Постанова 4803 № 212/8118/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1950/23 Справа № 212/8118/20 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: судді - доповідачаКішкіної І.В., суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 212/8118/20за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману послугу з централізованого опалення за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2022 року (суддя Чайкін І.Б., повний текст судового рішення складений 13 жовтня 2022 року), в с т а н о в и в: В листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на квартиру відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач є власником квартири за вищевказаною адресою та не здійснює оплату за отриману теплову енергію, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2020 року у сумі 47304,25 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, також у зв`язку із невиконанням останнім обов`язку щодо сплати заборгованості просив стягнути з нього суму індексу інфляції у розмірі 12265,25 грн, 3% річних у розмірі 4155,25 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 року позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману послугу з централізованого опалення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з жовтня 2013 року по жовтень 2020 року у розмірі 47304,25 грн, сума індексу інфляції у розмірі 12265,25 грн, 3 % річних у розмірі 4155,25 грн, а всього 63724,75 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 вересня 2022 року скасовано заочне рішення та справу призначено до розгляду. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позову АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення відмовлено. З вказаним рішення не погодився позивач АТ «Криворізька теплоцентраль» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоквартирних житлових будинках врегульовано Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання, затвердженого наказом № 4 від 22 листопада 2005 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. В свою чергу відповідачем не надано доказів які б засвідчили дотриманий визначений законом Порядок відключення квартири від послуг централізованого опалення. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу, що усі надані відповідачем докази не підтверджують законних підстав на відключення від мереж централізованого опалення у квартирі відповідача. Судом не взято до уваги, що дозвіл на встановлення автономного опалення наданий відповідачу у 2006 році, однак автономне опалення встановлено лише у 2011 році, тобто у період дії вище наведених законодавчих актів, які передбачали відповідну процедуру та умови встановлення такого опалення. Крім того, суд першої інстанції не врахував усталену судову практику у подібних справах. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, надає населенню м. Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, у тому числі за місцем проживання відповідача. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є співвласником квартири, що перебуває на обслуговуванні у АТ «Криворізька теплоцентраль», на квартиру за вищевказаною адресою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення (а.с. 5). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «КБТІ» № 4142964 квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 64). Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 за послуги з опалення та гарячого водопостачання, заборгованість станом на 01 жовтня 2020 року складає 47304,25 грн (а.с. 6-7). Відповідно листа за підписом заступника начальника Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради від 27 січня 2006 за №145/8 управління житлово-комунального господарства виконкому міськради погоджує ОСОБА_1 відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 при умові влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов в АТ «Криворіжгаз», проект, розроблений проектною організацією, монтаж повинна виконати спеціалізована організація відповідно до проекту, після влаштування автономного опалення та опломбування газового лічильника звернутися до для розірвання договору на постачання теплової енергії до КП «Криворіжтепломережа» (а.с.102). На замовлення відповідача ТОВ «Естрея» у 2011 році виготовлено робочий проект теплотехнічного розрахунку тепловикористання на опалення і гаряче водопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 77-82). Листом КПТМ «Криворіжтепломережа» засвідчено прохання не проводити утримання із заробітної плати ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з технічних причини, оскільки з березня 2012 року він не являється абонентом КПТМ «Криворіжтепломережа» у зв`язку з встановленням в квартирі індивідуального автономного опалення (а.с. 69). Представник КПТМ «Криворіжтепломережа» та абонент ОСОБА_2 склали 20 березня 2012 року акт про те, що при обстеженні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 встановлено: «наявний видимий розрив на мережі центрального опалення, гарячого водопостачання, стояки ізольовані, заглиблені у стіни, у приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 14 липня 2011 року» (а.с. 65). Крім того, власником квартири ОСОБА_2 та представником житлово-комунального підприємства 05 липня 2011 року складено акт про відключення квартири від мереж ЦО (ГВП) квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66). З листа виконавчого комітету Криворізької міської ради №19/20/6884 від 20 вересня 2021 року вбачається, що в період 2005 - 2019 років процедура відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентувалась Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року. Згідно Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення № 90 від 08 лютого 2006 року «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Комісія не надавала дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказами наданими відповідачем доведено той факт, що за місцем його проживання з 05 липня 2011 року і по теперішній час не здійснюється централізоване опалення у зв`язку із встановленням автономного опалення, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за наступними підставами. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV, далі - Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), статтею 1 якого врегульовано, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно із статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630. Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил) . Згідно із пунктом 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок № 4, втратив чинності з 17 вересня 2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком №4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. На момент отримання даного погодження чинними були Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення №1497 від 30 грудня 1997 року, відповідно до пункту 9 яких у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж. При цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, пов`язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 було погоджено з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради №145/8 від 27 січня 2006 року відключення від системи теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , при умові влаштування альтернативного джерела. Даним погодженням на відповідача був покладений обов`язок отримати технічні умови в АТ «Криворіжгаз», отримати проект, розроблений проектною організацією. Монтаж повинна виконувати спеціалізована організація відповідно проекту. Роботи виконати після завершення опалювального сезону 2004-2005 років. При роботі автономної системи забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм в приміщенні квартири. Термін проведення робіт з відключення приміщення від системи опалення погодити з КЖП-31. Після влаштування автономного опалення та опломбування газового лічильника рекомендовано звернутися для розірвання договору на постачання теплової енергії до ДП «Криворізька теплоцентраль». Копія робочого проекту автономного опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 розроблена ТОВ «Естрея», та копія технічних умов на проектування газопостачання автономного опалення в квартирі за адресою АДРЕСА_1 підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 виконав умови погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради на відключення від теплопостачання належної їй квартири (а.с. 70-83). З акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 05 липня 2011 року, складеному комісією у складі представників ВАТ «Криворіжгаз», вбачається, що об`єкт (квартира відповідача) підготовлена до експлуатації, дозволена врізка та пуск газу. Згідно із актом від 20 березня 2012 року, складеним в присутності представника КПТС «Криворіжтепломережа», абонента ОСОБА_2 склали акт про наявність видимого розриву на мережі центрального опалення, гарячого водопостачання, ізольованість стояків та заглиблення у стіни, у приміщенні встановлено автономне опалення, наявний акт опломбування газового лічильника 14 липня 2011 року (а.с. 65). Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. На час початку процедури по встановленню індивідуального автономного опалення квартири власником квартири ОСОБА_1 була чинною постанова Кабінету Міністрів України №1497 від 30 грудня 1997 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», яка надавала право споживачу відмовитися від послуги та відключитися від системи центрального опалення (п. 9), однак чинним на той час законодавством не було передбачено чіткого механізму та порядку відключення споживача від централізованого опалення. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22 листопада 2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася 27 січня 2006 року, тобто з дня отримання ОСОБА_1 погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі відповідача, тобто до погодження на відключення квартири відповідача від системи теплопостачання було отримано співвласником до 08 лютого 2006 року, коли виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення від 08 лютого 2006 № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно Комісія не могла видати відповідачеві дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки вона була створена пізніше та відповідно після завершення робіт по відключенню від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води видати затверджений акт відключення квартири відповідача від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Отже процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення розпочалася 27 січня 2006 року, тобто з дня отримання відповідачем погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі і завершилась 05 липня 2011 року складенням акту про відключення квартири відповідача від мереж ЦО (ГВП). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Позивач не довів порушення його прав діями відповідача щодо відключення від централізованого опалення, не надано належних доказів на підтвердження того, що відключення від централізованого опалення належного відповідачу нежитлового приміщення спричинило шкоду йому або третім особам, порушило (негативно вплинуло) роботу внутрішньобудинкових мереж, призвело до розбалансування будинку. Як вбачається з матеріалів справи, централізоване опалення в належному відповідачу нежитловому приміщенні відсутнє та використовується система автономного опалення. Доказів, що порушені права власники інших квартир у будинку, судам першої та апеляційної інстанцій не надано. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки таке відключення було проведено у порядку встановленому законодавством. Крім того, з 19 вересня 2019 року Порядок №4 взагалі втратив чинність. Отже, послугами з централізованого постачання теплової енергії відповідач не користується, а тому у нього відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період, оскільки фактично ці послуги ним отримані не були. Фактично доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 27 березня 2023року. Судді І.В. Кішкіна О.В. Агєєв О.І. Корчиста