Постанова Волинський апеляційний суд № 154/3168/22

Справа № 154/3168/22 Головуючий у 1 інстанції: Пустовойт Т. В. Провадження № 22-ц/802/390/23 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 березня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 , яка подана в його інтересах представником ОСОБА_3 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 07 лютого 2023 року, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2022 представник позивачки адвокат Смоляр Є.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що її довірителька перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який за рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.10.2015 розірвано. Від шлюбу мають двох дітей, дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які постійно проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.09.2016р з відповідача на користь позивачки на утримання дітей були стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.07.2018р розмір аліментів на утримання дітей збільшено до 1200грн на кожну дитину до їх повноліття. 30 вересня 2022 дочка ОСОБА_6 досягла повноліття, у зв`язку з чим стягнення аліментів по вказаному рішенню суду припинено. На даний час у позивачки суттєво погіршилось матеріальне становище, і аліментів, які стягуються з відповідача на сина не вистачає навіть на найнеобхідніше для задоволення його щоденних потреб, рівень яких значно збільшився. Дитина навчається у п`ятому класі й це потребує більших затрат, таких, як використання технічних приладів для дистанційного навчання, харчування у школі, додаткові витрати на шкільні товари, а також забезпечення належного рівня життя і розвитку дитини. Разом з тим, відповідач жодної допомоги, крім аліментів, які теж сплачує не регулярно, для дитини ніколи не надавав, життям сина не цікавиться, участі у його житті не приймає. Посилаючись на вимоги ст.ст. 182-184, 192 СК України, просила суд взяти до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, має хороший стан здоров,я, неофіційно займається підприємницькою діяльністю, однак відмовляється у добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання сина в більшому розмірі ніж 1200 грн, що значно менше від встановленого законодавством мінімального розміру аліментів на утримання дитини відповідного віку. Враховуючи наведене, представник позивача ОСОБА_7 , діючи в інтересах довірительки, просила змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку всіх доходів заробітку відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 07 лютого 2023 року позов задоволено. Ухвалено змінити спосіб стягнення присуджених аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.07.2018 у справі №154/1362/18, на користь ОСОБА_1 , в розмірі 1200 грн - на 1/4 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з дня набрання законної сили рішення суду. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.07.2018 року 154/1362/18 - відкликано. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі відповідач, в інтересах якого діє його представник, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення зміненого розміру аліментів та стягувати з нього 1/6 частину від усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Позивач не скористалась правом на відзив. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Частиною третьою цієї статті визначено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з наведеним, розгляд даної справи, ціна позову в якій менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційним судом здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду необхідно залишити без змін. Судом встановлено, що позивачка є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №

09. ОСОБА_9 , донька сторін, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже на момент прийняття судом рішення досягла повноліття, у зв`язку з чим стягнення аліментів з відповідача на її утримання припинено. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.10.2015 шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.09.2016 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.07.2018 змінено розмір аліментів, які стягнуті на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн щомісячно на 1200грн на кожну дитину, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття. 22 серпня 2022 судовим наказом Володимир-Волинського міського суду Волинської області з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_10 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частки усіх видів його доходу (заробітку), але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. На момент прийняття рішення судовий наказ не скасований та набрав законної сили 22.08.2022 За розрахунком заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_10 станом на 01.11.2022 заборгованість складає 34 778,25грн. Як на підставу для зміну способу стягнення аліментів позивач посилається на те що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.09.2016р з відповідача на користь позивачки на утримання дітей були стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.07.2018р розмір аліментів на утримання дітей збільшено до 1200 грн на кожну дитину до їх повноліття. 30 вересня 2022 дочка ОСОБА_6 досягла повноліття, у зв`язку з чим стягнення аліментів по вищевказаному рішенню суду припинено. На даний час у позивачки суттєво погіршилось матеріальне становище, і аліментів, які стягуються з відповідача на сина не вистачає навіть на найнеобхідніше для задоволення його щоденних потреб, рівень яких значно збільшився. Дитина навчається у п`ятому класі й це потребує більших затрат, таких, як використання технічних приладів для дистанційного навчання, харчування у школі, додаткові витрати на шкільні товари, а також забезпечення належного рівня життя і розвитку дитини. Разом з тим, відповідач жодної допомоги, крім аліментів, які теж сплачує не регулярно, для дитини ніколи не надавав, життям сина не цікавиться, участі у його житті не приймає. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України). Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зазначене також роз`яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За відомостями Головного управління статистики у Волинській області, розмір середньої заробітної плати, встановлений з 01 жовтня 2021, який залишається незмінним на весь період воєнного стану, складає 11890 грн. Отже 1/4 середньої заробітної плати - 2972грн. Відповідач визнав заявлені вимоги в розмірі 1/6 частки доходів, тобто не спростовував та не заперечував зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку. Судом встановлено, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, та отримує стабільні прибутки однак водночас його допомога обмежується виключно виплатою аліментів, що стягнуті судом. Однак, подаючи апеляційну скаргу та оспорюючи частку стягуваних з нього аліментів , ОСОБА_2 не подав жодного доказу, щодо свого майнового та сімейного стану, які б давали можливість апеляційному суду вважати, що частка аліментів, яку визначив суд першої інстанції, поставить відповідача у скрутне матеріальне становище. Судом встановлено, що існує заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_10 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_11 , що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків. Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», визначено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, з 01 січня 2023 року 2833 грн. З огляду на викладене, виходячи з положень ч. 1ст. 192 СК України та враховуючи вимоги ст. 182 СК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення розміру аліментів. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню дітей. На підставі встановлених обставин справи, засад розумності, виваженості, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з врахуванням інтересів дитини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, який раніше визначений судом - до 1/4 частини від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аргументи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції неправильно визначив зміну матеріального стану отримувача аліментів, колегія суддів відхиляє, оскільки такі спростовується наведеними обставинами справи, та відповідачем не подано доказів щодо його майнового стану, або зміни сімейного стану, які перешкоджають йому сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що становить прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. Відповідач є працездатною особою, не надав належних та допустимих доказів, щодо неможливості працевлаштуватись чи заборону працювати у зв`язку з захворюванням, на його утриманні немає непрацездатних осіб, яких він отримує чи інших неповнолітніх чи малолітніх дітей. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі про наявність правових підстав для зміни рішення суду першої інстанції. Інші доводи відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права безпідставні, носять суб`єктивний характер, зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд, розглядаючи справу, оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України. Захищаючи першочергово інтереси неповнолітньої дитини, врахувавши потреба та матеріальний стан сторін, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково вимоги позивача та збільшив розмір стягуваних аліментів до 1/4 частки доходів відповідача. Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 29 березня 2023 року, тобто дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , яка подана в його інтересах представником ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 07 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді: