Ухвала КЦС ВС № 676/184/22

Ухвала 27 березня 2023 року м. Київ справа № 676/184/22 провадження № 61-3704ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 05 березня 2021 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 укладений договір новації № 16-89 про зміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння останньою під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами в сумі 69 387,53 грн новим зобов`язанням, а саме - договором короткострокової безвідсоткової позики від 05 березня 2021 року № 16-90. Відповідно до договору короткострокової безвідсоткової позики від 05 березня 2021 року № 16-90 АТ «Укрпошта» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) домовились, що позичальник відповідно до договору новації зобов`язується у строк і порядку, визначеному цим договором, сплатити грошові кошти в розмірі 69 387,53 грн, а позикодавець зобов`язується прийняти ці кошти в порядку визначеному цим договором. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 18 листопада 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 84 105,48 грн, з яких: заборгованість повернення суми позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - 67 656,32 грн; нарахована пеня на дату розрахунку - 1 124,27 грн; 3 % річних на дату розрахунку - 5 956,06 грн; штраф 25 % від суми простроченого платежу - 9 368,83 грн. Посилаючись на вищевказане, АТ «Укрпошта» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором короткострокової безвідсоткової позики від 05 березня 2021 року № 16-90 у розмірі 84 105,48 грн. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області заочним рішенням від 28 листопада 2022 року (у складі судді Семенюк В. В.) у задоволенні позову АТ «Укрпошта» відмовив. Хмельницький апеляційний суд своєю постановою від 15 лютого 2023 року (у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.) заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2022 року залишив без змін. 10 березня 2023 року АТ «Укрпошта» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором позики, тобто ціна позову становить 84 105,48 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн). З огляду на резолютивну частину постанови Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року). Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних і окремого визнання її такою не потребує. Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа потребує перегляду Верховним Судом на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага. Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи», тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Однак аналіз наведених заявником доводів не дає підстав для висновку про те, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки зазначені доводи не свідчать про наявність виняткового значення. Розглянувши доводи касаційної скарги АТ «Укрпошта», колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 676/184/22, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08). Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Посилання заявника на судові рішення у справах, де за подібних відносин, але різних фактичних обставин, встановлено інші умови договірного регулювання відносин сторін спору, не є підтвердженням відсутності єдності у правозастосовчій практиці у справах щодо стягнення заборгованості за договорами позики (у тому числі за договорами про заміну первісного зобов`язання), укладених з АТ «Укрпошта». Подібний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 496/4766/20 (провадження № 61-3706св22). Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська В. В. Сердюк В. А. Стрільчук