Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/9654/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9654/22 Суддя першої інстанції: Шевченко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Височанської Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року, - У С Т А Н О В И В: 17 жотвня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про: - визнання протиправними дій щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчисленні індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно; - зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів; - визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 вересня 2018 року включно у фіксованій величині 4463, 15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463, 15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 07 вересня 2018 року включно у загальній сумі 27820,30 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху через несплату судового збора та надано позивачу строк для усунення недоліків такої. Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року позов повернуто позивачеві. Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що звільнений від сплати судового збора на підставі пунктів 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з таких підстав. Відповідно до положень статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною 5 цієї правової норми закріплено, що питання про повернення позовної заяви та доданих до неї документів вирішується суддею не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Згідно з положеннями частини 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 проігноровано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в частині подання суду документа про сплату судового збору. Суд першої інстанції наголосив на тому, що індексація не є оплатою праці, тобто не є складовою заробітної плати, у зв`язку з чим посилання позивача на пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими. Також за висновком місцевого суду пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» також не підлягає застосуванню, адже спори щодо правовідносин, пов`язаних з процесом отримання індексації грошових доходів, не стосуються порядку, обсягу соціальних гарантій чи соціального і правового захисту учасників бойових дій. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Колегія суддів звертає увагу, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація це не окремий вид доходу, а механізм підвищення заробітної плати у випадках визначених законодавством. Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця. Отже, в силу пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачу надано можливість звернутись за захистом своїх прав на перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення без сплати судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21. З огляду на викладене апеляційний суд уважає помилковими посилання суду першої інстанції на ненадання документа про сплату судового збору як на підставу для повернення позовної заяви. Поряд з цим судова колегія звертає увагу, що згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині 2 статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Водночас серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, а також у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року в справі №701/589/22. Зважаючи на те, що предметом спору в цій справі є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця, що не зачіпає і не стосується соціального чи правового захисту позивача як учасники бойових дій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в цьому випадку ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Отже, зважаючи на приписи статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 33, 34, 243, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька