Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 569/17920/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 569/17920/22 пров. № А/857/3399/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року у справі № 569/17920/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, поліцейського роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Волинській області інспектора поліції Оксентюка Сергія Володимировича про скасування постанови,- суддя в 1-й інстанції Галінська В.В., час ухвалення рішення 07.02.2023 року, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В : Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАР №6210048 від 25.11.2022 року про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 25 листопада 2022 року постановою інспектора поліції Оксентюка Сергія Володимировича поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Волинській області серії ЕАР №6210048 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП України за те, що 25.11.2022 року о 10 год. на а/д 127 км 400 м Н-22 керував транспортним засобом з номерним знаком, що не належить даному ТЗ, чим порушив п.2.9.в ПДР. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню. Свої вимоги мотивує тим, що він здійснив вимушену зупинку на вимогу поліцейського, лише після уточнюючого запитання поліцейський озвучив причину зупинки, яка полягала у «перевірці документів під час воєнного стану». На вимогу патрульного поліцейського, позивачем були надані для перевірки наступні документи: посвідчення водія; технічний паспорт автомобіля; митна декларація форма МД-2, з даними про розмитнення автомобіля; поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-212027581 оформлений на автомобіль Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 . Після перевірки документів та даних про автомобіль за базами даних МВС патрульний поліцейський зробив висновок, що номерний знак НОМЕР_2 , розміщений на автомобілі не належить даному транспортному засобу. Вказує, що поліцейський не мав права його зупиняти, оскільки вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний у ст.. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Зазначив, що 15 листопада 2022 року він прибув до м. Луцька для купівлі автомобіля Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_1 у ПП «ВІК СОЛЮШЕН» ввезеного в Україну з республіки Польща. В цей день відбувалося розмитнення автомобіля з подальшим його продажем. 15.11.2022 пізно ввечері було завершено митне оформлення автомобіля. В результаті йому на руки було видано копію митної декларації з додатками для подальшої реєстрації автомобіля в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС та номерний знак для разових поїздок 03ВС2025. Вказаний номерний знак НОМЕР_2 був заздалегідь зарезервований за автомобілем Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_1 та повідомлений позивачу 14.11.2022 для оформлення Полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, без якого транспортування автомобіля своїм ходом до місця його проживання було б не можливим. 14.11.2022 було оформлено Поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-212027581, який набрав чинності з 15.11.2022 року. Водночас, у зв`язку із форс мажорною обставиною (масований ракетний удар по території України) та відсутністю електропостачання, оформлення автомобіля не було звершено. В результаті після розмитнення автомобіля позивачу не видали примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, акт огляду реалізованого транспортного засобу та акт приймання-передачі, в яких зазначається номерний знак для разових поїздок. Процес покупки автомобіля фактично було завершено 25.11.2022 року. Укладено договір №VIKS-276839/2022 від 25.11.2022 та видано Акт реалізованого транспортного засобу №8236/22/003023 від 25.11.2022, де зазначено, що видано номерні знаки для разових поїздок 03СВ2025. З наведеного очевидно, що номерний знак для разових поїздок НОМЕР_2 був зарезервований за автомобілем Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_3 14.11.2022, що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-212027581 та в подальшому після закінчення оформлення автомобіля відображений в Акті реалізованого транспортного засобу №8236/22/003023 від 25.11.2022. Відповідно твердження про те, що номерний знак для разових поїздок НОМЕР_2 не належить транспортному засобу Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_3 є не доведеним. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року у справі № 569/17920/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що транспортний засіб було зупинено без законної на те підстави. Крім того, апелянт зазначає, що номерний знак НОМЕР_2 належить транспортному засобу Skoda Octavia номер кузова НОМЕР_3 . Просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року у справі № 569/17920/22 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10 год .04 хв. 25.11.2022 року транспортному засобу Skoda Octavia, VIN: НОМЕР_4 номерний знак для разових поїздок НОМЕР_5 не належав. Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного. Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою інспектора поліції Оксентюка Сергія Володимировича поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Волинській області серії ЕАР №6210048 Пасічника В.Ю. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП України за те, що 25.11.2022 року о 10 год. 04 хв. водій керував автомобілем з номерним знаком, що не належали даному ТЗ, чим порушив п. 2.9.в ПДР. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся із позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача. Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП. Згідно із ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання. Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України). Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно з пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). Загальний порядок перевірки особистих документів, огляду авто, речей та багажу під час воєнного стану визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану». Вищезгаданим документом закріплене право на проведення перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян для посадових осіб органів Нацполіціі СБУ, Нацгвардїї, Держприкордонслужби, Збройних Сил України тощо. Під час перевірки представники силових структур мають право вимагати пред`явлення документів, що посвідчують, особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Підставою для зупинки позивача стала перевірка документів для встановлення осіб, які здійснюють проїзд через стаціонарний пост поліції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що при огляді документів у водія ОСОБА_1 був присутній лише акт огляду реалізованого транспортного засобу № 8236/22/003023 від 25.11.2022 року. В даному документі зазначені номерні знаки автомобіля Skoda Octavia н.з. « НОМЕР_6 ». Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, вищевказаний документ самостійно не може бути підтвердженням належності номерних знаків саме даному автомобілю. Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб`єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб`єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером крім акта приймання-передачі підприємства-виробника покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Відповідно до п. 31 Постанови КМУ від 11.11.2009 № 1200, розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Відповідно до п. 34 Постанови КМУ від 11.11.2009 № 1200 у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб`єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу. На проданий транспортний засіб продавець зобов`язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі. При перевірці у позивача ОСОБА_1 , були відсутні договір купівлі-продажу транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, а отже не можливо було встановити належність номерного знаку 03СВ2025 саме т/з Skoda Octavia Жодного із вищезазначених документів не було надано позивачем і до матеріалів позовної заяви. Згідно з п. 2.9.в) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідальність передбачена за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Як підтверджено матеріалами справи, згідно із Єдиним державним реєстром транспортних засобів, держателем якого є МВС станом на 16 грудня 2022 року акт огляду реалізованого транспортного засобу №8236/22/003023, номерний знак для разових поїздок НОМЕР_5 , що належить ПП «ВІК СОЛЮШЕН» видавались на транспортний засіб марки Skoda Octavia, VIN: НОМЕР_4 25 листопада 2022 року в 11 год.19хв, в той час як оскаржувана постанова складена 25.11.22 року о 10 год. 08 хв. Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що станом на 10 год .04 хв. 25.11.2022 року транспортному засобу Skoda Octavia, VIN: НОМЕР_4 номерний знак для разових поїздок НОМЕР_5 не належав. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись ст. 229, 286, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року у справі № 569/17920/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 28.03.2023 року