Постанова Київський апеляційний суд № 368/562/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/3746/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 368/562/22 29 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матющенкова Дмитра Вікторовича на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Іванюти Т.Є., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, - в с т а н о в и в: В липні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 21.09.2002 року між нею та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Від цьогошлюбу вони мають повнолітню доньку - ОСОБА_4 у, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що подружнє життя з відповідачем не склалось у зв`язку з чим рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 06.12.2018 року шлюб між нимибуло розірвано. Вказує на те, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Наразі донька є повнолітнью та вступила на навчання до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжнародна академія управління персоналом" на денну форму навчання та проживає в гуртожитку. У звязку з перебуванням на денній формі навчання та необхідністю здобувати освіту, донька не має можливості працювати та самостійно себе забезпечувати, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги від свого батька. З огляду на вище викладене просила суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.07.2022 року на період навчання, але не пізніше досягнення дочкою 23 років. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16 листопада 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Матюшенков Дмитро Вікторович засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що наразі відповідач ОСОБА_1 працевлаштований, проте, з урахуванням військового стану, починаючи з березня 2022 року і по теперішній час, він не отримує заробітну плату. Остання отримана відповідачем заробітна плата станом на кінець березня 2022 року становила 7 000,00 грн., проте з урахуванням сплачених податків він отримав заробітну плату в сумі 5 635,00 грн. Зазначає, що стягуючи з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в сумі 4 000,00 грн.щомісячно, суд першої інстанції не врахував, що після сплати аліментів у такому розмірі у відповідача для забезпечення своїх потреб залишається лише 1 635,00 грн. Вказана сума є значно нижчоюпрожиткового мінімуму та відповідач не зможе себе забезпечити усім необхідним та сплачувати комунальні послуги. Вважає, що аліменти у розмірі 1 000,00 грн. є справедливими, виходячи із розрахунку вартості навчання. 03 лютого 2023 року позивач ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що відповідачем не було надано доказів того, що його дохід не дає йому можливості сплачувати аліменти у розмірі 4 000,00 грн., а тому, на думку позивача, відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, стягнутих судом першої інстанції. З огляду на вище викладене, просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстнації - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області. (а.с. 9) Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, зареєстрований 21 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. На підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області 25 лютого 2019 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Між Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" та ОСОБА_4 було укладено контракт на навчання в приватному акціонерному товаристві "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" відповідно до умов якого ОСОБА_4 навчається на денній формі та здобуває кваліфікацію бакалавр права. Строк навчання становить 2 роки та розпочинається з 12 вересня 2022 року. Вартість навчання за рік становить 24 000,00 грн. Відповідно до копії квитанції від 01 вересня 2022 року ОСОБА_2 було сплачено 12 000,00 грн. за навчання ОСОБА_4 . Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнері Альянс» від 20 липня 2022 року № 20/07-22 ОСОБА_1 працює в ТОВ «Дайнері Альянс» з 28 вересня 2021 року на посаді водія автотранспортного засобу. За жовтень 2021 року ОСОБА_1 отримав заробітну плату у розмірі 6 420,00 грн. з яких було утримано 1 251,90 грн., у листопаді 2021 року отримав заробітну плату у розмірі 6 420,00 грн. з яких було утримано 1 251,90 грн., у грудні 2021 року отримав заробітну плату у розмірі 7 000,00 грн. з яких було утримано 1 365,00 грн., у січні 2022 року отримав заробітну плату у розмірі 736,84 грн. з яких було утримано 143,68 грн., у лютому 2022 року отримав заробітну плату у розмірі 7 000,00 грн. з яких було утримано 1 365,00 грн. За період з березня 2022 року по червень 2022 року ОСОБА_1 не отримував заробітну плату. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та, стягуючи з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 4 000,00 грн. суд першої інстанції посилався на те, що повнолітня дочка сторін у справі продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати дитину на період її навчання, за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Відповідач добровільно допомогу на утримання дочки не надає, а тому з нього підлягають стягнення аліменти на утримання повнолітньої доньки за рішення суду у розмірі 4000,00 грн. В такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитись не може з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплатиаліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, синпродовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцятитрьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягненняаліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцятитрьохроків. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до увагиможливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платникомаліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що маютьістотне значення. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначеннірозміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. З досліджених судом доказів встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається на денній формі навчання у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом». Відповідно до умов укладеного між сторонами контракту, строк навчання становить 2 роки з 12.09.2022 року, спеціальність 081 право. Вартість навчання - 24 000,00 грн. З огляду на денну форму навчання, ОСОБА_4 не має можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, стипендію не отримує, а тому потребує матеріальної допомоги. Також судом встановлено, що відповідач є працездатною людиною, перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Дайнері Альянс» з 28 вересня 2021 року та працює на посаді водія автотранспортного засобу, на його утриманні не перебувають інші люди. З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Разом з тим, прийшовши до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів не врахував, що відповідач працює в ТОВ «Дайнері Альянс» з 28 вересня 2021 року на посаді водія автотранспортного засобу і до березня 2022 року отримував заробітну плату у розмірі 6 000,00 - 7000,00 грн., а з березня 2022 року по червень 2022 року відповідач заробітну плату не отримує, а тому стягнення з нього щомісячно аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 4000,00 грн. буде надмірним тягарем для відповідача. Окрім того з наявного в матеріалах справи контракту, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» та ОСОБА_4 вбачається, що вартість навчання за рік становить 24 000,00 грн., тобто, 2 000,00 грн. на місяць. Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України). На спростування доводів та доказів відповідача щодо розміру його щомісячного доходу позивачка належних та допустимих доказів суду не надала. З огляду на те, що щомісячна плата за навчання становить суму 2000,00 грн. та що крім оплати вартості навчання, донька сторін, яка навчається на денній формі навчання несе і інші витрати, пов`язанні із навчанням та проживанням, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, у розмір 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.07.2022 року на період навчання, але не пізніше досягнення дочкою 23 років. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що аліменти на утримання повнолітньої доньки мають бути визначені у розмір 1000,00 грн. щомісячно, колегія суддів відхиляє, так як досліджені докази дають суду підстави для висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки на період її навчання у сумі 2000,00 грн. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року змінити, зменшивши розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 4 000,00 грн. до 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.07.2022 року на період навчання, але не пізніше досягнення дочкою 23 років Відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З результатом розгляду апеляційної скарги здійснює розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - частина 4 статті 382 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат. За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом. При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції. При поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідачем було понесено судові витрати в розмірі 1 488,60 грн. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - частина 1 статті 141 ЦПК України. Відповідно пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Врахувавши підстави звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до закону, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно частині задоволених вимог (50%) в сумі 744,30 грн. підлягають стягненню на користь відповідача ОСОБА_1 з Державного бюджету України. Керуючись ст.ст.16, 199, 200СК України, ст.ст. 81, 141, 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матюшенкова Дмитра Вікторовича задовольнити частково. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 4 000,00 грн. до 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.07.2022 року на період навчання, але не пізніше досягнення дочкою 23 років. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 744,30 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді: