Постанова Кропивницький апеляційний суд № 401/1001/22

ПОСТАНОВА Іменем України 27 березня 2023 року м. Кропивницький справа № 401/1001/22 провадження № 22-ц/4809/348/23 Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Письменного О.А., суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л., при секретарі - Федоренко Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Макарової Ю.І. від 28 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні транспортним засобом, - встановив: Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 26 жовтня 2022 року усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні транспортним засобом марки ВАЗ 2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 транспортний засіб марки ВАЗ 2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, разом з комплектом ключів від даного транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ДАІ МВС України 17.05.2005. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 992 гривень 40 коп. Проте, позовна заява в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 30000 грн. не була вирішена судом. 08 листопада 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат та ухвалення додаткового рішення з цього питання. (а.с. 116-118) Додатковим рішенням Світловодського районного суду від 28 листопада 2022 року клопотання представника позивача адвоката Бідюк Я.В., про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні транспортним засобом задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції змінити у частині розміру судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу і стягнути на користь позивача понесені судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 30000 грн. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України). Відповідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Вирішуючи питання судових витрат суд першої інстанції виходив з того, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19. Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Згідно судової практики, що спостерігається у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Разом з тим, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Отже, зменшення витрат на професійну правничу допомогу можливо лише при встановлені критеріїв неспівмірності та виключно за заявою іншої сторони спору. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд врахував обставини справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, те, що спір про усунення перешкод у користуванні транспортним засобом є незначної складності, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду та/чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності. Разом з тим суд врахував, що 18 листопада 2022 року відповідачем подано письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній заявив, що розмір судових витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем, становить розмір пенсії відповідача за декілька місяців та є неспіврозмірним із складністю спору та витраченим адвокатом часом. Посилаючись на вказане, суд першої інстанції задовольнив вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу частково. Колегія суддів апеляційного суду погоджується таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є обґрунтованим, відповідає дійсним обставинам справи та враховує критерії реальності адвокатських витрат, критерії розумності їхнього розміру та відповідну заяву відповідача, який заперечував проти надмірного розміру витрат на правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: О.А.Письменний А.М.Головань О.Л.Дуковський