Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/5603/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2553/23 Справа № 212/5603/22 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - МірутиО.А., суддів: Тимченко О.О., Хейло Я.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я (суддя Чайкін І.Б.), ухваленого в приміщенні Жовтневого районногосуду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області,повне судове рішення складено 01 грудня 2022 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В жовтні 2022року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ПрАТ «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, шо у період з 15.05.2006 року по 28.12.2021 року позивач працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача ПрАТ «Суха Балка» внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 06.10.2022 року позивачу первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров`я. У результаті професійного захворювання виникли незворотні зміни у його здоров`ї, позивач постійно відчуває біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, порушення ходи, обмеження рухів, відчуття затерпання у кистях, мерзлякуватість у них, задишку при незначному фізичному навантаженні , кашель із слизовим харкотінням та сухий , важкість та хрипи у грудях, зниження слуху та загальну слабкість. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 234 000 гривень 00 копійок, яку просив стягнути з відповідача. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб. В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» - відмовити. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір у розмірі 1500 гривень. Судове рішення мотивоване тяжкістю наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, що становить 65% та встановлення 3 групи інвалідності, значний період роботи на підприємстві відповідача, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 150 000,00 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач ОСОБА_1 посилається на неправильне неповне з`ясування обставин справи, що мають суттєве значення при винесенні рішення та визначенні розміру за спричинену моральну шкоду, просить рішення суду змінити, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на його користь до 234 000,00 грн. В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В мотивування доводів апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 зазначає, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. При постановленні рішення суду не взято до уваги стан здоров`я позивача, відсоток втрати професійної працездатності, тривалості роботи у шкідливих умова праці на підприємстві відповідача, істотність вимушених змін у житті позивача, оскільки порушення стану здоров`я позивача є сталим, незворотніми, такими, що не можуть бути змінені в бік покращення. Внаслідок професійного захворювання позивач переносить фізичний біль. Періодичне лікування та курси відновлювальних процедур не дають жодної позитивної динаміки, що вказує на систематичні страждання позивача та та відсутність покращення його здоров`я. Наявність фізичних страждань викликає моральні страждання, адже фізичний біль не можливо переносити без душевного болю. Апеляційна скарга ПрАТ «Суха Балка» мотивована тим, судом стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі без врахування засад розумності, виваженості й справедливості та судової практики в аналогічних справах.. Судом не взято до уваги, що позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та його наслідки. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди та судом не враховано відсутність вини підприємства у спричиненні шкоди позивачу. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від сторін у справі відзиви на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надходили. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом встановлено та вбачається з трудової книжки, що позивач що ОСОБА_1 протягом тривалого періоду з 15.05.2006 року по 28.12.2021 року перебував у трудових відносинах з підприємством ПрАТ «СУХА БАЛКА». 28.12.2021 року звільнений з підприємства по виходу на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.36-39). Висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» Гончарову А.Б. встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної поліневропатії, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом з пері артрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кістей. Хронічне обструктивне захворювання легень, першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня. Згідно п. 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.08.2022 року причиною виникнення професійного захворювання, є вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості на 3 дБ перевищував допустимий рівень та складав 79 дБ при ГДР 76 дБ; пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу з вмістом вільного кремнію діоксиду від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищує гранично допустиму в 2,6 рази і складає 5, 2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. В п. 20 даного акту зазначено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 15 років 07 місяців в шкідливих умовах та неодноразову зміну керівництва, визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи неможливо (а.с. 25-29). Відповідно до Висновку МСЕК від 06.10.2022 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, третю групу інвалідності з 26.09.2022 року безстроково (а.с. 32). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Апеляційна скарга ПрАТ «Суха Балка» підлягає залишенню без задоволення. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частково задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, однак не погоджується із визначеним судом розміром моральної шкоди, з наступних підстав. Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю Українина всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України "Про охорону праці"роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. У статті 173 КЗпП Українизакріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Частиною першою статті 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відповідно до ст. 1168 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту. Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю. При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину фізичних і моральних страждань, та суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів. Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров`я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому. У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до статті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. У п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 Про офіційне тлумачення положення частини 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами. У справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Як вбачається з 18 Акту причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості на 3 дБ перевищував допустимий рівень та складав 79 дБ при ГДР 76 дБ; пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу з вмістом вільного кремнію діоксиду від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищує гранично допустиму в 2,6 рази і складає 5, 2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. Отже, роботодавець ПРАТ «Суха Балка» під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли також з вини ПРАТ «Суха Балка», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці, відповідно до нормативно-правових актів. При визначенні розміру моральної шкоди судом першої інстанції враховано обставини, які мають суттєве значення: характер, глибину і обсяг фізичних та душевних страждань, яких ОСОБА_1 постійно зазнає у зв`язку із хронічними професійними хворобами, відсоток втрати працездатності (65 %), тяжкість ушкоджень здоров`ю (3 група інвалідності), вимушених змін його життєвих умов, час та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану. Вказаний вище висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) у постанові від 23.01.2019 року у справі № 210/2104/16-ц (провадження № 14-597цс18) та у постанові від 20.11.2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19). Посилання представника відповідача ПрАТ «Суха Балка» в апеляційній скарзі на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки здійснення відповідачем заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови доведеності такої шкоди. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 65 %, безстроково та його визнано особою з інвалідністю третьої групи, також на безстроковий термін. У результаті професійного захворювання виникли незворотні зміни у його здоров`ї, позивач постійно відчуває біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, порушення ходи, обмеження рухів, відчуття затерпання у кистях, мерзлякуватість у них, задишку при незначному фізичному навантаженні , кашель із слизовим харкотінням та сухий , важкість та хрипи у грудях, зниження слуху та загальну слабкість. Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого професійного захворювання, що потягло втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатностіу розмірі 65%, який встановлено безстроково, та визнання його особою з інвалідністю третьої групи також, безстроково, що свідчить про незворотність такого стану здоров`я, тривалості праці позивача в шкідливих умовах, що перевищували нормативи на підприємстві відповідача (15 років 07 місяців), що потягло втрату працездатності, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 376 ЦПК України,змінити рішеннясуду вчастині визначеногосудом розміруморальної шкодиі збільшити її з 150 000,00 грн. до 234 000,00 грн. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, враховуючи обставини в даній справі, та приймаючи до уваги, втрату позивачем професійної працездатності, що в процентному вираженні становить 65%, встановлення 3 групи інвалідності та характер немайнових втрат, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити такий розмір зі 150 000,00 грн. до 234 000,00 грн. Розподіл судових витрат Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи. Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст.175, п.1.ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Позивач подала позов про стягнення моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Відповідно до ч.13ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з відповідача на користь держави та збільшує цей розмір з 1500 грн. до 2340,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди. Крім того, з відповідача на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 3510 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (2340,00 грн. х 150%). Керуючись ст.ст.7,19, 367, ст.374, п. 2 ч. 1 ст.376, ст. ст.381,382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» -залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2022року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь позивача ОСОБА_1 змінити, збільшивши цей розмір з 150 000,00 гривень до 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі ) гривень 00 (нуль) копійок. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року в частині розміру судового збору, стягнутого з відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави змінити, збільшивши цей розмір з 1500 гривень до 2 340 (дві тисячі триста сорок) гривень 00 (нуль) копійок. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» за подання апеляційної скарги позивачем, на користь держави, судовий збір у розмірі 3510 (три тисячі п`ятсот десять ) гривень 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: