Постанова 4855 № 320/8002/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8002/22 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Ревва Е.Г. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного упраління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного упраління Національної поліції в Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного упраління Національної поліції в Київській області щодо неврахування при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції у розмір одноразової грошової допомоги при звільненні індексації у розмірі 1069,94 грн; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованою з урахуванням індексації (1069,94 грн), у розмірі 11769,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області безпідставно не було включено індексацію грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивачки зі служби в поліції, у той час як індексація грошового забезпечення має систематичний характер, виплачувалася позивачці під час проходження служби щомісяця, а тому, на переконання позивачки, має бути врахована у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір одноразової грошової допомоги при звільненні. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо неврахування індексації грошового забезпечення при здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислену з урахуванням індексації грошового забезпечення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України та наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.08.2020 №249 о/с її було звільнено зі служби в поліції з 01.09.2020. Позивачці було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції в розмірі 197208,92 грн (з урахуванням утриманих податку з доходів фізичних осіб та військового збору), що підтверджується довідкою від 03.10.2022 №429 (а.с.47, зв.). Як убачається із матеріалів справи, Головне управління Національної поліції в Київській області у листі від 19.08.2022 №29/М-99сц у відповідь на адвокатські запити адвокатського бюро "Міхеєвої Євгенії" повідомило, що відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення. Відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення не відноситься до складових грошового забезпечення поліцейського, а тому вона не включається до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Станом на день звільнення зі служби ОСОБА_1 наказами Головного управління Національної поліції в Київській області були встановлені наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 3100,00 грн.; оклад за спеціальним званням "підполковник поліції" - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (45%) - 2385,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (65%) - 4995,25 грн.; премія (43,539%) - 5520,85 грн. Загальна сума місячного грошового забезпечення, визначеного наказами Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 на день звільнення, з якого було здійснено нарахування їй одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, складала 18201,10 грн (а.с.6-9). Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, позивачка звернулась з даним позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580, в редакції, яка була чинна на момент звільнення позивачки зі служби в поліції) передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону №580). Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988, в редакції, яка була чинна на момент звільнення позивача зі служби в поліції) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). У відповідності до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше. Так, пунктом 2 розділу VI Порядку №260 визначено, що поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги (пункт 5 розділу VI Порядку №260). У відповідності до пункту 6 розділу VI Порядку №260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення. Згідно з пунктом 7 розділу VI Порядку №260 у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські (пункт 8 розділу VI Порядку №260). Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (далі - Постанова №393, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Згідно з пунктом 14 Постанови №393 військовослужбовцям, поліцейським, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали. Як убачається із матеріалів справи, відповідно до наказу Головного упраління Національної поліції в Київській області від 28.08.2020 № 249 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції 01.09.2022 року. Станом на день звільнення вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги позивачки складала 22 роки 08 місяців 24 дні. Наказами Головного упраління Національної поліції в Київській області встановлені наступні види грошового забезпечення ОСОБА_1 в таких розмірах: посадовий оклад - 3100,00 грн; оклад за спеціальним званням «підполковник поліції» - 2200,00 грн; надбавка за стаж служби (45 відсотків) - 2385,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби (65 відсотків) - 4995,25 грн; премія (43,539 відсотка) - 5520,85 грн. Загальна сума місячного грошового забезпечення, визначеного наказами відповідача ОСОБА_1 на день звільнення, з якого було здійснено нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, складала 18201,10 грн. При цьому, на переконання відповідача, індексація грошового забезпечення не належить до переліку складових грошового забезпечення поліцейського, а тому вона не враховується під час розрахунку належної до виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Згідно з частиною 5 статті 94 Закону №580 грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. У відповідності до абзацу 4 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Згідно з статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-XII, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Частиною шостою статті 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, індексація грошового забезпечення, у тому числі поліцейських, є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Отже, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, то механізм індексації має універсальний характер. Разом з тим, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. Як вірно зазначено судом першої інстанції, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу як для розрахунку пенсії за вислугу років, так і для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби призвело б до застосування для визначення розміру пенсії та одноразової грошової допомоги знеціненого грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 30.04.2021 у справі №620/561/20, від 26.01.2022 у справі №520/8887/2020. Так, відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Київській області про суми грошового забезпечення та інших виплат, нараховані та виплачені ОСОБА_1 від 16.08.2022 №350, позивачці за період з березня 2018 року по вересень 2020 року здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у таких розмірах: березень 2018 року - 409,04 грн; з квітня по червень 2018 року - 533,89 грн щомісячно; з липня по жовтень 2018 року - 557,82 грн щомісячно; листопад 2018 року - 653,56 грн; грудень 2018 року - 681,96 грн; з січня по квітень 2019 року - 762,64 грн щомісячно; з травня по червень 2019 року - 849,08 грн щомісячно; з липня по листопад 2019 року - 887,09 грн щомісячно; з грудня 2019 року по травень 2020 року - 929,08 грн щомісячно;червень 2020 року - 1023,67 грн; з липня по серпень 2020 року - 1069,94 грн щомісячно; вересень 2020 року - 35,66 грн. (а.с.10-11). Так, матеріали справи свідчать, що позивачці одноразова грошова допомога при звільненні нарахована без урахування індексації грошового забезпечення. Вказане підтверджується довідкою Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.10.2022 №429. Таким чиним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач безпідставно не врахував індексацію грошового забезпечення під час нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнано протиправними дії відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачці недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислену з урахуванням індексації грошового забезпечення. Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується, а відповідач в апеляційній скарзі також не наводить доводів та міркувань в частині незаконності рішення щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г.