Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 523/21754/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 523/21754/21 Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Турецької І. О., суддів Шевчук О. А., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 8 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області Гусєвої Ольги Олександрівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. 25 листопада 2021 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, направив до суду першої інстанції позов до інспектора 2 батальйону 8 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області Гусєвої О. В., Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.11.2021 серії ЕАО №5043394, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що фіксація швидкості руху його автомобіля здійснювалась на прилад TruCam у ручному режимі з плеча інспектора ОСОБА_2 . Водночас, відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою виявлення або фіксування правопорушення. Позивач наполягає на тому, що законодавством не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Тому, позивач вважає, що використання приладу TruCam у ручному режимі інспектором ОСОБА_2 з плеча могло викривити фактичну швидкість автомобіля та створити значну похибку у вимірах, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля (74 км/год), яким керував позивач. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, за інформацією ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Крім того, суд першої інстанції вважав, що зміст статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліція може закріплювати технічні засоби, а може і не закріплювати, як в даному випадку, з урахуванням технічної характеристики та можливостей даного приладу, інспектором було здійснено фіксування швидкості руху автомобіля, яким керував позивач. Щодо твердження позивача про тремтіння відео та як результат неточність вимірювання швидкості, суд першої інстанції указав, що інспектором позивачу було продемонстровано відео та фото з фіксацією перевищення швидкості на приладі ТruCam, однак жодних зауважень щодо невідповідності відео або фото позивачем не висловлено. Підсумовуючи, суд першої інстанції вважав, що докази, отримані за результатами використання лазерного вимірювача швидкості TruCam, є належними доказами у даній справі, а тому вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є доведеною. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтування вимог апеляційної скарги складається, зокрема з такого. Відповідно до відомостей, викладених в посібнику користувача по LTI 20/20 TruCam II», на аркуші 15, у приладі встановлено годинник реального часу та GPS-приймач, на підставі чого використовується автоматичне встановлення та синхронізація системного часу. Скаржник звертає увагу, що спірна постанова складена 18.11.2021 об 11:22 год., а з наданої суб`єктом владних повноважень роздруківки файлу правопорушення вбачається, що його фіксація була здійснена 18.11.2021 о 12:13 год. Тобто, правопорушення було зафіксоване майже на годину пізніше, ніж була складена спірна постанова, що є суттєвим її недоліком. Далі, скаржник продовжує стверджувати про те, що використання приладу TruCam у ручному режимі з плеча могло викривити фактичну швидкість автомобіля та створити значну похибку у вимірах, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля (74 км/год), яким він керував. Учасники справи не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог статті 311 КАС України. Фактичні обставини справи. 18.11.2021 інспектором 2 батальйону 8 роти УПП в Одеській області старшим лейтенантом Гусєвою О. О. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ЕАО №5043394. Зміст постанови свідчить про те, що 18.11.2021 в м. Одесі по вул. Отамана Головатого, буд. 155А ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD FUSION», номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті зі швидкістю руху 74 км/год, що перевищує дозволену швидкість на 24 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam II № ТС008402, у ручному режимі з плеча інспектора Гусєвої О. О. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач порушив швидкісний режим, визначений пунктом 12.4 ПДР, на 24 км/год. При цьому, в оскаржуваній постанові суб`єкт владних повноважень покликався на доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача. Доказом цього є здійснення вимірювання швидкості руху приладом TruCAM ТС008402. Сторони у даній справі не заперечують про те, що фіксація швидкісного режиму приладом TruCAM ТС008402 здійснювалась інспектором з руки (рук). Досліджуючи довід скаржника, що неможна вимірювати швидкість руху транспортного засобу приладом TruCAM, який не встановлений стаціонарно, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон № 580-VIII), в редакції, яка діяла на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. Законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку статті 40 Закону № 580-VIII. Дослідивши наданий, суб`єктом владних повноважень, відеозапис колегія суддів встановила, що на рухомий автомобіль «FORD FUSION», номерний знак НОМЕР_1 наведено ціль та здійснювався замір швидкості приладом TruCam ТС008402. У цей момент видно значне тремтіння приладу TruCam, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що така вібрація приладу TruCam може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. За таких обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про протиправність вимірювання швидкості руху автомобіля приладом TruCam з руки (рук) інспектора та, відповідно, протиправність прийняття спірної постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП. Оцінюючи довід апеляції про те, що фіксування правопорушення здійснено майже на годину пізніше, ніж була складена спірна постанова, колегія суддів зазначає про те, що наведена розбіжність не може свідчити про протиправність спірної постанови, оскільки з відеозапису, який здійснено на нагрудну камеру поліцейського, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено за перевищення швидкості саме 18.11.2021 об 11:15 год. в АДРЕСА_1 та, цього ж дня, об 11:22 год. почався розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатом якого прийнята спірна постанова. Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, є всі підстави, відповідно до статті 317 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Пункт 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за подачу позову та апеляційної скарги сплатив судовий збір на загальну суму 1135 грн., що підтверджується відповідними квитанціями №28225 від 30.11.2021 (т.1 а.с.25) та №38721 від 16.02.2023 (т.2 а.с.34). Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, шляхом скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, сплачений позивачем судовий збір за подання позову та апеляційної скарги на загальну суму 1135 грн. належить стягнути з Департаменту патрульної поліції. Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року скасувати. Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 8 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області Гусєвої Ольги Олександрівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення нове рішення про задоволення позову. Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.11.2021 серії ЕАО №5043394, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя О. А. Шевчук суддя Л. П. Шеметенко