Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2356/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 року справа №200/2356/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 р. у справі № 200/2356/22 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Позов вмотивовано тим, що позивач є пенсіонером, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Горлівці, як отримувач пенсії за віком з 13.01.1998 року. В 2016 році, позивач отримав статус внутрішньо переміщеної особи та перебував на обліку як отримувач пенсії в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області. До 31.01.2021 року позивач отримував призначену йому довічно пенсію за віком, але з лютого 2021 року виплату пенсії припинено. У грудні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити йому, ким та коли було прийнято рішення про зупинення виплати йому пенсії та підстави для прийняття такого рішення. 21 грудня 2021 року, позивач отримав відповідь від відповідача, в якій повідомлялось про те, що з лютого 2021 року виплата пенсії позивачу призупинена на підставі ст.16 Порядку №1596, а нарахування пенсії не проводилось через відсутність заяви про поновлення виплати пенсії заявника. Крім того відповідач повідомив, що нараховані за період з 01.01.2021 року по дату поновлення виплати пенсії кошти обліковуються в Головному управлінні та будуть виплачені на умовах окремого порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року №1165. У січні 2022 року, представником позивача адвокатом Гравовою Н.В. був скерований адвокатський запит на адресу відповідача з проханням надати інформацію, стосовно пенсійних виплат позивача та суми заборгованості по цим виплатам. Відповідач, в свою чергу надав відповідь, в якій зазначив, що за період з 01.02.2021 року нарахування пенсії позивачу не проводилось через відсутність заяви про поновлення виплати пенсії заявника та було рекомендовано звернутись до відповідача, для поновлення виплати пенсії з актуальною довідкою внутрішньо переміщеної особи згідно з п.8 Постанови №509 та надати банківські реквізити згідно з Порядком №1596. Крім того, у своєму листі відповідач повідомив позивача, що після поновлення виплати пенсії, кошти будуть виплачені на умовах окремого порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 №1165 після затвердження відповідних бюджетних призначень. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають Конституції та законам України. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 р. у справі № 200/2356/22 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області пенсії за період з 01.02.2021 року по теперішній час. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначеної йому пенсії з 01.02.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.02.2021 року по день винесення рішення у справі. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пунктом 1 Постанови № 637 визначено, що суми пенсій, які не виплачені за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та виплачується на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача в статусі тимчасово переміщеної особи. Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. Позивач згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.12.2016 року №0000056902 отримав статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку як отримувач пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Як встановлено матеріалами справи, позивач до 31.01.2021 року отримував призначену йому довічно пенсію за віком, але з лютого 2021 року виплату пенсії припинено. 03.12.2021 року, позивач через свого представника, звернувся до відповідача з заявою, в якій зокрема просив повідомити інформацію: стосовно рішення про зупинення йому пенсійних виплат, підстави для призупинення виплати пенсії, де знаходиться пенсійна справа позивача, суму заборгованості пенсії та просив негайно вжити заходів щодо поновлення виплат поточної пенсії та щодо виплати всієї заборгованості оскільки відсутні законні підстави для її невиплати. Відповідачем, на заяву представника позивача від 03.12.2021 року, була надана відповідь від 15.12.2021 року за №20880-20736/Д-15/8-0500/21, в якій відповідач повідомив позивача, що він перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач зазначив, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №509 Про облік внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до п.16 Постанови КМУ №1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення. Відповідач зазначив у своєму листі, що з лютого 2021 року виплата пенсії позивачу призупинена на підставі ст. 16 Порядку №1596. Пенсія виплачена по 31.01.2021 року, нарахування пенсії не проводилось через відсутність заяви про поновлення виплати пенсії заявника. Інформація про нараховану суму пенсії з 01.02.2021 буде відображена після поновлення виплати пенсії. Для поновлення виплати пенсії необхідно надати заяву та документи, визначені п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 (документ, що засвідчує особу, документ про присвоєння ідентифікаційного коду), довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до будь-якого територіального органу ПФУ незалежно від місця проживання (реєстрації) заявника. Пунктом №1 Постанови №637 визначено, що суми пенсій, які не виплачені за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі,що здійснює пенсійні виплати та виплачується на умовах окремого порядку визначеного КМУ. Кошти, нараховані за період з 01.01.2021 по дату поновлення виплати пенсії, обліковуються в Головному управлінні та будуть виплачені на умовах окремого порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 №1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень. 11.01.2022 року, адвокат Гравова Н.В., яка діє в інтересах позивача на підставі договору про надання правової допомоги від 10.01.2022 року, направила на адресу відповідача адвокатський запит №11/01-1, в якому просила надати наступну інформацію: чи включений позивач, станом на 01.01.2022 року до переліку отримувачів пенсійних виплат за минулий період; яка загальна сума заборгованості з пенсійних виплат нарахована позивачу з лютого 2021 по грудень 2021 року; який розмір щомісячних платежів з виплати пенсії за минулий період відповідно до Порядку встановлений позивачу та за який період планується погасити заборгованість. Відповідач надав відповідь від 21.01.2022 року №0500-1502-8/14027 на вищезазначений адвокатський запит, в якому зазначив, що нарахування пенсії позивачу з 01.02.2021 року не проводилось через відсутність заяви про поновлення виплати пенсії заявника. В своєму листі рекомендував позивачу звернутись відповідно до п.1.1 Порядку №22-1 до сервісного центру з актуальною довідкою внутрішньо переміщеної особи або документом про відмову в видачі довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи згідно з п.8 Постанови №509 та надати банківські реквізити згідно з Порядком №1596. Також адвокатом Гравовою Н.В. був скерований адвокатський запит від 11.01.2022 року №11/01-2 на адресу відділення АТ Ощадбанку в м. Святогірську з проханням надати наступну інформацію:яку з двох підстав, передбачених п.16 Порядку №1596, АТ Ощадбанк повідомив ГУ ПФУ в Донецькій області, в результаті чого позивачу з лютого 2021 року було призупинено виплату пенсії; якою посадовою особою банку та коли було прийнято рішення про направлення повідомлення про наявність підстав відносно позивача передбачених п.16 Порядку №1596, до територіального управління ПФУ; докази не одержання з поточного рахунку в АТ Ощадбанк позивачем суми пенсії більш як один рік станом на 31.01.2021; копію довіреності (за наявності) на одержання пенсії виданої позивачем; копію повідомлення АТ Ощадбанк до територіального управління ПФУ про обставини, визначені в п.16 Порядку №1596. Отримавши адвокатський запит, АТ Державний ощадний банк України Філія Донецьке обласне управління надало відповідь, в якій зокрема зазначило, що для надання позивачу вичерпної інформації стосовно призупинення виплати пенсії на поточні рахунок, відкритий в АТ Ощадбанк клієнту необхідно особисто звернутись до відділення Банку за місцем відкриття рахунку (або до будь якого) з паспортом та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру, або надіслати запит із відбитком нотаріальної печатки поштою (факсимільним зв`язком або іншими каналами зв`язку. Як вбачається з наявних в матеріалах справи, відповідей Головного управління Пенсійного фонду України від 15.12.2021 року за №20880-20736/Д-15/8-0500/21 та 21.01.2022 року №0500-1502-8/14027 пенсійні виплати ОСОБА_1 були призупинені з 01.02.2021 року по теперішній час, доказів сплати заборгованості з пенсії за спірний період до суду не надано. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування. Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується. Підстави для припинення виплати пенсії визначені ч.1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом. Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені. Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу. Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним. В цьому спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України). Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, яке, у відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду, набрало законної сили 04.09.2018. У відповідності до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Отже, оскільки ця адміністративна справа є типовою, суд, при ухваленні рішення враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зазначеної зразкової справи. Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. З огляду на наведене дії суб`єкта владних повноважень у припиненні виплати пенсії позивачу підлягають визнанню протиправними, а порушені права - захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити виплату позивачу пенсії з дня припинення її виплати зі сплатою заборгованості по ній. Судом також встановлено, що припинення виплати позивачу пенсії відбулось з 01.02.2021 року по теперішній час. Ці обставини доведені та підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. У зв`язку з тим, що суд не може приймати рішення на майбутнє та зобов`язати відповідача вчинити дії з виплати пенсії по день поновлення виплат, тому, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу пенсії за період з 01.02.2021 року по день винесення рішення у справі та зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії, нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з пенсії з 01.02.2021 року по день винесення рішення у справі. Щодо вимог позивача щодо звернення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення пенсії за один місяць, суд зазначає наступне. Відповідно до приписів частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини 1 цієї статті. За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення суду в цій справі підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 р. у справі № 200/2356/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 р. у справі № 200/2356/22 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 28 березня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко