Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2682/19
від 29.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2682/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року; Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та ОСОБА_1 - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо пільгового обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку відповідно до вимог ч. 2 ст. 56, ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 17.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для чоловіків 20 років) відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 17.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на територіях радіоактивного забруднення за травень 1986 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 адміністративний позов задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві на рішення суду повернуто скаржнику. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 встановлено ГУ ПФУ в м. Києві строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили. До Київського окружного адміністративного суду 25.06.2020 надійшов звіт від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 прийнято звіт ГУ ПФУ в м. Києві від 25.06.2020 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 скасовано та встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19. До Київського окружного адміністративного суду 09.12.2020 надійшов звіт ГУ ПФУ в м. Києві про виконання рішення суду від 05.08.2019. Також до Київського окружного адміністративного суду 11.12.2020 надійшло клопотання ОСОБА_2 про встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 відмовлено ГУ ПФУ в м. Києві у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19; встановлено ГУ ПФУ в м. Києві строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19; зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили. До Київського окружного адміністративного суду 23.07.2021 надійшов звіт ГУ ПФУ в м. Києві від 09.07.2021 про виконання рішення суду від 05.08.2019. Також 17.08.2021 надійшло клопотання ОСОБА_2 про відмову ГУ ПФУ в м. Києві у прийнятті звіту від 09.07.2021 та про встановлення нового строку для подання звіту, накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відмовлено ГУ ПФУ в м. Києві у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19; клопотання ОСОБА_2 задоволено частково; встановлено ГУ ПФУ в м. Києві строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили. Також накладено на керівника суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_1 штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 грн 00 коп. Половину штрафу у розмірі 24 810 грн 00 коп стягнуто на користь ОСОБА_2 , іншу половину штрафу у розмірі 24 810 грн 00 коп стягнуто на користь Державного бюджету України. До Київського окружного адміністративного суду 03.02.2022 надійшов звіт ГУ ПФУ в м. Києві від 30.12.2021 про виконання рішення суду від 05.08.2019. Також до Київського окружного адміністративного суду 12.05.2022 надійшло клопотання ОСОБА_2 про відмову ГУ ПФУ в м. Києві у прийнятті звіту від 30.12.2021 та про встановлення нового строку для подання звіту, накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року відмовлено ГУ ПФУ в м. Києві у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19. Клопотання ОСОБА_2 задоволено частково, встановлено ГУ ПФУ в м. Києві строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 320/2682/19; зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 05.08.2019 у справі №320/2682/19 протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили. Одночасно накладено на керівника суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_1 штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 грн 00 коп. Половину штрафу у розмірі 49 620 грн 00 коп стягнуто на користь ОСОБА_2 , іншу половину штрафу у розмірі 49 620 грн 00 коп стягнуто на користь Державного бюджету України. Не погоджуючись з ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та від 11 липня 2022 року, ГУ ПФУ в м. Києві та ОСОБА_1 - начальником ГУ ПФУ в м. Києві подані апеляційні скарги, у яких апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В апеляційних скаргах апелянти, зокрема зазначають, що на виконання судового рішення в цій справі, позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком з 17.04.2019 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для чоловіків-20 років) відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розрахунок пенсії проводився за двоскладовою формулою. При такому механізмі обчислення пенсії здійснюється наступним чином: обчислюється частина пенсії за період за період роботи до 1 січня 2004 року та частина пенсії за період роботи після 1 січня 2004 року. Частина пенсії за страховий стаж до 1 січня 2004 року розраховується за нормами Закону «Про пенсійне забезпечення»: 55% заробітку за стаж 20 років у жінок та 25 у чоловіків та плюс по 1-му відсотку за кожний рік понад 20-25 років, але не більше ніж 75% (для осіб, які працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 4 85%). Перша складова: 0,03406 х 63% х коефіцієнти підвищення основного розміру пенсії 168 грн - розмір пенсії з обмеженням для першої складової, де : 0,03406 - середньомісячний фактичний заробіток за травень 1986 року (0,00606 - заробітна плата за травень 1986 року х коефіцієнти з/п (2,81x2) 63% загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку; Друга складова: 4456,45 х 0,05417=1993,04 (241,41 + 1359,59+53,12+168+170,82), де 4456,45 середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період з 01.05.1986 по 31.05.1986 та даних персоніфікованого обліку (з 01.07.2000 по 31.03.2009) 0,05417 коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1) за страховий стаж після 01.01.12004 - 241,41 розмір, пенсії за віком (ст.27), (розраховується 4456,45 x 0,05417) 1359,59 доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч.1. абз.1 - 1769) 53,22 - доплата за понаднормативний стаж (ст.28 ч.1 абз. 2 за 13 років - ) 168 розмір пенсії з обмеженням для першої складової 170,82 додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори). Розмір пенсії з 17.04.2020 після проведеного перерахунку складає 1797,77 грн. Застосування такого розрахунку апелянти вважають виправданим, оскільки при здійсненні іншого перерахунку розмір пенсії позивача лише зменшиться. При цьому ж апелянти наполягають, що застосування певного механізму перерахунку пенсії є виключними (дискреційними) повноваженнями пенсійного органу. Посилаючись на такі та інші обставини, апелянти просять ухвали суду першої інстанції скасувати. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі №320/2682/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 20 березня 2023 року. Позивачем подано відзиви на апеляційні скарги, у яких зазначено, що судом першої інстанції прийняті законні рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням та обґрунтовано накладено штрафні санкції на керівника пенсійного органу, оскільки судове рішення не виконувалося у повному обсязі упродовж тривалого періоду часу, та в решті пенсійним органом подано звіт про виконання судового рішення від 01.09.2022 №2600-0903-8/108772 з доданим до нього правильним розрахунком пенсії, який відповідає резолютивній частині судового рішення від 05.08.2019. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваних ухвал, колегія суддів виходить з наступного. Приймаючи рішення від 05.08.2019, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Застосування відповідачем ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» під час перерахунку надбавки за стаж понад встановлену норму, призводить до звуження прав позивача, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що полягає у зменшенні стажу роботи. З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% середньомісячного заробітку, розрахованого згідно статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач неодноразово надавав суду звіти, з яких вбачається, що перерахунок пенсії позивачу проведено за двоскладовою формулою, тобто перерахунок пенсії позивача провадився за двоскладовою формулою із застосуванням частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає проведення перерахунку пенсії за даною методикою виключно за бажанням пенсіонера. Вказані дії відповідача суперечать закону та змісту рішення суду першої інстанції від 05.08.2019, оскільки позивач не надавав згоди на проведення перерахунку за наведеною формулою. За таких обставин відповідач мав проводити перерахунок пенсії позивача, керуючись загальним порядком, визначеним нормами частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що він в решті і зробив, як вбачається із звіту про виконання судового рішення від 01.09.2022 №2600-0903-8/108772 з доданим до нього правильним розрахунком пенсії, який відповідає резолютивній частині судового рішення від 05.08.2019 у цій справі. Виходячи з такого, відповідач мав можливість виконати судове рішення вчасно та у повному обсязі, проте необґрунтовано зволікав з таким виконанням. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно із частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Частинами четвертою, сьомою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до частини другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що з часу набрання рішенням суду законної сили відповідач не вчинив достатніх дій, направлених на його повне виконання. Накладаючи штраф на керівника суб`єкта владних повноважень відповідача, суд першої інстанції виходив з наявних у справі звітів про виконання, які свідчили про неповне його виконання, тому, оскільки всі можливі способи впливу у спірних правовідносинах були застосовані і порушник, незважаючи на вказане, продовжив ухилятися від виконання судового рішення, колегія суддів вважає оскаржувані ухвали суду першої інстанції обґрунтованими та правильними. Окрім того судова колегія приймає до уваги ту обставини, що після винесення судом першої інстанції оскаржуваних ухвал, пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 17.04.2019, який відповідає резолютивній частині судового рішення від 05.08.2019 року, подавши про це звіт від 01.09.2022 року за №2600-0903/8/108772 з доданим розрахунком. Відтак, пенсійний орган мав можливість виконати судове рішення у повному обсязі та вчасно, проте не здійснив цього до винесення судом першої інстанції оскаржуваних ухвал. Отже, при ухваленні оскаржуваних ухвал судом першої інстанції дотримано всіх вимог законодавства, тому відсутні правові підстави для їх скасування або зміни. Іншого апелянтами колегії суддів не доведено, не підкріплено достатніми та переконливими доказами. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни судових рішень з мотивів, наведених в апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та ОСОБА_1 - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення. Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та від 11 липня 2022 року у справі №320/2682/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко