Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/9349/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 р. Справа № 480/9349/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 (суддя Опімах Л.М.; м. Суми) по справі № 480/9349/21 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі також - відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд: - визнати протиправною відмову відповідача щодо здійснення підготування та подання до органу, що призначає пенсію (Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідні документи для призначення позивачеві пенсії за вислугу років, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року №760; - зобов`язати відповідача підготувати та подати до органу, що призначає пенсію (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідні документи для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року 3- 1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року №

760. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі та у спосіб, визначений позивачем. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, застосувавши для вирішення спірних правовідносин норми Закону № 2262-ХІІ без поєднання та дослідження норм Закону № 3668-VІ, порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки не дослідив, що починаючи з 01 жовтня 2011 року і по теперішній час обов`язковою умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. Закон №3668 прийнято з метою економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян виходячи з фінансових можливостей держави. Апелянт посилався на те, що Верховний Суд у справі № 805/3923/18-а не застосувавши положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI в частині внесення зміни до пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, які поширюються на дані правовідносини, після винесення рішення у справі №805/3923/18-а у відповідності до частини четвертої статті 7 КАС України не звертався для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону № 3668, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. У зв`язку з цим, скаржник вважає, що при розгляді цієї справи необхідно врахувати раніше прийняті висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.01.2019 у справі № 295/10742/16-а, від 27.02.2019 у справі № 295/6454/17, від 28.10.2019 у справі № 200/2857/19-а, від 16.07.2020 у справі № 200/9829/18-а. Отже, оскільки у позивача на день звільнення (11.08.2020) не було 25 календарних роки і більше, відповідно дог п. 2" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VI), у Адміністрації Держприкордонслужби відсутні правові підстави для підготовки документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на умовах вказаних позивачем. Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом на посаді заступника начальника відділу з персоналу відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " II категорії (тип А). Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.04.2018 № 93-ОС "По особовому складу" позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.04.2018 № № 93-ОС "По особовому складу" вислуга років позивача на день звільнення становить: календарна 20 років 09 місяців 21 день, пільгова 07 років 10 місяців 10 днів, всього 28 років 07 місяців 01 день (а.с.8). 13.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та подання до органу Пенсійного фонду України відповідних документів для призначення пенсії за вислугу років, однак листом від 12.08.2021 відповідач відмовив у наданні доручення ІНФОРМАЦІЯ_2 про підготовку та надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, через відсутність у позивача календарної вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (а.с.6,7). Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, врахувавши правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, дійшов висновку, що позивач набув право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років позивача станом на день його звільнення становить 28 років 07 місяці 01 день. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1 (далі також - Порядок № 3-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із вищезазначеним Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Пунктом 12 Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку. Зважаючи на викладене, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення їм пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії та встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а. Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж", "з" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, що не заперечується відповідачем. Положеннями статті 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. На виконання зазначеної норми КМ України прийнято постанову № 393, відповідно до абзацу другого пункту першого установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Проте Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18. Окрім цього, у зазначених постановах Верховним судом сформовано такі правові висновки: «В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393». «Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця». Як установлено судовим розглядом, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить - 28р. 07м. 01 дн., тобто більше 23 календарних років та 6 місяців, відповідно позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ. За таких обставин та враховуючи правові висновки наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 620/940/19, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною відмови позивачу у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правильним та обґрунтованим. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі № 480/9349/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова