Постанова Одеський апеляційний суд № 947/2997/23

Номер провадження: 33/813/454/23 Номер справи місцевого суду: 947/2997/23 Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.03.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Пінькової К.Ю., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Григорук Георгія Петровича на постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2023 року, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу серії ААД № 091802 від 17.12.2022 року о 09:20 годин на вул. Ільфа і Петрова, 49/1 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Ні Асе державний номер НОМЕР_2 , порушила вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хітна хода,почервоніння очей, поведінка яка не відповідає обставинам, що склалися. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі у встановленому законному порядку відмовилася на СВР № 471070. Короткий зміст постанови суду першої інстанції Постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн. Мотивуючи таку постанову суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем Toyota Ні Асе державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`янінні та від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовилася, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України» . Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що дійсно ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції. На думку скаржника законних підстав працівниками поліції для зупинки транспортного засобу не було названо в супереч вимог КУпАП. Як зазначає скаржник, спочатку ОСОБА_1 погодилась проходити медичне освідування за допомогою приладу « Драггер ». В подальшому інспектор поліції почала поводити себе грубо на адресу ОСОБА_1 , вказуючи про її неохайний зовнішній вигляд та те, що тримтять її руки. ОСОБА_1 в свою чергу почала пояснювати та на відео-запису чітко видно, що вона везла багато собак для продажу, а в ночі приймала пологи у тварин. Після нетактовних і образливих висловлювань на адресу ОСОБА_1 з боку поліцейської остання відмовилась проходити тестування на « Драгері ». Всі ці події відбувались на очах свідка ОСОБА_2 , яку апелянт просив допитати, але судом було безпідставно відмовлено у її допиті. Зазначав, що ОСОБА_1 ніхто не пропонував пройти огляд в медичному закладі в супереч вимог КУпАП та відповідних інструкцій. Одночасно, на думку скаржника суд не звернув ніякої уваги на те, що відео-запис було змонтовано, так як не вбачається початку зупинки та спілкування інспектора з ОСОБА_1 , а відео-запис починається з моменту коли інспектор йде і дістає / «Драгер» з автомобіля. 3 боді-камери іншого інспектора також немає цього запису. Також звертали увагу суду, що суд першої інстнанції відкинув одні докази надавши перевагу іншим. Фактично допиту свідків зазначених у протоколі не було здійснено та зміст їх письмових пояснень є сумнівним. Як наслідок такі пояснення є нічим іншим як припущення та недопустимим доказом. КУпАП не передбачає такого критерію оцінки як «припущення». Допит поліцейських також був би доцільним. Обґрунтування їх допиту буде доведено з огляду на інші доводи апеляційної скарги. Крім того, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що суд першої інстанції, розглянув протокол про адміністративне правопорушення без допиту свідків, тобто порушив принцип безпосереднього отримання доказів судом, чим порушив право на захист особи , яку прягається до адміністративної відповідальності. Позиція апеляційного суду Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, та її захисника Григорук Г.П., дослідивши матеріали справи та допитав свідка ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про таке. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП). Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суд повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 091802, дав цим обставинам належну оцінку, вислухав всі аргументи сторін та, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дійшов правильного висновку про доведеність її вини у відмові як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушено п. 2.5. Правил дорожнього руху. Доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до наданих суду першої інстанції заперечень ОСОБА_1 , яким судом дана належна та аргументована оцінка, цих правильних висновків не спростовують. Судом першої вірно враховано, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за тестом - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп`яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Згідно п. 3, 4, 7 розд. ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. У відповідності до змісту статті 266 КупАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила), встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Всі вказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані, вірно застосовані, а зміст постанови відповідає ст. 283, 284 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується: -протоколом серії ААД № 091802 від 17.12.2022 року; -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.12.2022 року; -відеозаписом з якого вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, працівники поліції роз`яснювали їй які в неї порушення ПДР України, неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі на стан сп`яніння чи на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, роз`яснювали порядок проходження медичного огляду та наслідки відмови від проходження медичного огляду, на що ОСОБА_1 відповіла, що вона не згодна з тим, що їй говорять працівники поліції, що вони не прави, що вона буде вести себе принципово, від проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», або проїхати на медичний огляд ОСОБА_1 відмовилася, поводила себе зухвало, просила скласти на неї протокол; -поясненням ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, суд не може прийняти як достовірні, тому як вони в повному обсязі спростовуються відео записом та матеріалами справи. Суд апеляційної інстанції перевіривши мотиви з яких виходив суд першої інстанції, вважав їх належними, достатніми та доведеними допустимими доказами, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки вона від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовилася. При цьому судом також враховується, що невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, суд оцінює критично та вважає це способом захисту від складеного відносно неї адміністративного протоколу, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як її покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнів у суду та підтверджують вину ОСОБА_1 .. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд не вбачає. Щодо доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 стосовно того, що поліцейським було порушено порядок складення адміністративних матеріалів стосовно скаржника, доводами самої апеляційної скарги спростовується, в якій ОСОБА_1 сама підтверджує свою відмову у проходженні медичного огляду на стан сп`яніння, посилаючись на необґрунтовані причини у вигляді образи на дії поліцейських. Крім того судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 яка підтвердила відмову ОСОБА_4 від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння. Натомість, для наявності складу такого адміністративного правопорушення достатнім є саме відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння тощо. Вказане кореспондується із визначеним п. 2.5. Правил дорожнього руху обов`язком такої особи на вимогу поліцейського пройти вказаний огляд безумовно, і жодним чином не пов`язане із наявністю або відсутністю будь-яких зовнішніх ознак у водія. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Вважати, що працівники поліції діяли протиправно, немає підстав, оскільки їх дії не були оскаржені в установленому законом порядку, і з відео не вбачається порушення порядку складення протоколу. Відповідно до відеозапису з боді-камери поліцейського дійсно ОСОБА_1 працівник поліції неодноразово ставив питання про її згоду або незгоду пройти освідування на стан сп`яніння саме у зв`язку із відсутністю погодження на його проходження останньою. Крім того вважати, що працівники поліції діяли протиправно немає підстав, оскільки їх дії не були оскаржені в установленому законом порядку та й з відео не вбачається порушення порядку складення протоколу щодо ОСОБА_1 .. Доводи апелянта про змонтований характер відеозапису є перипущенням так як представником Ліпінської не було заявлено клопотань про проведення досліджень відеозапису. Протокол складений у відповідності до вимог інструкцій, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», зауважень до нього подано не було. Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї. Доводи викладені в апеляційній скарзі не вказують на порушення судом при розгляді справи вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови. На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 28 березня 2023 року. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький