСУ, а відповідні діяння містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209, 210, 211, 364, 366-2, 366-3 КК України. 6.На запит слідчої судді, НАБУ повідомило, що 21.03.2023 заява ОСОБА_3 надійшла до НАБУ та була зареєстрована, однак у ній не наведено об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення якого віднесено до підслідності НАБУ, а тому підстави для внесення відомостей про таке до ЄРДР були відсутні. 7.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу. 8.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. 9.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом. 10.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 11.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України. 12.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України. 13.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. 14.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 15.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. 16.Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема, вчинення кримінального правопорушення головою ДКСУ - керівником центрального органу виконавчої влади, який не є членом Кабінету Міністрів України, чия посада належить до посад державної служби категорії «А», та на що покликалась у своїй заяві ОСОБА_3 . 17.Тому скарга підлягає розгляду в цьому суді, у т.ч. на підставі положень п. 20-2 Перехідних положень КПК України щодо інших осіб, про вчинення кримінального правопорушення якими стверджує ОСОБА_3 , та які не входять до переліку суб`єктів, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. 18.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 та ч. 1 ст. 306 КПК України. 19.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). 20.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 21.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. 22.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...». 23.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. 24.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. 25.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище. 26.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінального правопорушення має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. 27.Так, лише твердження представника ДКСУ як третьої особи у цивільній справі щодо здійснення відшкодування шкоди за позовом ОСОБА_3 за рахунок коштів Державного бюджету України, а не відповідача, не вказує на наявність ознак їх нецільового використання, привласнення, легалізації як отриманих злочинним шляхом тощо, будь-яку причетність до такого голови ДКСУ та інших працівнику ДКСУ. Адже на разі йдеться про реалізацію третьою особою у цивільній справі свого права надати пояснення щодо позову. 28.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних. 29.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. 30.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу. 31.Отже, оскільки викладене ОСОБА_3 не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такою заявою, а відповідно і щодо обов`язку надати витяг з ЄРДР. 32.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги. З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Слідча суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»