Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/3061/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3061/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., секретар судового засідання Зелецький Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022р. у справі №904/3061/22 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Дніпро про визнання неплатоспроможним ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022р. (суддя - Первушин Ю.Ю., м. Дніпро) у справі №904/3061/22 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 наступного змісту: сума вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів становить 24532,32 доларів США, що еквівалентно 897112,60 грн. на день складання плану (14.09.2022р.); сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника становить 24532,32 доларів США, що еквівалентно 897112,60 грн. на день складання плану (14.09.2022р.); перелік майна боржника (рухоме/нерухоме) згідно з описом (рухоме майно - відсутнє; нерухоме майно - квартира, загальною площею 20,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; у власності боржника перебуває квартира, що є предметом забезпечення за кредитним договором іпотеки, загальною площею 20,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що обтяжена іпотекою і є забезпеченням за кредитним договором №КRІ/0900/343/07 від 30.07.2007р. Дана квартира є єдиною житловою нерухомістю та єдиним місцем проживання боржника. Згідно звіту про незалежну оцінку вартості предмету забезпечення, що виконано компанією ПП "Промсервіс" ринкова вартість квартири складає 542672,00 грн.; боржник працює на посаді головного економіста відділу аналізу та контролю валютних операцій юридичних осіб у Акціонерному банку "Південний" (код ЄДРПОУ 20953647), яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська,

36. Загальний місячний середній дохід боржника складає 15836 грн. Зазначені дані узгоджуються з даними зазначеними в декларації; доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів (боржник розраховує отримати доходи у розмірі 2850480 грн. за 15 років, з розрахунку 15836 грн. * 180 місяців (15 років - строк погашення вимог забезпеченого кредитора, відповідно до абз.5 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ); виходячи з наведених положень КУзПБ, враховуючи, що заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 за кредитом перед ПАТ Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" забезпечена іпотекою квартири, загальною площею 20,8 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що є єдиним місцем проживання боржника, умови проведення реструктуризації - склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту, який забезпечений іпотекою квартири відповідно до позовної заяви ПАТ Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" сума заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті №КRІ/0900/343/07 від 30.07.2007р., що забезпечений іпотекою квартири, яка підлягає стягненню на користь ПАТ Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" становить 24532,32 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.09.2022р. складає 897112,60 грн. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора включаються штрафні санкції та пеня. Розмір ринкової вартості квартири - 542672,00 грн. згідно звіту про оцінку вартості предмету забезпечення, що виконано оціночною компанією ПП "Промсервіс" від 13.01.2022р. Сума отриманого боржником кредиту - сума отриманого боржником кредиту згідно з договором №КRІ/0900/343/07 від 30.07.2007р. становить 25000,00 доларів США. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років (180 місяців). Розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню - 24532,32 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.09.2022р. складає 897112,60 грн. Оскільки площа квартири менше ніж 60 кв.м., сума боргу, що підлягає погашенню зменшується на 10%. Тобто розмір вимог, що підлягає погашенню становить 542672,00 грн. 10% = 488404,80 грн. Загальний розмір вимог, який підлягає погашенню становить 488 404,80 грн. Сума вимог, що підлягає погашенню щомісяця (розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредитора становить 488404,80 грн./180 місяців = 2713,36 грн./міс. Однак ця сума збільшується на відсоткову ставку у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт. На 09.09 такий індекс становить 11,12 на рік, тобто збільшення цього індексу на 1 пункт становить 12,12 відсотків на рік. 12,12/12 місяців = 1,01% на місяць. Отже, розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредитора становить 488404,80 грн./180 місяців = 2713,36 грн./міс + 1,01% (27,40 грн.) = 2740,76 грн.); розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо) - не передбачена; вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів становлять 507026,23 грн.; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника (відповідно до приписів ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022р." прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022р. - 2481,00 грн., з 01.07.2022р. - 2600,00 грн., з 01.12.2022р. - 2684,00 грн.). Зазначені суми, що мають щомісяця залишатись боржнику на задоволення побутових потреб можуть коригуватися згідно закону про Державний бюджет України та ст.124 КУзПБ. Відтак, в період з 2022р. по 2036р., щомісяця, на задоволення побутових потреб боржнику залишатиметься грошова сума у розмірі 13095,24 грн. (15836,00 - 2740,76). Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення - не передбачається. Задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок продажу майна боржника, що є предметом забезпечення - не передбачається. Зміна способу та порядку виконання зобов`язань - боржник може погасити борг достроково, у тому числі шляхом внесення більшої суми щомісячних платежів передбачених п.6 розд.2. Відстрочення чи розстрочення або спрощення (списання) боргів чи їх частини - відстрочення боргів чи їх частини - не передбачається, розстрочення боргів чи їх частини - не передбачається, спрощення (списання) боргів чи їх частини - не передбачається. Виконання зобов`язань боржника третіми особами - передбачено за згодою боржника. Заходи, спрямовані на покрашення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів - не передбачається. Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника складає 15 років (180 місяців), починаючи з 12.12.2022р. по 12.12.2037р. Допускається скорочення строку за рішенням боржника. Вказана ухвала мотивована тим, що: - матеріали справи свідчать, що у ОСОБА_1 існує борг перед єдиним кредитором - Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк". 19.08.2020р. у зв`язку із невиконання заявником вимоги №1139 від 05.11.2019р. Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до боржника - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24532,32 доларів США та 152585,63 грн. Вказана заборгованість складається з: сума основної заборгованості - 8574,00 доларів США, сума простроченої заборгованості за кредитом - 8484,10 доларів США, сума заборгованості зі сплати прострочених процентів та користування кредитом - 7474,22 доларів США, сума пені за порушення строку погашення заборгованості за кредитом - 75030,82 грн.; сума пені за порушення строку сплати нарахованих відсотків - 73310,33 грн., сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - 4244,48 грн. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між боржником та кредитором було укладено договір іпотеки №KRIZ/0900/149/07 від 30.07.2007р. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира площею 20,08 кв. м., що розташована у АДРЕСА_1 , що станом на день розгляду заяви є єдиним житлом боржника. Таким чином, всі заявлені грошові вимоги банку, що виникли на підставі кредитного договору є забезпеченим майном боржника та підлягають погашенню за рахунок такого майна позачергово та з урахуванням п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ; - боржник не має можливості здійснювати погашення заборгованості перед кредитором через скрутне фінансове становище. Заборгованість перед кредитором становить 24532,32 доларів США, що еквівалентно 897112,60 грн.; - враховуючи майновий стан боржника та можливість сплачувати заборгованість за кредитом за рахунок заробітної плати, боржник має можливість погашати заборгованість по кредиту щомісячно на суму 2740,76 грн.; - згідно звіту про оцінку вартості предмету забезпечення, що виконано оціночною компанією ПП "Промсервіс", що була визначена кредитором, ринкова вартість квартири складає 542672 грн.; - судом встановлено, що боржник станом на час звернення до суду до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, а також відсутність статусу фізичної особи-підприємця; - заявником надано належні докази, що підтверджують неможливість використання нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, с. Єгорівка), який належить її матері, для власного проживання; - суд, дослідивши запропонований боржником план реструктуризації встановив, що план розроблений з урахуванням особливостей, визначених в п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ; - належний боржнику об`єкт нерухомого майна, а саме квартира загальною площею 20,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка є єдиним місцем проживання боржника, а загальна площа квартири не перевищує встановлений КУзПБ максимальний її розмір (60 кв.м.), що надає право боржнику на реструктуризацію заборгованості з урахуванням особливостей, встановлених приписами п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ; - судом досліджені умови плану реструктуризації та встановлено, що боржник за планом прийняв на себе зобов`язання щодо заставного кредитора, які ґрунтуються на реальних можливостях боржника; - суд дійшов висновку, що план реструктуризації боргів боржника розроблено з метою відновлення платоспроможності боржника та його зміст відповідає вимогам ст.124 КУзПБ з урахуванням п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ; - план реструктуризації боргів боржника передбачає розстрочення зобов`язань перед забезпеченим кредитором щомісячно протягом 15 років з урахуванням п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та встановленням відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт; - згідно з планом реструктуризації боргів боржника сума реструктуризованого зобов`язання підлягає сплаті щомісячно рівними платежами по 2740,76 грн. протягом 15 років; - у п.9 плану реструктуризації боргів фізичної особи боржника встановлено, що розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, складає 13095,24 грн. (15836 2740,76); - поданий план реструктуризації включає всі доходи боржника, як пенсію так і заробітну плату; - план реструктуризації боргів боржника розроблений з метою відновлення платоспроможності боржника, а його зміст відповідає вимогам норм КУзПБ; - за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження у підготовчому судовому засіданні плану реструктуризації, суд дійшов висновку про її задоволення у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022р., відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, стягнути із ОСОБА_1 судові витрати на користь АКБ "Індустріалбанк". 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - план реструктуризації боргів боржника, який затверджений оскаржуваною ухвалою не відповідає вимогам п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ; - боржник в плані реструктуризації вважає, а суд першої інстанції з ним погодився, що реструктуризованим зобов`язанням є розмір суми, яка щомісячно буде виділятися для погашення вимог кредитора, а не загальний розмір вимог, який підлягає погашенню. Системний аналіз абз.6, 7, 11, 12 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ у взаємозв`язку з п.2 ч.2 ст.124, ч.2 ст.127, ч.1 ст.128, абз.2 ч.1 ст.129 КУзПБ свідчить, що у абз.13 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ реструктуризованим зобов`язанням боржника є загальний розмір вимог єдиного забезпеченого кредитора, які включені до плану реструктуризації і підлягають задоволенню (погашенню) згідно з умовами плану. А розмір суми, яка щомісячно буде виділятися для погашення вимог кредитора, є порядком і способом задоволення реструктуризованого зобов`язання, але не самим реструктуризованим зобов`язанням боржника. Відповідно до наведених норм права розмір реструктуризованого зобов`язання ОСОБА_1 складає 488404,80 грн. і саме на нього повинна встановлюватись відсоткова ставка згідно з абз.13 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ. Проте, у плані реструктуризації міститься розмір відсоткової ставки - 12,12% річних, але всупереч імперативним нормам абз.13 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ ця відсоткова ставка встановлена не на реструктуризоване зобов`язання боржника - 488404,80 грн., а на суму, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредитора - 2713,36 грн., тобто лише на частину реструктуризованого зобов`язання боржника; - таким чином, в плані реструктуризації боргів боржника розмір відсотків, який щомісячно повинен сплачувати боржник, визначений у сумі 27,40 грн. на місяць, що складає 0,0673% річних для реструктуризованого зобов`язання боржника в загальному розмірі 488404,80 грн., а не 12,12% річних; - у разі правильного застосування відсоткової ставки у розмірі 12,12% на суму реструктуризованого зобов`язання боржника у розмірі 488404,80 грн. сума щомісячних відсотків повинна складати 4932,89 грн. за перший місяць; - також план реструктуризації містить недоліки в частині порядку визначення розміру реструктуризованого зобов`язання боржника. Згідно абз.6 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. В плані реструктуризації склад і розмір грошових вимог АКБ "Індустріалбанк" визначений за курсом на день складання плану (14.09.2022р.), а не на дату відкриття провадження у справі (12.12.2022р.). Також в плані зазначено, що до розміру вимог такого забезпеченого кредитора включаються штрафні санкції та пеня. Хоча немає відомостей, що вказані недоліки вплинули на правильність визначення розміру вимог кредитора, але це є порушенням імперативного припису абз.6 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ; - за методом правового регулювання абз.18 п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ сформульований як імперативна норма, яка встановлює автоматичне схвалення забезпеченим кредитором плану реструктуризації у разі відповідності його умовам реструктуризації, визначеним названим пунктом, незалежно від процесуальної позиції і заяв кредитора з цього приводу. У разі коли план реструктуризації відповідає вимогам та умовам для такої процедури, суд за результатами його розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність плану умовам реструктуризації, визначеним п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність; - суд повинен займати активну процесуальну позицію, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин щодо відповідності плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом; - межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки імперативно визначених п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати та які має містити план реструктуризації; - суд не має право самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою; - складання плану реструктуризації згідно із зазначеними імперативними нормами є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи), за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури. Такий висновок щодо застосування п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ викладений Верховним Судом в постанові від 26.05.2022р. у справі №923/984/21; - постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував імперативні приписи п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та затвердив план реструктуризації, який не відповідає вимогам, визначеним цим пунктом. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Боржник у своєму відзиві просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022р. залишити без змін. На думку боржника апеляційна скарга не містить розрахунків, згідно яких сума щомісячних платежів на місяць повинна складати 4932,89 грн. Однак, якщо помножити цю суму 4932,89 грн. * на 180 місяців, то вийде, що протягом усього періоду реструктуризації заявниця всього платить 887920,20 грн., що майже збігається за розміром боргу до реструктуризації - 897112,60 грн. А це у свою чергу суперечить принципу прощення боргу, оскільки законом законодавець мав на меті надати боржнику можливість віддати кредит, який дорівнює вартості його майна. Для цього і встановив вимоги щодо його оцінки. В плані реструктуризації склад і розмір грошових вимог АКБ "Індустріалбанк" визначений за курсом на день складання плану (14.09.2022р.), а не на дату відкриття провадження у справі (12.12.2022р.). Зазначение твердження є спробою скасувати рішення з формальних причин. Проте, курс НБУ на 12.12.2022р. та на 14.09.2022р. є однаковим та становить 36,5686 грн. за один доллар, а тому визначення курсу є просто опискою та не впливає на план реструктуризації. А отже і цей аргумент апеляції є також надуманим. Допущена в ухвалі описка може бути виправлена шляхом винесення відповідної ухвали про виправлення описки, без її скасування.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2023р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.03.2023р. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023р. відкладено апеляційний розгляд справи на 29.03.2023р. В судовому засіданні 29.03.2023р. представник боржника та представник кредитора (в режимі відеоконференції) надали пояснення по апеляційній скарзі. 29.03.2023р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. 16.09.2022р. до Господарського суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, призначено підготовче засідання суду на 10.10.2022р. Судове засідання 10.10.2022р. не відбулось у зв`язку із здійсненням масованих ракетних ударів у м. Дніпрі та по всій території України. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2022р. призначено підготовче засідання на 31.10.2022р. для подальшого розгляду заяви. У підготовчому засіданні суду 31.10.2022р. заслухано пояснення представника заявника стосовно заяви щодо неплатоспроможності фізичної особи. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022р. відкладено підготовче засідання на 22.11.2022р. у зв`язку з необхідністю повторного направлення копії ухвали суду від 23.09.2022р. на адресу АКБ "Індустріалбанк". Запропоновано заявнику надати суду докази, що ПП "Промсервіс" входить до переліку акредитованих банком - АКБ "Індустріалбанк" суб`єктів оціночної діяльності, письмові пояснення з приводу неможливості використання об`єктів нерухомого майна зазначених заявником у декларації про майновий стан, з якої вбачається наявність у членів сім`ї (мати) прав власності на об`єкти нерухомого майна (земельна ділянка, будинок). 21.11.2022р. на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення представника боржника (заявника). У підготовчому засіданні суду 22.11.2022р. заслухано пояснення представника заявника щодо затвердження плану реструктуризації боргів. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022р. відкладено підготовче засідання на 12.12.2022р., запропоновано заявнику направити кредитору - АКБ "Індустріалбанк" план реструктуризації боргів, докази направлення надати суду. 01.12.2022р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли докази направлення боржником на адресу АКБ "Індустріалбанк" плану реструктуризації боргів боржника. 12.12.2022р. до Господарського суду Дніпропетровської області представником боржника подано заяву про долучення до матеріалів справи нотаріально завіреної заяви матері боржника ОСОБА_2 (а.с167-168). Господарським судом Дніпропетровської області оглянуто та долучено до матеріалів справи вищезазначені документи. У підготовчому засіданні 12.12.2022р. заслухано заявника та представника заявника щодо поданого на затвердження плану реструктуризації. Розглянувши у підготовчому засіданні 12.12.2022р. заяву про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи, місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне. Згідно із ч.1 ст.3 ГПК України судочинство України у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 6 ст.12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, наразі - КУзПБ. Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою КУзПБ. За абз.4, 13 ст.1 КУзПБ боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст.6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абз.19 ст. 1 КУзПБ). Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (ст.ст.124 - 129 КУзПБ). Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (ч.2), а ч.4 цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника. Таким чином, книгою четвертою КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб`єктного та кількісного складу кредиторів тощо. Водночас, у п.5 КУзПБ розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" законодавець визначив особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. Згідно з абз.1 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ст.116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п.12 ч.3 ст.116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абз.2 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ). З урахуванням наведеного, законодавець конкретизував положення абз.1 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" та з метою спрощення такої процедури надав боржнику право (у разі, якщо в нього єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор та боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості, що є єдиним місцем проживання його сім`ї) звернутися із заявою про його неплатоспроможність без визначення особи арбітражного керуючого та надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, долучивши до неї проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. Таким чином, звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність з урахуванням положень, визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ визначає умовою їх застосування дотримання характерних саме лише для такої процедури вимог, закріплених у наведеному пункті, для її запровадження щодо боржника, а саме наявність: а) одночасної сукупності таких юридичних фактів, що закріплені в абз.1 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ: 1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті; 3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку; 4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника; б) додаткової кваліфікуючої передумови для застосування абз.2 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ - володіння боржником на праві власності лише одним об`єктом нерухомості. Для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням положень, визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог ст.116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п.12 ч.3 ст. 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.06.2022р. у справі №917/1384/20). Визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей, визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. У цьому випадку апеляційний господарський суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.05.2022р. у справі №923/984/21. Системний аналіз абз.1, 2, 6 - 17, 19-20 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов`язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов`язкові умови та факультативні умови. Законодавцем до обов`язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо: а) заяви боржника: 1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті; 3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку; 4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім`ї; 5) забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи; б) плану реструктуризації: 1) склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов`язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня; 2) ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора; 3) загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню; 4) розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника; 5) строк погашення вимог забезпеченого кредитора. За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не відповідають вимогам п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи). Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо: а) заяви боржника - предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є одним об`єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності; б) плану реструктуризації: 1) часткове виконання боржником зобов`язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на одну із величин; 2) інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом; 3) порядок прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2022р. у справі №923/984/21). Таким чином, однією з обов`язкових умов, які має містити план реструктуризації боржника є склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора та розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника, який визначається в залежності від загальної або житлової площі квартири, загальної площі житлового будинку, обтяженого іпотекою. Згідно із абз.13 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ у разі, якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт. Колегія суддів звертає увагу, що КУзПБ не містить норм, які регулюють порядок нарахування на реструктуризоване зобов`язання боржника відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні як і норм, які розкривають поняття зазначеного індексу. Водночас, згідно відомостей офіційного сайту Національного банку України український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - це індикативна ставка, що розраховується у 15:00 за Київським часом кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк у 12 місяців з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, що діють у 20 найбільших українських банках за розміром депозитного портфелю фізичних осіб. Відсоткова ставка розраховується у процентах річних з точністю до двох знаків після коми. Thomson Reuters публікує ставку UIRD і ставки банків-учасників, що прийняті до розрахунку, кожного робочого дня на спеціальних сторінках ([Електронний ресурс]//Єдиний державний реєстр судових рішень України. Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/UIRD_Methodology_Banks_list.pdf?v=4). Суд приймає до уваги нормативне регулювання та усталеність ділової практики стосовно того, що нарахування відсотків у правовідносинах позики/кредиту здійснюється, як правило, щомісячно на залишок суми боргу. Так, згідно із ч.ч.1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Абзацом 2 ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, приписи абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України щодо проведення виплати процентів, у разі відсутності іншої домовленості сторін, визначають порядком виплати процентів щомісячну їх виплату позичальником до дня повернення позики. КУзПБ, який є спеціальним нормативно-правовим актом покликаним забезпечити регулювання відносин неплатоспроможності фізичних осіб своєю преамбулою визначає метою провадження у справі про неплатоспроможність відновлення платоспроможності боржника. Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, які регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, свідчить, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022р. у справі №903/806/20). Таким чином, застосування щодо боржника - фізичної особи судових процедур, визначених КУзПБ, можливе за умови урахування інтересів як кредиторів, так і боржника. Реструктуризація заборгованості фізичних осіб з урахуванням особливостей, визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ як один із засобів відновлення платоспроможності боржника та реструктуризації боргів в іноземній валюті за так званими "проблемними кредитами" у цьому разі не є винятком та також передбачає необхідність урахування під час її застосування щодо фізичної особи як інтересів боржника, який має право на пільгових умовах погасити наявну заборгованість перед кредитором в іноземній валюті, що може бути реструктуризованою, так і кредитора, який за цих умов втрачає нарахування по штрафних санкціях, водночас отримуючи можливість повернути задавнену заборгованість за кредитом. На підтвердження такого розуміння мети застосування щодо боржника - фізичної особи судових процедур, визначених КУзПБ, свідчить також пояснювальна записка до проекту КУзПБ за якою прийняття цього законопроекту покликано, зокрема, врегулювати відносини щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави. Незважаючи на те, що за загальним уявленням від розв`язання проблем фізичних осіб - позичальників шляхом поступок можуть постраждати кредитні установи, насправді, як свідчить практика застосування таких юридичних процедур у розвинутих країнах, банки хоча і можуть щось втрачати у разі їх погодження на списання частини боргу, однак, в цілому вони виграють за рахунок очищення їх балансів від "мертвих" боргів та збереження їх клієнтів серед активних учасників споживчого кредитування, а за таким токсичним кредитом отримають більше, ніж отримали би через стягнення у виконавчому провадженні, такі можливості надає застосування інституту розстрочення, яке передбачається в плані відновлення платоспроможності боржника ([Електронний ресурс] // Офіційний портал Верховної Ради України. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63518). Таким чином, закріплення в КУзПБ пільгового режиму застосування реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, передбачає встановлення певного балансу інтересів сторін, що не може порушуватися ані на користь боржника, який навіть за умови незастосування щодо нього такої процедури повинен був сплатити на користь кредитора суму боргу та процентів, ані на користь кредитора, який втрачає можливість нарахування штрафних санкцій. Крім того, в аспекті порушуваного питання слід звернути увагу на приписи ч.9 ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за якою надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суми мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини від 06.12.2007р. у справі "Воловік проти України"). Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (рішення Європейського суду з прав людини від 28.09.1999р. у справі "Озтюрк проти Туреччини"). Одним із завдань Верховного Суду є тлумачення чинного законодавства, усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого п.1 ч.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1985р. у справі "Бентем проти Нідерландів"). Верховний Суд в постанові від 24.11.2022р. у справі №908/3334/21 зазначив, що системне та телеологічне тлумачення абз.13, 16 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ у взаємозв`язку із іншими положеннями законодавства та із урахуванням завдань провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи свідчить, що цими абзацами визначено щомісячний порядок нарахування відсоткової ставки на залишок реструктуризованого зобов`язання боржника, що відповідає усталеному порядку застосування відсотків (процентів) у цивільному/господарському обороті. Таке тлумачення порядку нарахування на реструктуризоване зобов`язання боржника відсоткової ставки забезпечує під час застосування до нього реструктуризації заборгованості з урахуванням особливостей, визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, збереження балансу інтересів обох сторін: а) боржника - якому надано право на пільгових умовах, у порівнянні із загальним порядком, визначеним Книгою четвертою КУзПБ, здійснити реструктуризацію наявної заборгованості перед кредитором на протязі 10-15 років (в залежності від площі квартири/житлового будинку, обтяжених іпотекою), зменшити розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту на відсоток погашеної суми кредиту та додатково на 10 відсотків у разі, якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів, або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів (крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором) тощо; б) кредитора - який отримає погашення задавненої заборгованості за кредитом та відсотки від повернення яких залежить здійснення банком депозитних операцій, оскільки формування депозитної політики банку та видача ним відсотків за депозитами перебувають у безпосередньому взаємозв`язку з поверненням позичальниками виданих їм коштів за кредитами, неповернення яких може призвести до збитковості по активній операції банку - позики/кредиту. Предметом судового розгляду у даній справі є питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та затвердження плану реструктуризації з урахуванням особливостей, визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ. За своєю суттю доводи апеляційної скарги АКБ "Індустріалбанк" ґрунтуються на аргументах скаржника щодо залишення судом першої інстанції поза увагою невідповідності плану реструктуризації ОСОБА_1 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ в частині проведених у ньому розрахунків реструктуризованого зобов`язання та нарахування на нього відсоткової ставки. Місцевий господарський суд за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви фізичної особи, відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника та затвердив план реструктуризації боргів боржника, як такий, що відповідає разом з проведеними в ньому розрахунками вимогам п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ. Апеляційний господарський суд, з урахуванням наведених вище мотивів щодо застосування приписів п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, погоджується з доводами скаржника щодо невідповідності поданого боржником плану реструктуризації в частині розрахунків вимогам цього Кодексу, з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, у ОСОБА_1 існує борг перед єдиним кредитором - Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк". 30.07.2007 року Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (боржник) було укладено кредитний договір №KRI/0900/343/07, відповідно до умов якого позичальниця отримала кредит в іноземній валюті на загальну суму 25000,00 доларів США на придбання нерухомого майна (квартири) зі сплатою за користування кредитними коштами 12,00% річних з датою остаточного повернення кредиту 25.07.2026р. включно. 30.07.2007р. між банком (іпотекодержатель) та боржником (укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) №KRIZ/0900/149/07, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Євчук І.Л., відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, що є власністю іпотекодержателя, а саме квартира - АДРЕСА_1 . Також, 30.07.2007р. було укладено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі під номером ВЕТ №198797 квартири ( АДРЕСА_1 ), загальною площею 20,8 кв.м. Кредитор має право в односторонньому порядку відмовитися від вказаного кредитного договору та/або розірвати (припинити) дію цього договору, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки, і достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків і штрафних санкцій, направивши відповідну вимогу у разі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом (п.6.2 кредитного договору від 30.07.2007р.). 06.11.2019р. банк направив боржнику лист-вимогу №1139 від 05.11.2019р. та вимагав достроково повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за користування ним та сплатити пеню до 06.12.2019р. Боржником зазначена вимога банку не була виконана. 19.08.2020р. Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до боржника - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24532,32 доларів США та 152585,63 грн. Апеляційним господарським судом встановлено, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа №932/9577/20 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2021р. провадження у цивільній справі №932/9577/20 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/7156/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що перебувала на вирішенні Господарського суду Дніпропетровської області. Також апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2021р. у справі №904/7156/21 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2022р. у справі №904/7156/21 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2021р. залишено без змін. Так, у справі №904/7156/21 було встановлено недотримання боржником положень не тільки вимог ст.124 КУзПБ, а також і п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, що визначають правовий механізм при введенні процедури банкрутства фізичних осіб, який має на меті надати боржнику можливість реструктуризувати свої боргові зобов`язання для унеможливлення негайної реалізації житла, переданого в іпотеку банкам за валютним кредитом. У даній справі, ОСОБА_1 у поданому до суду першої інстанції плані реструктуризації визначила суму заборгованості, що підлягає сплаті кредитору у розмірі 24532,32 доларів США та 152585,63 грн., яка складається з: - сума основної заборгованості - 8574,00 доларів США; - сума простроченої заборгованості за кредитом - 8484,10 доларів США; - сума заборгованості зі сплати прострочених процентів та користування кредитом - 7474,22 доларів США; - сума пені за порушення строку погашення заборгованості за кредитом - 75030,82 грн.; - сума пені за порушення строку сплати нарахованих відсотків - 73310,33 грн.; - сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - 4244,48 грн. Предметом іпотеки за договором іпотеки №KRIZ/0900/149/07 від 30.07.2007р. є нерухоме майно - квартира площею 20,08 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що станом на час розгляду судом першої інстанції заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є єдиним житлом боржника. Згідно наданого боржником плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 працює на посаді головного економіста відділу аналізу та контролю валютних операцій юридичних осіб Східного регіону в Акціонерному банку "Південний", що підтверджується копією трудової книжки боржника, що міститься в матеріалах справи. Загальний місячний середній дохід боржника складає 15836,00 грн. (такі дані містяться в поданій боржником декларації). Боржник зазначив, що має можливість сплачувати заборгованість за кредитом за рахунок заробітної плати та має можливість погасити заборгованість по кредиту щомісячно у розмірі 2740,76 грн. Боржником в плані реструктуризації боргів зазначено наступні умови проведення реструктуризації: Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту, який забезпечений іпотекою квартири відповідно до позовної заяви ПАТ АКБ "Індустріалбанк" сума заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті №КRІ/0900/343/07 від 30.07.2007р. (що забезпечений іпотекою квартири), яка підлягає стягненню на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" становить 24532,32 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.09.2022р. складає 897112,60 грн. Розмір ринкової вартості квартири: 542672,00 грн. згідно звіту про оцінку вартості предмету забезпечення, що виконано оціночною компанією ПП "Промсервіс" від 13.01.2022р. Сума отриманого боржником кредиту згідно з договором №КRІ/0900/343/07 від 30.07.2007р. становить 25000,00 доларів США. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років (180 місяців). Розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню: 24532,32 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.09.2022р. складає 897112.60 грн. Оскільки площа квартири менше ніж 60 кв.м., то сума боргу, що підлягає погашенню зменшується на 10%. Тобто розмір вимог, що підлягає погашенню становить 542672,00 - 10% = 488404,80 грн. Розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредитора становить: 488404,80 грн./180 місяців = 2713,36 грн./міс. Однак ця сума збільшується на відсоткову ставку у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт. На 09.09 такий індекс становить 11,12 на рік тобто збільшення цього індексу на 1 пункт становить 12,12 відсотків на рік. 12,12:12 місяців = 1,01% на місяць. Отже, за наданим боржником розрахунком розмір суми, яка щомісячно може виділятись боржником для погашення вимог кредитора становить: 488404,80 грн./180 місяців = 2713,36 грн./міс + 1,01 % (27,40 грн) = 2740,76 грн. Разом з тим, абз.6-7 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ визначено, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом. За абз.8-10 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ у разі, якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин: - відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; - відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Згідно із абз.12 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ у разі, якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів - розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором. Тлумачення абз.8-12 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ із застосуванням текстуального та системного способу їх інтерпретації приводить до висновку, що підстави для зменшення реструктуризованого зобов`язання - (а) відсоток погашеного боргу за кредитом та (б) не перевищення загальної площі квартири чи житлового будинку, визначені законодавцем як факультативні умови плану реструктуризації одночасна наявність яких не є обов`язковою передумовою для такого зменшення. Таким чином, останні можуть бути застосовані при визначенні реструктуризованого зобов`язання боржника при їх наявності як разом, так і окремо. У разі наявності двох підстав для зменшення розміру вимог забезпеченого кредитора виходячи із текстуального тлумачення абз.12 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, яким унормовано додаткове зменшення на 10 відсотків передбачене цим пунктом реструктуризоване зобов`язання боржника визначається почергово шляхом послідовних математичних дій щодо кожної підстави зменшення окремо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.11.2022р. у справі №908/3334/21. Матеріали справи свідчать, що боржником фактично до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було погашено 467,68 долларів США кредиту, що становить 17102,40 грн. або 1,91% від суми зобов`язання. Водночас, суд першої інстанції залишив поза увагою, що визначення розміру реструктуризованого зобов`язання мало бути здійснено боржником з урахуванням абз.8-12 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ почергово шляхом послідовних математичних дій щодо кожної підстави зменшення окремо, а саме: - віднімання від ринкової вартості квартири, обтяженої іпотекою 1,91% погашення кредиту боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ((542672,00 грн. * 1,91%)/100%) = 532306,96 грн. (перша математична дія); - віднімання додатково від раніше отриманої суми 532306,96 грн., одержаної з урахуванням 1,91% погашення кредиту боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, 10 % зважаючи, що площа квартири позичальника, обтяженої іпотекою не перевищує 60 кв.м. ((532306,96 грн. * 10%)/100%) = 479076,26 грн. (друга математична дія). Таким чином, за встановлених обставин справи сума зобов`язання кредитора, що підлягає реструктуризації з урахуванням його визначення шляхом застосування двох окремих послідовних математичних дій складає 479076,26 грн. Крім того, враховуючи наведені вище висновки щодо застосування абз.13 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ на отриману суму реструктуризованого зобов`язання (479076,26 грн.) нараховуються відсотки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт, які сплачуються щомісячно на залишок реструктуризованого зобов`язання боржника ((479076,26 грн. * 12,12%)/12). Доводи апеляційної скарги щодо визначення боржником в плані реструктуризації розміру грошових вимог кредитора на день складення плану, а не на час відкриття провадження у справі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки курс НБУ не змінювався з дня складення плану реструктуризації до дня відкриття провадження у справі і складав 36,5686 грн. за 1 доллар США. Колегія суддів звертає увагу, що доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи). Водночас, суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті, закріпленої у п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. У разі, коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2022р. у справі №923/984/21). Разом з тим, суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , затвердив поданий нею план реструктуризації боржника, не врахувавши його невідповідність вимогам п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ в частині здійснених в ньому розрахунків. Беручи до уваги, що поданий план реструктуризації боржника, зокрема, здійснені в ньому розрахунки не відповідають вимогам п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, такий план реструктуризації боржника не може бути затверджений судом. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та затвердження плану реструктуризації боргів боржника. Верховний Суд в постанові від 22.11.2022р. у справі №910/1760/22 звернув увагу, що закріплений положеннями преамбули, ч.1 ст.2 КУзПБ принцип судового контролю у процедурах банкрутства/неплатоспроможності, який передбачає покладення на суд обов`язку з дослідження змісту заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації боржника на предмет їх відповідності вимогам та умовам, встановленим п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, не дозволяє суду виходити за межі перевірки імперативно визначених цим пунктом умов реструктуризації, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які має містити план реструктуризації. А тому суд не має права самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи, з метою приведення у відповідність до п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ плану реструктуризації, а лише наділений правом надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою. Погодження місцевим господарським судом з доводами боржника щодо відповідності плану реструктуризації та здійснених в ньому розрахунків вимогам КУзПБ є таким, що зроблене без врахування закріплених у п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ положень щодо визначення розміру вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту. Застосування щодо боржника реструктуризації за процедурою, визначеною п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" не може бути здійснено без урахування балансу інтересів як боржника, так і кредитора та жодним чином не унеможливлює відновлення платоспроможності боржника із застосуванням такого механізму. До того ж, у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому іпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення. Зобов`язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника та не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, на яке може бути звернено стягнення, для цілей цього пункту вважається доходом боржника (абз.19 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ). Крім того, у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов`язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність (абз.21 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ). Тобто, господарський суд за своїм рішенням може зменшити місячний платіж боржника за реструктуризованим зобов`язанням до половини мінімальної заробітної плати, у випадках, якщо для виконання умов реструктуризації (сплати суми відповідних платежів, розрахованих у відповідності до вимог п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ України у боржника недостатньо доходів (постанова Верховного Суду від 08.06.2022р. у справі №903/490/20). Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою, поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку, визначеному Книгою четвертою КУзПБ (постанова Верховного Суду від 26.05.2022р. у справі №923/984/21). Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, отримали часткове підтвердження під час апеляційного провадження та спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та затвердження плану реструктуризації боргів боржника. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. У відповідності до приписів ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний господарський суд звертає увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, оцінки доказів, а також доводів усіх учасників справи. Усебічність і повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного та обґрунтованого рішення. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів та доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів"). У п.п. 1-3, ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи вищенаведені положення законодавства та обставини, встановлені судом апеляційної інстанцій, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також беручи до уваги доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд з підстав, викладених в п. 3.3. даної постанови, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . 3.5. Розподіл судових витрат. З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбачених ст.129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на боржника. Керуючись ст.ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" - задовольнити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022р. у справі №904/3061/22 - скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, ЄДРПОУ 13857564) 2684,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 29.03.2023р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков