Постанова 4857 № 380/8717/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 рокуСправа № 380/8717/22 пров. № А/857/18131/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року (суддя Братичак У.В., м.Львів, повний текст складено 17 листопада 2022 року), ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП, НП відповідно) в якому просив визнати протиправними та скасувати: наказ відповідача «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Стрийського РУП ГУНП» від 24.05.2022 №1332 (далі Наказ №1332) в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та в частині відрахування з грошового забезпечення позивача коштів за один день, допущений 05.05.2022 прогул; наказ «По особовому складу» від 06.06.2022 №304 о/с (далі Наказ №304 о/с); поновити позивача на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Стрийського районного управління ГУНП (далі Посада, РУ відповідно), з 07.06.2022; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В доводах апеляційної скаргивказує, що05.05.2022 не міг бути днем не явки (прогулу) позивача оскільки: цей день був передбаченим законом та відомчими наказами (№242/2022) днем відпочинку (відгулу) в умовах воєнного стану при шестиденному робочому тижні та позивач не був включений до Графіку несення служби; станом на 05.05.2022 позивач проходив лікування в медичному закладі; 05.05.2022 існували інші поважні причини неявки на службу (невідкладне звернення до лікаря, з приводу епілептичного нападу сина). Щодо вчинення 05.05.2022 позивачем інших дій, які на переконання відповідача підривають авторитет поліції, розхитують підвалини державності, викривляють ідеали громадянського суспільства на шляху до європейської інтеграціїзазначає, що зі сторони позивача мало місце ненасильницька спроба вмовити дружину виїхати за кордон для лікування сина, що було помилково розцінено нею як «насильство». Зазначає, що кримінальне, адміністративне провадження за даним фактом відсутнє, обмежувальний чи захисний припис щодо позивача не виносився, доказів зворотного матеріали службового розслідування та дисциплінарний наказ не містить. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомляв. В минулому судовому засіданні подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке обґрунтоване тим, що у зв`язку із мобілізацією до Збройних Сил України захисника позивача, адвоката Торопчина О.Д. та неможливістю явитись в судове засідання особисто позивачем, так як останній перебуває за межами Львівської області, апеляційну скаргу та позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що процедура звільнення позивача відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів НП, а тому підстави для скасування спірних наказів відсутні. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 з 15.02.2021 проходив службу на Посаді. На підставі наказу ГУНП від 25.02.2022 № 643 ОСОБА_1 був відряджений до складу позаштатної мобільної групи реагування на факти вчинення домашнього насильства у розпорядження РУ з 07.03.2022 до 05.04.2022. У подальшому наказом РУ від 01.04.2022 № 74 термін відрядження було продовжено з 05.04.2022 до 04.05.2022, а наказом від 02.05.2022 № 85 - з 04.05.2022 до 02.06.2022. Згідно з витягом із наказу ГУНП від 22.04.2022 №60 о/с-в (далі Наказ №60 о/с-в) капітану поліції Макару Т.Б., Посада, було надано щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 10 діб, з 25.04.2022 по 04.05.2022, з виїздом за кордон до Республіки Польща. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 14.04.2022. 05.05.2022 до ГУНП надійшла інформація про можливі порушення службової дисципліни зі сторони позивача, під час події, яка мала місце 05.05.2022 у селі Добряни, Стрийського району, Львівської області, у зв`язку з чим наказом ГУНП від 06.05.2022 №1140 призначено за даним фактом службове розслідування у формі письмового провадження. Згідно з висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками РУвід 19.05.2022 (далі Висновок), дисциплінарною комісією проведено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками РУ, в результаті якого встановлено, що 05.05.2022 до УГІ ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня о 18:30 на лінію « 102» здійснено повідомлення від гр. ОСОБА_2 , 2009 р.н. про те, що по АДРЕСА_1 батько перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство відносно матері (ЄО РУ від 05.05.2022 №3822). Виїздом СОГ на місце події встановлено, що Посада, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем проживання вчинив домашній конфлікт, наніс удар телефоном в область голови та застосував фізичне насильство дружині інспектору СВ РУ капітану поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого, капітан поліції ОСОБА_3 звернулася в Стрийську цетральну районну лікарню (далі ЦРЛ) з діагнозом: забійна рана лобної ділянки голови справа, скерована в поліклініку та написала письмову заяву з приводу побиття. На момент здійснення розслідування вирішувалося питання про внесення відомостей до ЄРДР (ЄО РУ від 05.05.2022 №3827). Окрім цього, в ході службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 з 25.04.2022 по 04.05.2022 перебував у черговій відпустці, без табельної вогнепальної зброї та 05.05.2022 о 08:00 год., мав заступити на чергування у складі наряду РУ, про те останній на роботу не вийшов, про причини свого неприбуття не повідомив та був відсутній до 18:15 год, що підтверджується рапортом заступника начальника CM РУ майора поліції Русина І.Я. від 05.05.2022. Таким чином встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі 05.05.2022 в період з 08:00 до 18:15 год., більше ніж три години, що вважається прогулом та про що складено відповідний акт № 4095/47/0122 від 06.05.2022. А також встановлено, що протягом періоду несення служби у складі позаштатної мобільної групи реагування на факти вчинення домашнього насильства РУ у ОСОБА_1 відсутні будь-які результати роботи за вказаним напрямом. 24.05.2022 Наказом №1332 за грубе порушення службової дисципліни на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. А також зобов`язано начальника УФЗБО вирахувати з грошового забезпечення Посада, ОСОБА_1 грошові кошти за один робочий день, допущений 05.05.2022 прогул. 06.06.2022 ГУНП винесено Наказ № 304 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 , Посада, з 06.06.2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII)у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України затвердженого однойменним Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Частиною 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на момент розгляду даної справи. Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС) від 09.11.2016 № 1179 затверджено «Правила етичної поведінки поліцейських» (далі ПЕП), метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки як у службовий так і позаслужбовий час. Частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII встановлено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема: 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут. Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За змістом частини 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Так, до поліцейських можуть застосовуватися різні види дисциплінарних стягнень, зокрема звільнення зі служби в поліції, яке є найсуворішим видом стягнення. Статтями 14-19 Дисциплінарного статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень. Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої-шостої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Згідно з частиною першою статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. Наказом МВС від 07.11.2018 № 893 затверджений «Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України» (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з пунктами 1-4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з частиною сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Отже, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого. В даній справі вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме складу дисциплінарного проступку в його діях. Так, як вже зазначалося вище, згідно з витягом із Наказу №60 о/с-в капітану поліції ОСОБА_1 , було надано щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 10 діб, з 25.04.2022 по 04.05.2022, з виїздом за кордон до Республіки Польща. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 14.04.2022. Разом з тим, 05.05.2022 згідно з графіком несення служби мобільної групи реагування на факти вчинення домашнього насильства РУ на травень місяць, затвердженим начальником РУ підполковником поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_1 о 08:00 год 05.05.2022, повинен був заступити на чергування у складі наряду РУ. Водночас, як видно з матеріалів справи, останній на роботу не вийшов, про причини свого неприбуття не повідомив та був відсутній на службі до 18:15 год, що підтверджується рапортом заступника начальника РУ майора поліції Русина І.Я. від 05.05.2022 та про що складено відповідний акт № 4095/47/0122 від 06.05.2022. Відсутність позивача на службі протягом робочого дня 05.05.2022 ним не заперечується, за даних обставин ОСОБА_1 наголошує на поважності, на його думку, причин неявки на службу. Зокрема останній зазначає, що в період з 03.05.2022 по 06.05.2022 звертався за медичною допомогою та проходив лікування в медичному закладі, а також те, що причиною неявки на службу 05.05.2022 стало невідкладне звернення до лікаря, з приводу епілептичного нападу сина ОСОБА_2 . Згідно довідки №1 медичного центру «Лоріус+» від 05.05.2022 така видана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що він дійсно був на прийомі у лікаря 05.05.2022 з 08:00 год з метою обстеження і лікування (т. 1 а.с.9). З приводу цього, апеляційний суд зазначає, що безумовно факт відвідин лікаря у зв`язку з епілептичним нападом у сина позивача слід розцінювати, як поважну причину неявки на службу протягом певного часу. Однак слід зауважити і те, що вказана довідка не підтверджує того, що ОСОБА_1 у медичному центрі знаходився разом із сином весь день 05.05.2022. Крім того, згідно пояснень дружини позивача ОСОБА_3 близько 17:00 год ОСОБА_1 повернувся додому із сином в стані алкогольного сп`яніння, що спростовує доводи скаржника про те, що він весь день перебував із сином у лікарні. Відносно того, що сам позивач з 03.05.2022 по 06.05.2022 звертався за медичною допомогою та проходив лікування в медичному закладі, що підтверджується довідкою №20 ЦРЛ, то як вірно зазначив суд першої інстанції надана позивачем довідка не підтверджує тимчасову непрацездатність позивача та, як наслідок, відсутність його на службі з поважних причин за вказаний період. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №805/1126/18-а, від 31 липня 2019 року у справі №815/810/18, від 16 квітня 2018 року у справі №805/1126/18-а, від 25 червня 2019 року у справі №805/1816/17-а, від 21 грудня 2020 року у справі № 420/1499/19, від 29.01.2021 у справі № 420/3023/19. Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Так, з матеріалів справи видно, що 05.05.2022 до ГУНП надійшла інформація про можливі порушення службової дисципліни зі сторони ОСОБА_1 , Посада, під час події, яка мала місце 05.05.2022 у селі Добряни, Стрийського району, Львівської області. Згідно з Висновком дисциплінарною комісією встановлено, що 05.05.2022 до УГІ ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня о 18:30 на лінію « 102» здійснено повідомлення від гр. ОСОБА_2 , 2009 р.н. про те, що по АДРЕСА_1 батько ( ОСОБА_1 ) перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство відносно матері ( ОСОБА_3 ). Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події встановлено, що позивач-апелянт перебуваючи за місцем проживання вчинив домашній конфлікт, наніс удар телефоном в область голови та застосував фізичне насильство дружині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого, капітан поліції ОСОБА_3 звернулася в ЦРЛ з діагнозом: забійна рана лобної ділянки голови справа, скерована в поліклініку та написала письмову заяву з приводу побиття. На момент здійснення розслідування вирішувалося питання про внесення відомостей до ЄРДР. Позивач до позовної заяви долучив заяву від 06.05.2022, підписану ОСОБА_3 про те, що 05.05.2022 зі сторони її чоловіка ОСОБА_1 мала місце ненасильницька спроба вмовити її виїхати за кордон для лікування їхнього малолітнього сина, що було помилково розцінене нею як «насильство». У вказаній заяві вказано, що ОСОБА_3 жодних претензій до свого чоловіка не має. Водночас, в ході проведення службового розслідування дружині позивача, капітану поліції ОСОБА_3 була надана можливість дати пояснення щодо вказаного вище інциденту, остання 10.05.2022 надала категорично інші пояснення та зазначила, що 05.05.2022 близько 17:00 вона перебувала на подвір`ї біля будинку, де поливала квіти, в цей час додому повернувся чоловік із сином, по зовнішньому вигляді чоловіка, вона зрозуміла, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Чоловік, побачивши її почав висловлювати претензії в її сторону, ображати нецензурною лайкою та кричати. Приводом до конфлікту стало те, що він вимагав, щоб вона показала йому товарний чек на придбаний нею у грудні 2021 року смарт годинник, так як він не вірив, що вона купила його сама. Дружина позивача зазначила, що чоловік погрожував їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, вона була налякана його поведінкою і розуміла, що знаходитись поряд із ним в цей момент небезпечно. В момент коли ОСОБА_3 хотіла покинути будинок, ОСОБА_1 вийшов із кімнати та підійшов до неї, при чому лівою рукою притиснув її до стіни та умисно наніс їй удар краєм телефону, який знаходився в долоні правої руки, спричинивши їй тілесні ушкодження. ОСОБА_3 від завданого удару дезорієнтувалась, так що їй «потемніло» в очах, а коли оговталася, то відчула, що по обличчі та тілу тече кров, тому вона, тримаючи у руках свою сумку, швидко вибігла на вулицю із будинку та побігла до сусідки з проханням надати необхідну медичну допомогу. Окрім цього, ОСОБА_3 вказала, що факти сімейного насильства з боку чоловіка ОСОБА_5 були неодноразовими та систематичними, однак із заявою раніше вона не зверталась та виклику на спецлінію « 102» ніколи не здійснювала. Також у поясненні ОСОБА_3 повідомила, що 05.05.2022 ОСОБА_6 , мав вийти на службу (згідно графіку несення служби мобільних груп реагування на домашнє насильство) після чергової відпустки, яка завершилася 04.05.2022, однак на роботу не вийшов, займався своїми справами та близько 17:00 год 05.05.2022 повернувся додому в алкогольному сп`янінні. А після вчинення конфлікту та нанесених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, він пішов у невідомому напрямку, куди саме їй не відомо. Таким чином, суд першої інстанції вірно зауважив, що вищевказана поведінка позивача та сам факт проведення службового розслідування щодо наведеного інциденту негативно характеризує ОСОБА_1 як поліцейського. Зазначене підтверджується також службовою характеристикою ОСОБА_1 від 09.05.2022, складеною начальником РУ підполковником поліції А. Коцуром, яка була врахована відповідачем при проведенні службового розслідування та згідно з якою позивач перебуває в списку працівників групи ризику, як такий, що схильний до порушення службової дисципліни та до вчинення побутових правопорушень. Таким чином, з огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, відсутності ОСОБА_1 на службі 05.05.2022 більше ніж три години без поважних причин, скоєнні ним вчинку, що дискредитує звання поліцейського НП, недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчинення дій несумісних з вимогами, що пред`являються до особи, яка перебуває на службі в поліції в частині дотримання службової дисципліни, враховуючи матеріали, які підтверджують такі обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і Присяги поліцейського, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 18 Закону 580-VIII, пунктів 1, 4, 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що процедура звільнення позивача відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів НП, таким чином спірні Наказ № 1332, а також Наказ № 304 о/с є такими, що прийняті у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 27 березня 2023 року.