Постанова 4805 № 296/1152/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1152/21 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П. Категорія 44 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О. Ю. суддів Борисюка Р.М. Галацевич О.М. при секретарі Чішман А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №296/1152/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Житомирської обласної прокуратури на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Маслак В.П. у м.Житомирі, встановив: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України грошової компенсації моральної шкоди в розмірі 1000000 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 24.08.2017 старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області було проведено обшук автомобіля Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого знайдено та вилучено наркотичний засіб - 1,7422 г МДМА та холодну зброю - ніж. В листопаді 2017р. прокуратура Житомирської області оголосила ОСОБА_1 підозру за ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України. Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 14.11.2017 щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в подальшому, після внесення застави, на нього покладено обов`язки визначені КПК України. Вироком Житомирського районного суду від 31.10.2019 у справі № 278/503/18 позивача визнано винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10.11.2020 його апеляційну скаргу задоволено, вирок Житомирського районного суду від 31.10.2019р. скасовано, кримінальне провадження закрито, запобіжний захід у вигляді застави скасовано. Позивач вказує, що у зв`язку з незаконними діями посадових осіб державних органів, а саме: повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, засудженням судом першої інстанції, проведенням обшуку автомобіля Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_1 , а також через перебування у статусі підозрюваного, а згодом обвинуваченого та засудженого в період з 14.11.2017 по 10.11.2020 він був обмежений в особистих немайнових правах. Неправомірні дії правоохоронних органів завдали йому значних душевних страждань, страху та сформували відчуття тотального переслідування, параної. У зв`язку з вищенаведеним погіршилися стосунки з оточуючими, останній замкнувся в собі, став дратівливим та тривожним. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2022 рокупозов задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 300000грн. моральної шкоди. В решті вимог позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт вважає рішення в частині призначеного розміру моральної шкоди необґрунтованим. Зазначає, що в даній справі розмір моральної шкоди не може бути наближеним до мінімально визначеного законом. Суд не взяв до уваги висновок Громадської організації «Інститут впровадження новацій», яка оцінила задану моральну шкоду ОСОБА_1 за незаконний обшук, повідомлення про підозру, засудження, незаконне перебування під слідством та інші незаконні процесуальні дії з боку правоохоронних органів в розмірі 1000000грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд не дотримався принципів розумності, справедливості, співмірності, сума є заниженою та явно не відповідає тим душевним та емоційним стражданням, яких позивач зазнав через протиправні, незаконні дії правохоронних органів. В апеляційній скарзі Житомирська обласна прокуратура просить змінити рішення, зменшивши розмір моральної шкоди до 241200грн. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що присуджена сума моральної шкоди не має бути джерелом збагачення. У відзивах ГУНП в Житомирській області просить задовольнити апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури, залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження №12017060000000178 від 04.10.2017 за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст. 263, ч.2 ст.309 КК України. У ході розслідування, 06.11.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263, ч.2 ст. 309 КК України. В подальшому, Корольовським районним судом м.Житомира 14.11.2017 підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 12.01.2018 з можливістю внесення застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів, що становить 24000грн. ОСОБА_1 14.11.2017 внесено 24000 грн. застави. Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 31.10.2019 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у вигляді шести років позбавлення волі. Міру запобіжного заходу відносно засудженого, до набрання вироком законної сили, залишено попередню - заставу. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10.11.2020 вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 31.10.2019 скасовано, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді. Запобіжний захід обраний судом першої інстанції у вигляді застави скасовано. Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди (ч.5 ст.9, ч.6 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини). Як передбачено п.2 ч.2 ст.1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (ч.ч.1,2 ст. 1176 ЦК України). Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина. Згідно п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що внаслідок незаконного засудження у ОСОБА_1 виникло право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку встановленому Цивільним кодексом України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Відповідно до п.5 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовується моральна шкода у наведених в статті 1 цього Закону випадках. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ч.ч.5,6 ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»). Розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру (ч.ч.2, 3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»). Згідно висновку судово - психологічної експертизи від 30.03.2022 №2264/21-25 у ОСОБА_1 відмічаються зміни в емоційному стані (у вигляді емоційного вигорання, нестійкості, надмірної вразливості), індивідуально-психологічних проявах (у вигляді дратівливості, вразливості до критичних зауважень, перебудови стереотипів поведінки та потреб), які перешкоджають активному соціальному функціонуванню як особистості і виникли внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.263, ч.2 ст.306 КК України. Ситуація, що досліджувалась, визначається для останнього як постійний накопичений (хронічний) стрес як сумарна реакція на тривалий вплив стресорів, тобто є психотравмувальною. Досліджувана ситуація завдала йому моральних страждань. Кількісний еквівалент моральної шкоди, на думку експерта, може становити 45 мінімальних заробітних плат на момент винесення рішення суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 жовтня визначена у розмірі 6700 грн. Мінімальний розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 за час незаконного перебування під слідством та судом (36 місяців та 4 дня) становить 241200грн. З урахуванням роз`яснень, які викладені у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», висновку судово-психологічної експертизи, виходячи з тривалості перебування позивача під слідством та судом, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, проведення негласних (слідчих) розшукових дій, обшуку автомобіля, примусового відібрання біологічних зразків, проведення судово-наркологічної експертизи, що призвело до негативних змін в емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах, характеру та обсягу страждань, значущості немайнових втрат суд першої інстанції обґрунтовано визначив грошовий еквівалент моральної шкоди в розмірі 300000грн, який є більшим за мінімальний. При цьому суд керувався засадами розумності, виваженості та справедливості. Доводи апелянтів висновків суду не спростовують. Висновок Житомирської міської громадської організації «Інститут впровадження інновацій» №1/1/21 не є належним доказом розміру заподіяної позивачу моральної шкоди. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2022 рокубез змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча: Судді: