Постанова 4855 № 320/2677/22
від 23.03.2023 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2677/22 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ ФОП ОСОБА_1 подано позов про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 30047/0902 від 10.12.2021 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (надалі за текстом - «Закон № 481/95-BP»); податкового повідомлення-рішення № 30048/0902 від 10.12.2021 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 4 статті 11 Закону № 481/95-BP. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Акт (довідка) про результати фактичної перевірки не містить посилань на підстави її проведення. При цьому, перевірку було проведено за його відсутності та без вручення необхідних документів (наказу про призначення перевірки, направлення на проведення перевірки, копій службових посвідчень). ФОП ОСОБА_1 стверджував, що під час перевірки посадовцями не було встановлено особу, яка ніби то проводила розрахункові операції. Позивач звертав увагу на те, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 08.12.2021 р. було повернуто складені відносно нього адміністративні матеріали. На думку позивача контролюючим органом не було встановлено ані факту реалізації тютюнових виробів, ані факту їх зберігання без акцизних марок. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 2495-к від 01.11.2021 р. працівникам управління контролю за підакцизними товарами на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») доручено провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання. Згідно Додатку № 1 до цього наказу перевірці підлягав і ФОП ОСОБА_1 . На підставі названого наказу видано направлення на перевірку № 7761/10-36-09-00-10 від 03.11.2021 р. та № 7762/10-36-09-00-10 від 03.11.2021 р. 03.11.2021 р. посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку магазину по АДРЕСА_1 , який використовується ФОП ОСОБА_1 для провадження підприємницької діяльності. Результати перевірки оформлено актом № 18403/10-36-09-00-10/ НОМЕР_1 від 04.11.2021 р. Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 11, 15 Закону № 481/95-BP. Такий висновок обґрунтовано наступним. Перевіркою встановлено, що факт реалізації пачки сигарет «ZEN RED» по ціні 37 грн. 00 коп., фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався, без марки акцизного податку встановленого зразка. Також встановлено, що реалізацію пачки сигарет «ZEN RED» здійснено за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято: - податкове повідомлення-рішення № 30047/0902 від 10.12.2021 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 20 статті 15 Закону № 481/95-BP; - податкове повідомлення-рішення № 30048/0902 від 10.12.2021 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 4 статті 11 Закону № 481/95-BP. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України. визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (надалі за текстом - «Закон №481/95-BP»). Згідно абзацу третього частини 4 статті 11 Закону №481/95-BP алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно пп. 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Відповідно до п. 226.1, п. 226.9 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. Частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-BP передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Згідно частини 1 статті 14 Господарського кодексу України ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Частиною 21 статті 15 Закону № 481/95-BP установлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. За приписами абзацу 7 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Не може бути взято до уваги твердження позивача про те, що контролюючим органом не було встановлено ані факту реалізації тютюнових виробів, ані факту їх зберігання без акцизних марок. Факт реалізації тютюнових виробів зафіксовано в акті перевірки та підтверджується наданими до суду фототаблицями. При цьому, штрафні санкції були застосовані не за зберігання тютюнових виробів, а за їх реалізацію без марок акцизного податку та без наявності ліцензії. Помилковим є твердження позивача про те, що контролюючий орган не мав права призначати та проводити перевірку за відсутності скарг чи інформації про наявні порушення з посиланням на постанови Верховного Суду від 16.09.2021 р. у справі № 120/1431/20, від 12.10.2021 р. у справі № 120/5729/20, від 05.07.2021 р. у справі № 825/951/17, від 08.09.2020 р. у справі № 640/21536/19. Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Тобто, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону № 481/95-BP покладені на відповідача. Також, за змістом статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Посилання на рішення Верховного Суду від 16.09.2021 р. у справі № 120/1431/20, від 12.10.2021 р. у справі № 120/5729/20, від 05.07.2021 р. у справі № 825/951/17, від 08.09.2020 р. у справі № 640/21536/19 є недоречним, оскільки у цьому рішенні надавалася оцінка іншим обставинам, зокрема вказувалось, що наказ керівника містив лише загальне посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України без зазначення конкретної підстави. Водночас, у наказі № 2495-к від 01.11.2021 р. прямо зазначено, що його видано з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства щодо виробництва, обліку та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального. Крім того, предметом дослідження у названих справах були правовідносини, що склались до набрання чинності змінами, внесениими у ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 р. № 466-IX. Окружний адміністративний суд також вірно звернув увагу на те, що особа, яка фактично проводила розрахункову операцію, відмовилась як від підписання направлень на перевірку, так і від підписання акта перевірки, що оформлено відповідними актами. Саме по собі не зазначення у названих актах прізвища особи, яка проводила розрахункову операцію не може бути підставою для звільненні від відповідальності за допущені порушення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 28 березня 2023 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко