LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд208/4667/20

від 28.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/96/23 Справа № 208/4667/20 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Паромової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона з відповідачем проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. Від спільного проживання сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносини між нею та відповідачем погіршилися та відповідач вирішив проживати у своїх батьків по АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що наприкінці березня 2020 року ОСОБА_2 запропонував їй, щоб спільна донька проживала у нього з дідусем та бабусею на час дії карантину. Позивач не заперечувала, оскільки відповідач є батьком дитини, а його батьки добре відносяться до своєї онуки ОСОБА_3 . Вона зрозуміла, що ОСОБА_2 ввів її в оману щодо тимчасового проживання доньки з ним. Її викликали на комісію в Службу у справах дітей з метою вирішення питання про визначення місця проживання дитини з відповідачем за адресою проживання його батьків. Позивач ОСОБА_1 зазнала, що відповідач не виходив на звязок, перестав спілкуватися з нею взагалі, не дозволяв їй поговорити з донькою навіть по телефону. На теперішній час дитина проживає із батьком. Позивач вважає, що слід визначити місце проживання дитини разом із нею. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матірю - ОСОБА_1 за адресою її проживання: АДРЕСА_2 . Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 22 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пека З.О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 22 липня 2021 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно свідоцтва про народження малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матірю дитини зазначено ОСОБА_1 (т.1 а.с.11). Судом встановлено, сторони тривалий час не проживають разом та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком. Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26 червня 2020 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.15). З акту про обстеження умов проживання від 25 липня 2019 року за місцем проживання батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, комісією Служби у справах дітей встановлено, що за вказаною адресою умови проживання задовільні, дитина забезпечена всім необхідним, дівчина мешкає більше часу із батьком за даною адресою (т.1 а.с.17). З акту про обстеження умов проживання від 07 липня 2020 року за місцем проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, комісією Служби у справах дітей встановлено, що за вказаною адресою умови проживання задовільні (т.1 а.с.18). Згідно з висновком Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25 вересня 2020 року за вих. № 8вих-20/674 про недоцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , 03 серпня 2015 року з матір`ю ОСОБА_1 . Орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради, враховуючи інтереси дитини, вважає, визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 недоцільним (т.1 а.с.27, 28). Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська від 20 грудня 2000 року, позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 . Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою (т.1 а.с.56). Місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване разом із матірю у квартирі АДРЕСА_4 Згідно довідки, наданої директором КЗ ДНЗ (ясла-садок) №1 Берізка від 22 червня 2020 року, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує навчальний заклад № 14 за місцем її проживання з батьком (т.1 а.с.62). Відповідно до витягу з протоколу № 9 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради 15 вересня 2020 року, вирішено про те, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , 03 серпня 2015 року з матір`ю ОСОБА_1 є недоцільним (т.1 а.с.64). Відповідач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_5 (т.2 а.с.9). Судовим наказом, який виданий 23 липня 2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/1780/20, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (т.1 а.с.79). 14 серпня 2020 року постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Камянське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №62820417 з примусового виконання судового наказу, виданого 23 липня 2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/1780/20 (т.1 а.с.80). Станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 9 323 грн. 16 коп. (т.1 а.с.95). Згідно довідки з місця роботи відповідача від 20 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 працює в ПАТ Дніпровський металургійний комбінат сортувальником-здавальником металу та отримував дохід з квітня 2020 року по вересень 2020 року включно у розмірі 65794 грн. 55 коп. (т.1 а.с.97). Як вбачається з характеристики, яка надана батьку ОСОБА_3 директором КЗ ДНЗ (ясла-садочок) №14 Берізка Губенко Т.О. та вихователем ОСОБА_4 16 листопада 2020 року, дитина Вероніка відвідує цей дитячий заклад, проживає в неповній сім`ї з батьком, дідусем та бабусею; дитина доглянута та охайна; тато забезпечує дитину всім необхідним, оплату за харчування дитини своєчасно оплачує тато (т.1 а.с.135). Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25 листопада 2020 року за №735, комітетом вирішено визначити ОСОБА_1 порядок побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : понеділок, середа та п`ятниця щотижня з 16.00 до 19.00 год.; щосуботи з 10.00 до 19.00 у присутності батька дитини ОСОБА_2 до моменту набрання законної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини (т.1 а.с.115). Відповідно до талону-повідомлення Єдиного обліку № 24255 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10 грудня 2020 року вбачається, що 10 грудня 2020 року до Чергової служби Камянського ВП надійшла заява від ОСОБА_1 , яка просить вжити заходи до батька її доньки ОСОБА_2 , який не виконує рішення Камянської міської ради від 25 листопада 2020 року №735 та перешкоджає побаченню з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даним фактом за звернення зібрано матеріал, проводиться перевірка (т.1 а.с.112). Встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 10 грудня 2020 року розглянуто та відповідно до довідки, яка складена ДОП СП Камянського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 16 грудня 2020 року перевірку закінчено, у зв`язку з відсутністю складу кримінального чи адміністративного правопорушення, з батьками проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання своїх батьківських обов`язків (т.1 а.с.144, 145). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх недоведеність та необґрунтованість, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Стаття 11 Закону України Про охорону дитинства наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про охорону дитинства батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини). Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя. Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від17 липня 1997 року № 475/97-ВР. Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, питання втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання. Так, рішенням у справі М.С. проти України від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 357/17852/15-ц від 29 травня 2019 року. Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Але даний принцип не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 Сімейного кодексу України, так і зі змісту Конвенції про права дитини. У справі встановлено, згідно свідоцтва про народження малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матірю дитини зазначено ОСОБА_1 (т.1 а.с.11). Сторони у справі не проживають разом та з березня 2020 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком. Позивач ОСОБА_5 має також неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_7 (т.1 а.с.10). 31 серпня 2012 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було розірвано (т.1 а.с.13). Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26 червня 2020 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.15). З акту про обстеження умов проживання від 25 липня 2019 року за місцем проживання батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, комісією Служби у справах дітей встановлено, що за вказаною адресою умови проживання задовільні, дитина забезпечена всім необхідним, дівчина мешкає більше часу із батьком за даною адресою (т.1 а.с.17). З акту про обстеження умов проживання від 07 липня 2020 року за місцем проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, комісією Служби у справах дітей встановлено, що за вказаною адресою умови проживання задовільні (т.1 а.с.18). Згідно з висновком Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25 вересня 2020 року за вих. № 8вих-20/674 про недоцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , 03 серпня 2015 року з матір`ю ОСОБА_1 . Орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради, враховуючи інтереси дитини, вважає, визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 недоцільним (т.1 а.с.27, 28). Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська від 20 грудня 2000 року, позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 . Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою (т.1 а.с.56). Місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване разом із матірю у квартирі АДРЕСА_4 Згідно довідки, наданої директором КЗ ДНЗ (ясла-садок) №1 Берізка від 22 червня 2020 року, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує навчальний заклад № 14 за місцем її проживання з батьком (т.1 а.с.62). Відповідно до витягу з протоколу № 9 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради 15 вересня 2020 року, вирішено про те, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , 03 серпня 2015 року з матір`ю ОСОБА_1 є недоцільним (т.1 а.с.64). Відповідач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_5 (т.2 а.с.9). Судовим наказом, який виданий 23 липня 2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/1780/20, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (т.1 а.с.79). 14 серпня 2020 року постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Камянське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №62820417 з примусового виконання судового наказу, виданого 23 липня 2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/1780/20 (т.1 а.с.80). Станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 9 323 грн. 16 коп. (т.1 а.с.95). Згідно довідки з місця роботи відповідача від 20 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 працює в ПАТ Дніпровський металургійний комбінат сортувальником-здавальником металу та отримував дохід з квітня 2020 року по вересень 2020 року включно у розмірі 65794 грн. 55 коп. (т.1 а.с.97). Як вбачається з характеристики, яка надана батьку ОСОБА_3 директором КЗ ДНЗ (ясла-садочок) №14 Берізка Губенко Т.О. та вихователем ОСОБА_4 16 листопада 2020 року, дитина Вероніка відвідує цей дитячий заклад, проживає в неповній сім`ї з батьком, дідусем та бабусею; дитина доглянута та охайна; тато забезпечує дитину всім необхідним, оплату за харчування дитини своєчасно оплачує тато (т.1 а.с.135). Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25 листопада 2020 року за №735, комітетом вирішено визначити ОСОБА_1 порядок побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : понеділок, середа та п`ятниця щотижня з 16.00 до 19.00 год.; щосуботи з 10.00 до 19.00 у присутності батька дитини ОСОБА_2 до моменту набрання законної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини (т.1 а.с.115). Відповідно до талону-повідомлення Єдиного обліку № 24255 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10 грудня 2020 року вбачається, що 10 грудня 2020 року до Чергової служби Камянського ВП надійшла заява від ОСОБА_1 , яка просить вжити заходи до батька її доньки ОСОБА_2 , який не виконує рішення Камянської міської ради від 25 листопада 2020 року №735 та перешкоджає побаченню з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даним фактом за звернення зібрано матеріал, проводиться перевірка (т.1 а.с.112). Встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 10 грудня 2020 року розглянуто та відповідно до довідки, яка складена ДОП СП Камянського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 16 грудня 2020 року перевірку закінчено, у зв`язку з відсутністю складу кримінального чи адміністративного правопорушення, з батьками проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання своїх батьківських обов`язків (т.1 а.с.144, 145). Дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час виповнилося 7 років та дитина навчається у 1 класі КЗ Ліцей №5 ім.Г.Романової Камянської міської ради. Дитина проживає разом із батьком, який належним чином виконує свої батьківські обов`язки, піклується про її розвиток, здоров`я. При вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку. Вирішуючи цей спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них має проживати дитина, суд виходить із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, та перш за все, керуючись пріоритетом прав дитини, та маючи на меті ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам дитини. У судовому засіданні у апеляційному суді 28 березня 2023 року було зясовано думку малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина пояснила, що бажає проживати разом із мамою. Мати дитини ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська від 20 грудня 2000 року (т.1 а.с.56). Мати дитини ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані у цій квартирі. Актом про обстеження умов проживання від 07 липня 2020 року за місцем проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, за вказаною адресою умови проживання задовільні (т.1 а.с.18). Також, слід зазначити, позивач ОСОБА_5 має неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від попереднього шлюбу, яка є рідною сестрою дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, інтереси дитини, яка бажає проживати разом із матірю, дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, колегія суддів дійшла висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матірю - ОСОБА_1 , що не є розлученням дитини з батьком, який не позбавлений права спілкування з дитиною, а також брати участь у її вихованні та забезпеченні, і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матірю дитини щодо встановлення часу спілкування з дитиною, а у разі недосягнення такої згоди, за рішенням органу опіки та піклування або за судовим рішенням. Визначення місця проживання дитини із матірю, не впливатиме на взаємовідносини дитини з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків. Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати. Враховуючи встановлені обставини у справі, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини задовольнити. Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»