Постанова 4873 № 910/1121/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" березня 2023 р. Справа№ 910/1121/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Шаптали Є.Ю. Гончарова С.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/1121/23 (суддя Турчин С.О.) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2023 у справі №910/1121/23 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації повернуто заявнику з посиланням положення п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України). Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що: - за твердженням позивача, договори, визнання яких недійсними є предметом заявленого позову, порушують права позивача, оскільки відчуженні об`єкти нерухомості (договори купівлі-продажу майнових прав №МН/НП/03.01-17/1 від 03.07.2017, №МН/НП/03.01-17/2 від 03.01.2017) та обладнання (договір купівлі-продажу котельні №1/17 від 03.01.2017, договір купівлі-продажу теплового пункту №2/17 від 03.01.2017) належать на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир багатоквартирного будинку; - судом встановлено, що в договорах купівлі-продажу котельні №1/17 від 03.01.2017, купівлі-продажу теплового пункту №2/17 від 03.01.2017, предметом, яких фактично є купівля-продажу обладнання відсутня прив`язка/посилання на предмет договорів купівлі-продажу майнових прав №МН/НП/03.01-17/1 від 03.07.2017, №МН/НП/03.01-17/2 від 03.01.2017 (нежитлове приміщення №1 та нежитлове приміщення №2); - об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, проте до позовної заяви, в якості доказів було подано копії договорів купівлі-продажу майнових прав №МН/НП/03.01-17/1 від 03.07.2017, №МН/НП/03.01-17/2 від 03.01.2017, копії договорів купівлі-продажу котельні №1/17 від 03.01.2017, купівлі-продажу теплового пункту №2/17 від 03.01.2017, копії актів прийому-передачі до вказаних договорів, довідки про сплату вартості майнових прав та висновок експерта. При цьому, судом встановлено, що надані копії актів, довідок містять посилання на різні договори та не пов`язані. Крім того, позивачем не надано специфікації (Додатків 1) до договорів купівлі-продажу котельні №1/17 від 03.01.2017, купівлі-продажу теплового пункту №2/17 від 03.01.2017, а тому у суду відсутня можливість встановити, яке саме обладнання є предметом вказаних договорів; - вказане свідчить про те, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, тому не можуть вважатися однорідними, а відтак норми ст. 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані; - на переконання суду визнання недійсним договорів щодо продажу приміщень (купівлі-продажу майнових прав №МН/НП/03.01-17/1 від 03.07.2017, №МН/НП/03.01-17/2 від 03.01.2017) та визнання недійсним договорів, у яких предметом є продаж певного обладнання (договір купівлі-продажу котельні №1/17 від 03.01.2017, договір купівлі-продажу теплового пункту №2/17 від 03.01.2017) не можуть бути об`єднанні в одній позовній заяві без надання доказів пов`язаності цих договорів. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/1121/23 та повернути до Господарського суду міста Києва матеріали вказаної справи. У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що висновок суду першої інстанції про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог є помилковим. У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що: - наданими апелянтом доказами підтверджується його доводи про те, що за оспорюваними правочинами відповідачем 1 відчужено на користь відповідача 2 приміщення та обладнання системи опалення та газопостачання в будинку № 3-А по вулиці Степана Руданського в м. Києві інтереси якого представляє позивач; - спірні правовідносини виникли на підставі договорів відчуження між тими самими сторонами, а предметом договорів є приміщення та обладнання котелень системи опалення та гарячого водопостачання одного і того саме багатоквартирного будинку, що свідчить про спільність доказової бази заявленого позову; - конструкція ч. 1 ст. 173 ГПК України є альтернативною, оскільки надає право позивачу об`єднати позовні вимоги або спільними доказами або спільною підставою виникнення. У спірному випадку позивачем заявлено спільну підставу для всіх основних позовних вимог. З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023, справу № 910/1121/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1121/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/1121/23. 01.03.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи. За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до правил ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі №910/1121/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У зв`язку з тимчасовою неможливістю направляти паперові примірники копій судових рішень через відділення АТ «Укрпошта», ухвалу від 06.03.2023 учасникам судового процесу 08.03.2023 було направлено за адресами електронної пошти, які наявні у матеріалах справи, а відтак учасники судового процесу вважаються такими, що повідомлені про розгляд вказаної апеляційної скарги з 08.03.2023, а відповідні заяви (відзиви) та клопотання мають бути подані в строк до 23.03.2023. Станом на 29.03.2023 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав. У січні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД», в якому просило: - визнати недійними укладені між відповідачами договори купівлі продажу майнових прав №МН/НП/03.01-17/1 від 03.07.2017 та №МН/НП/03.01-17/2 від 03.01.2017; - скасувати державну реєстрації права власності за відповідачем 2 на нежитлове приміщення №1 котельня загальною площею 77,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Руданського Степана, 3А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1638589480000, номер запису про право власності 27813344) та на нежитлове приміщення №2 котельня загальною площею 56,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Руданського Степана, 3А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1638722680000, номер запису про право власності 27815915); - визнати недійними укладені між відповідачами договір договору купівлі-продажу котельні №1/17 від 03.01.2017, та договір купівлі-продажу теплового пункту №2/17 від 03.01.2017. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2023 у справі №910/1121/23 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації повернуто заявнику з посиланням положення п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України). Колегія суддів з судом першої інстанції погодитись не може з огляду на таке. За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21. У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі N 902/434/19 викладено такі висновки: «За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України. У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо. Отже, приписи частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов». Зі змісту позовної заяви слідує, що звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що предметом оскаржуваних договорів фактично є відчуження майна (нежитлових приміщень та обладнання), які у своїй сукупності є частиною єдиної системи опалення та газопостачання будинку № 3А по вул. Руданського Степана в м. Києві, яка (система) належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир у вказаному багатоквартирному будинку, а відчуження такого майна без згоди останніх свідчить про незаконність спірних правочинів. В свою чергу вимоги про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем 2 на нежитлові приміщення, які є предметом частини з оспорюваних правочинів, є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними відповідних правочинів. Таким чином, позивачем пред`явлено позов до відповідачів з метою захисту права власності власників квартир у будинку № 3А по вул. Руданського Степана в м. Києві на спільну сумісну власність, що свідчить про помилковість висновків суду першоії інстагції про непов`язаність підстав виникнення позовних вимог, а також поданих доказів. Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, за якою на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19. З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України Водночас, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20. За таких обставин ухвала Господарського суду міста Києва від 21.01.2023 у справі №910/1121/23 ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 173, 174 ГПК України. Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/1121/23 підлягає скасуванню, а позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для прийняття його до розгляду. Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» підлягає задоволенню. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України). На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/1121/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/1121/23 скасувати.

3. Справу № 910/1121/23 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді Є.Ю. Шаптала С.А. Гончаров