Постанова Чернігівський апеляційний суд № 741/13/23

Справа № 741/13/23 Головуючий у 1 інстанції Киреєв О. В. Провадження № 33/4823/225/23 Категорія - ч. 4 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 березня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю захисника адвоката Гунька О.Ю (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2023 року ,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, житель АДРЕСА_1 , водій у ФОП « ОСОБА_2 », визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496,20 грн. Місцевим судом встановлено, що 01 листопада 2021 року, о 18 год. 15 хв. в м. Носівка, по вул. Привокзальна, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «АUDI-100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди, чим порушив пункт 2.10 «а» ПДР України. 01 листопада 2021 року, о 18 год. 15 хв. в м. Носівка, по вул. Привокзальна, Чернігівської області ОСОБА_1 у порушення п. 2.10 «є» ПДР України після ДТП з його участю і до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкогольні напої. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даних адміністративних правопорушень. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена. Посилається на те, що працівниками поліції йому не було роз`яснено процесуальні права та не надано можливості скористатися правом на допомогу адвоката, чим було порушено право на захист останнього. Вказує, що протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам Закону. Також, акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції не обґрунтував та не вмотивував належним чином свої висновки у постанові. Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки копію постанови отримав лише 16.02.2023 року. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, при цьому, до початку розгляду справи подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, але за участі його захисника. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. За змістом ст. 122-4 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №158328 від 05.12.2022 року, ОСОБА_1 01 листопада 2021 року, о 18 год. 15 хв. в м. Носівка, по вул. Привокзальна, Чернігівської області, керував автомобілем «АUDI-100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим порушив пункт 2.10 «а» ПДР України (а.с.37). Факти викладені у протоколі про адміністративне правопорушення об`єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, а саме: даними протоколу огляду від 01.01.2021 року (а.с.42), згідно яких у автомобіля «АUDI-100», д.н.з. НОМЕР_1 мають місце відповідні механічні пошкодження передньої частини транспортного засобу, інформацією з протоколу місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.11.2021 року та доданої до нього схемою місця ДТП(а.с.44-47), де зафіксовано сліди дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями свідка-очевидця ОСОБА_3 , який знаходився у автомобілі під керуванням ОСОБА_1 на пасажирському місці та самого ОСОБА_1 щодо обставин даної дорожньо-транспортної пригоди за участі останнього(а.с.49;50). Так, відповідно до п.2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Проте, вищевказаного пункту правил особа, що притягується до адміністративної відповідальності не дотрималась, оскільки в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди вищевказані вимоги норми закону поширювалися саме на водія ОСОБА_4 , який мав би залишитися на місці пригоди до прибуття працівників поліції, а не покинути в подальшому місце події. Відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Згідно з пунктом 2.10 «є» ПДР України, водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Вживання водієм ОСОБА_1 спиртних напоїв після ДТП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №063977 від 05.12.2021 року (а.с.2), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2021 року (а.с.13), відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та безпосередньо письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 (а.с.14), де останній підтвердив вживання ним алкоголю у незначній кількості після даної ДТП. Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час проведення огляду та складання протоколів до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять, а тому, твердження апелянта про те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, позбавлені підстав. Посилання апелянта про невідповідність протоколів про адміністративне правопорушення вимогам Закону, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №158328 та серії ААД №063977 від 05.12.2022 року щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вищевказаним вимогам Закону і містять у собі всі необхідні реквізити. Отже, дані протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не роз`яснили його права та не дали можливості скористатися правовою допомогою адвоката, чим було порушено право на захист, є неспроможними, так як протоколи про адмінправопорушення були особисто підписаними останнім, що свідчить про ознайомленість даної особи в повному обсязі зі змістом зазначених документів, в яких, окрім іншого, міститься графа про ознайомлення його з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Слід зазначити і те, що в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, зазначив, що здійснив наїзд на пішохода, прохав очевидців викликати карету швидкої медичної допомоги та перебуваючи у стресовому стані, залишив місця ДТП, а після чого вжив алкоголь. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, місцевий суд у повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, так як він, керуючи транспортним засобом та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце пригоди залишив та до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкогольні напої, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.4 ст.130 КУпАП, яка є найбільш суворою, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Носівського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2023 року. Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП. без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач