Ухвала КЦС ВС № 208/5193/21

Ухвала 22 березня 2023 року м. Київ справа № 208/5193/21 провадження № 61-1686ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В А., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Макаренко Олександр Анатолійович , на ухвалу Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року у справі за клопотанням адвоката Макаренка Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року провадження у справі закрито. У жовтні 2021 року представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - Макаренко О. А. звернувся до суду з клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 провадження у справі зарито. У зв`язку з необґрунтованими діями позивача він згідно із частиною 5 статті 142 ЦПК України має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року, клопотання адвоката Макаренко О. А. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. В іншій частині клопотання залишено без задоволення. 30 січня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Макаренко О. А. , засобами поштового зв`язку, звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року в указаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху та надано заявникам строк для усунення її недоліків. 07 березня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків. У касаційній скарзі заявники, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для подальшого вирішення заяви про розподіл судових витрат відповідачів. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на наступне. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина перша статті 389 ЦПК України). Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції. Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 червня 2022 року в справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21). За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи наведене, ухвала Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Макаренко Олександр Анатолійович , на ухвалу Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року у справі за клопотанням адвоката Макаренка Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк В. А. Стрільчук І. М. Фаловська