Постанова 4857 № 380/11002/22
від 28.03.2023 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/11002/22 пров. № А/857/17821/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія «Європлюс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (ухвалене головуючою-суддею Карп`як О.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія «Європлюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія «Європлюс» (далі - ТзОВ ОТК «Європлюс», Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження №539-РЛ від 09.08.2022 «Про анулювання ліцензії». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ОТК «Європлюс» подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорюване розпорядження є протиправним, оскільки висновок відповідача сформований виключно на підставі баз даних податкового органу, що є неналежним доказом, який підтверджує факт порушення Товариством норм ПК України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ТзОВ ОТК «Європлюс» (код ЄДРПОУ - 3017001) зареєстроване як юридична особа 30.11.1998, основний вид діяльності згідно КВЕД 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Відповідно до наказу ГУ ДПС №1005-ПП від 16.05.2022 та направлень на перевірку, посадовими особами контролюючого органу з метою посилення контролю щодо обігу алкогольних напоїв, запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснено виїзди (з 21.06.2022 по 24.06.2022) для проведення фактичної перевірки Товариства за місцем фактичного провадження діяльності за адресою : м. Львів, пр. В.Чорновола, буд.57. За результатами перевірки складено акт перевірки №4480/13/01/РРО/30217001, яким встановлено, що згідно інформації IP «Е-акциз» щодо реквізитів погашення марок акцизного податку алкогольних напоїв, надісланої листом Департаменту податкового аудиту ДПС України №4495/7/99-00-07-04-02-07 від 02.06.2022, ТзОВ ОТК «Європлюс» при реалізації алкогольних напоїв використовували одну і ту саму марку акцизного податку на різні види та назви алкогольних напоїв, а саме : згідно фіскального №400094976 ПРРО 14.04.2022 о 15 год 18 хв реалізовано вино «Torres San Valentin» біле напівсухе 0,75 л 10,5%, акцизна марка якого ДВ ДС 817030 та 21.05.2022 о 12 год 12 хв вино «Vinho Verde Urbe Augusta Summer Branco Blanc White» біле напівсухе 0,75 л 9,5%, акцизна марка якого ДВ ДС 817030, чим порушено абз.3 ч.4 ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95). 21.07.2022 ГУ ДПС на підставі акта перевірки №4480/13/01/РРО/30217001, було сформовано податкове повідомлення-рішення №4695/13-01-07-09, яким до позивача за порушення абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95 застосовано штрафні санкції в розмірі 17000 грн. Оспорюваним розпорядженням було анульовано видану ТзОВ ОТК «Європлюс» ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами. Вважаючи протиправним оспорюване розпорядження, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС правомірно анулювало ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, стосовно ТзОВ ОТК «Європлюс». Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом №481/95. Згідно ч.1 ст.15 Закону №481/95, оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі - за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації об`єкта оподаткування відповідно до вимог п.63.3 ст.63 ПК України (ч.2 ст.15 Закону №481/95), яким передбачено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Відповідно до ст.15 Закону №481/95, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку. Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених даним пунктом підстав. Так, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Згідно п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Як видно з матеріалів справи, ГУ ДПС було проведено фактичну перевірку ТзОВ ОТК «Європлюс» за місцем фактичного провадження діяльності за адресою : м. Львів, пр. В.Чорновола, буд.57, за результатами якої складено акт перевірки №4480/13/01/РРО/30217001, яким встановлено, що згідно інформації IP «Е-акциз» щодо реквізитів погашення марок акцизного податку алкогольних напоїв, надісланої листом Департаменту податкового аудиту ДПС України №4495/7/99-00-07-04- 02-07 від 02.06.2022, Товариство при реалізації алкогольних напоїв використовувало одну і ту саму марку акцизного податку на різні види та назви алкогольних напоїв, про зщо описано вище. 21.07.2022 ГУ ДПС на підставі акта перевірки було сформовано вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке оскаржене в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №380/10318/22, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у задоволенні позовних вимог ТзОВ ОТК «Європлюс» до ГУ ДПС про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення було відмовлено повністю. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у відповідача правових підстав для анулювання виданої позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, реєстраційний номер 13070308202107457 за адресою : Україна, Львівська обл., м. Львів, Шевченківський р-н, пр. В.Чорновола, буд.57, магазин 41, 0 м.кв. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія «Європлюс» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року по справі №380/11002/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар