LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824759/17666/21

від 21.03.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №759/17666/21 Головуючий у суді І інстанції Журибеда О.М. провадження №22-ц/824/5234/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів:Суханової Є.М., Олійника В.І., секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Святошинського районного суду міста Києвавід 21 вересня 2022 року за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10988,43 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8904,41 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 5670,76 грн; витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. Позов обґрунтовано несплатою відповідачем вказаних сум за вищезазначеними послугами. Рішенням Святошинського районного суду міста Києвавід 21 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні позову. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подав апеляційну скаргу,в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги КП "Київтеплоенерго" вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необгрунтовуваним, так як при винесенні оскаржуваного рішення судом не було з`ясовано всіх обставин, що мають значення для справи, неправильно досліджено судом матеріали справи та докази, які містяться в матеріалах справи, під час винесення рішення судом не правильно застосовано норми процесуального права, що призвело до позбавлення позивача права на належний судовий захист. Доводи апеляційної скарги обгрунтував також тим, що з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП "Київтеплоенерго", яке продовжує бути постачальником таких послуг після ПАТ "Київенерго". Зазначив, що ПАТ "Київенерго" жодних звернень або претензій від відповідача про неотримання, ненадання чи не користування послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води чи/або звернень щодо перерахунку/невірних нарахувань за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 -КП "Київтеплоенерго" не передавало. Таким чином, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за вказаною адресою в спірний період надавались в повному обсязі, а тому позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати спожитих послуг. Вказав, що відповідач показання квартирних засобів обліку води щомісяця до виконавця послуг не надавав. У зв'язку з цим, розрахунок заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 здійснювався відповідно за показаннями будинкових засобів обліку. Зазначив, що відповідач не надала суду доказів на спростування наданих позивачем розрахунків та доказів на підтвердження виконання нею зобов'язань по оплаті послуг. При цьому, відповідач не відмовившись від отримання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, не провела жодної оплати їх вартості й під час провадження справи в суді. 03 лютого 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач належних і допустимих доказів на підтвердження заборгованості за послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води та отримання відповідачем таких послуг не надав, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Встановлено, що 11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з - централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, а отже з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Відповідно до Додатку №1 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 10 988,43 грн та централізованого постачання гарячої води у розмірі 22 792,62 грн до відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку №1 га Додатку №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором. Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні врахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 та у додатку № 2 до договору цесії. Встановлено, що відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, заборгованість відповідача станом на 01.06.2021 року складає 14 575,17 грн (а.с. 7). Згідно розрахунку заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 року з централізованого опаленнята/або централізованого постачання гарячої води заборгованість відповідача складає 10 988,43 грн (а.с. 6). Також встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" КП "Київтеплоенерго" підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085) (а.с. 49). Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та має здійснювати оплату виставлених рахунків. Наведені приписи закону свідчать про обов`язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, де скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з ч.1 ст.9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України). В акті № 017576 зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води від 22.07.2022 року відображено, зокрема, вузол обліку № 1 показання 0,127 м3; вузол обліку № 2 показання 0,142 м3 (а.с. 98). Згідно акту № 02981 зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 08.09.2022 року показання енергії 0 ГКал (а.с. 98а) В суді апеляційної інстанції встановлено, що 2017 році у будинку нараховувались рахунки за оплату тепла та гарячої води, виходячи з середніх показників по будинку, які відповідач оплачувала. Як встановлено в суді апеляційної інстанції та не заперечувалось учасниками процесу відповідач встановила лічильники, однак показання квартирних засобів обліку води та тепла до виконавця послуг не надавав щомісяця. У зв'язку з цим, розрахунок заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 здійснювався відповідно за показаннями будинкових засобів обліку, як визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №

630. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Відповідно до п. 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири. Нарахування заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована. Суд апеляційної інстанції встановивши, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , показники лічильників щомісяця не передавала, у зв'язку з цим їй було нараховано оплату за послуги згідно з показниками будинкових засобів обліку. Оплату яких остання вчасно та регулярно не здійснювала, що призвело до утворення заборгованості, а відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. З огляду на вимоги закону та встановлені у справі обставини, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав до їх задоволення в частині стягнення на користь позивача з відповідача суми заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 988,43 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8904,41 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 5670,76 грн, витрати пов`язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та не вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами які передбачені положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 №

630. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5675,00 грн, що складає 2270,00 грн - сплачений судовий збір про подачі позову та 3405,00 грн - сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити. Рішення Святошинського районного суду міста Києвавід 21 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53): - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 988,43 грн; - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8904,41 грн; - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 5670,76 грн; - витрати пов`язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП "Київтеплоенерго"); - судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2270 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3405 грн (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП "Київтеплоенерго"). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено «22» березня 2023 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді Є.М. Суханова В.І. Олійник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»