Постанова Львівський апеляційний суд № 458/718/22

Справа № 458/718/22 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І. Провадження № 22-ц/811/254/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю: секретаря Назар Х.Б.; Полуліх Н.І. представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Турківського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього переплати пенсії в розмірі 24 347 грн. 73 коп. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що з 22.04.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з реорганізацією Турківської районної державної адміністрації 19.02.2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади керівника апарату Турківської РДА. З 22.04.2021 року ОСОБА_1 на підставі його заяви від 22.04.2021 року переведено на інший вид пенсії на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. З 08.09.2021 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу Турківської РДА за рішенням суду, а з 13.09.2021 року звільнено з цієї посади. Позивач вважає, що оскільки по 13.09.2021 року ОСОБА_1 працював на посаді державного службовця, то за період з 22.04.2021 року по 13.09.2021 пенсія, призначена відповідно до Закону України «Про державну службу», мала виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого виникла переплата в розмірі 24 347 грн. 73 коп., однак відповідач добровільно відмовляється сплачувати виниклу переплату (а.с.1-3). Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року в позові відмовлено (а.с. 58-62). Вищезгадане рішення оскаржив позивач - ГУ ПФУ у Львівській області. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права. Звертає увагу суду на неможливість застосування до даних правовідносин положень Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 (з наступними змінами), оскільки «в даному випадку, заявлена позивачем до стягнення сума не може вважатись безнадійною заборгованістю» (а.с. 68-70). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76); - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77); - в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356). Позовні вимоги про стягнення з відповідача переплати пенсії обґрунтовуються посиланням на статті 387, 1212 та 1215 ЦК України. В той же час, пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті (зокрема) пенсії, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. З вищенаведених законодавчо встановлених підстав позивач заявлені ним позовні вимоги обґрунтовує лише недобросовісністю з боку набувача пенсії (відповідача). При цьому «недобросовісністю» зі сторони відповідача позивач вважає лише те, що відповідач добровільно не повертає переплачену йому пенсію. В той же час, «недобросовісністю з боку набувача» пенсії може бути лише зловживання з його боку, як то подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо, однак доводів про подібне позовна заява (як і апеляційна скарга) не містить. За вищенаведених обставин в їх сукупності суд прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені та (чи) оцінені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини і (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо; так само, як у ній не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для задоволення позовних вимог) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України). Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексурозмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року - 2 684, 00 грн. Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідача 24 347 грн. 73 коп. переплаченої пенсії. Відтак, ціна позову у цій справі складає 24 347 грн. 73 коп., що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн. х 100 = 268 400, 00 грн). Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 24 347 грн. 73 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ч.3 п.2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Турківського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року - без змін. Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Повну постанову складено 27 березня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.