Постанова Черкаський апеляційний суд № 940/1383/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/267/23Головуючий по 1 інстанції Справа №940/1383/21 Категорія: 304090000 Симоненко О.В Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарГончар Н.І., Сіренко Ю.В. Зінченко Ю.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач (скаржник) ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Писаренка М.О. на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23.05.2022 (повний текст складено 27.05.2022, суддя в суді першої інстанції Симоненко О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, в с т а н о в и в : у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 35000 доларів США та 3% річних за час прострочення у розмірі 1763,90 долари США, мотивуючи про те, що 28.11.2019 відповідач позичив у позивача кошти у сумі 30 000 доларів США та зобов`язався повернути позику в строк до 28.02.2020, про що надав розписку. Крім цього, 28.12.2019 відповідач повторно позичив у позивача кошти у сумі 5000,00 доларів США та зобов`язався повернути позику в строк до 15.02.2020, про що надав розписку. Однак на даний момент заборгованість не погашено, що обумовило звернення з цим позовом до суду. Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23.05.2022 позовні вимоги у справі задоволено повністю. Суд першої інстанції погодився з обґрунтованістю доводів позивача у справі про наявність у відповідача заборгованості по договорам позики. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, після звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, представник відповідача адвокат Писаренко М.О. подав 10.01.2023 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду першої інстанції скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування вказано на те, що відповідач повісток про виклик на судовий розгляд не отримував та не був повідомлений про розгляд справи належним чином. З розписок, наданих позивачем, не вбачається факт реальної передачі коштів відповідачу, чого суд не врахував. При перегляді заочного рішення відповідач не зміг узяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції через проблеми з електропостачанням, що суд помилково не прийняв до уваги. У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просила суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суд першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. При розгляді справи встановлено, що згідно розписки від 28.11.2019 відповідач ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 23.04.2003 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, отримав позику від позивача ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 26.02.2007, кошти у сумі тридцять тисяч доларів США та зобов`язався їх повернути до 28.02.2020 (а.с.14). Відповідно до розписки від 28.12.2019 відповідач ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 23.04.2003 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, отримав позику від позивача ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 26.02.2007, кошти у розмірі п`ять тисяч доларів США та зобов`язався їх повернути до 15.02.2020 (а.с.15). Зазначені кошти у визначені строки позичальник позикодавцю не повернув, що обумовило звернення з цим позовом про стягнення заборгованості до суду. Також позивачем на суму боргу на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних. Такими є фактичні обставини, встановлені судом при розгляді цієї справи. Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі мають таке правове регулювання. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Також за положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене вище правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини щодо неповернення у визначені договорами строки позичальником коштів своєму кредитору, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що по результатам розгляду позовних вимог слід прийти до висновків про їх обґрунтованість та стягнути наявну заборгованість з відповідача на користь позивача. При цьому мають бути відхилені доводи скаржника про те, що відповідач не був належним чином повідомленим судом про розгляд справи, адже судові повістки направлялися на адресу реєстрації його місця проживання та про судове засідання, у якому ухвалювалося заочне рішення 23.05.2022, він був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням на а.с.197 т.1. Також слід оцінити критично посилання скаржника на те, що при перегляді заочного рішення відповідач не зміг узяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції через проблеми з електропостачанням, адже за приписами ч.5 ст.212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. У даному випадку відповідач мав змогу представити свої міркування щодо суті спору як при перегляді заочного рішення судом першої інстанції так і при його оскарженні в апеляційному порядку. Не можна погодитися з доводами скаржника про те, що з розписок, наданих позивачем, не вбачається факт реальної передачі коштів відповідачу, оскільки за правовим висновком ВС у постанові від 12.11.2020 у справі №154/3443/18 наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є саме тим документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Інших доводів щодо помилковості висновків суду першої інстанції в цій справі подана відповідачем апеляційна скарга не містить. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23.05.2022 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу відхилити. Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23.05.2022 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 28.03.2023. Суддя-доповідач Судді