Ухвала КАС ВС № 240/23496/22

УХВАЛА 27 березня 2023 року м. Київ справа №240/23496/22 адміністративне провадження №К/990/9922/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі № 240/23496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, в якому позивачка просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та щомісячно проводити їй нарахування, виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2022, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати із 20 вересня 2022 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинна до 01.01.2015. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 20.09.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Приписами пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегією суддів встановлено, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до частини четвертої статті 328 та частини п`ятої статті 328 КАС України. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права у зв`язку з неврахуванням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18. Також позивачка посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики справа та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги у сукупності з встановленими у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність зазначених скаржником обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись ст. 328, 331, 334, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі № 240/23496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/23496/22. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій , Судді Верховного Суду