Постанова Київський апеляційний суд № 757/2123/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 березня 2023 року справа № 757/2123/21-ц провадження № 22-ц/824/4723/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Яницькій О.Л. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Державне підприємство «Українське державне аерогеодезичне підприємство» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» - Присяжнюка Петра Вікторовичана рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року, постановлене під головуванням судді Остапчук Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені. В обґрунтування посилалась, що 17 червня 2020 року відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з посади фотограмметриста відділу фотограмметричних робіт Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» за угодою сторін. Головним бухгалтером ОСОБА_2 за підписом генерального директора Красільного Євгена Костянтиновича Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» 08 липня 2020 року було надано довідку про доходи Позивача, відповідно до якої ОСОБА_1 за час роботи всього нарахована заробітна плата в сумі - 50 222, 83 грн та начебто виплачена з врахуванням сплачених в державний бюджет податків в сумі - 40 429,36 грн. Однак, фактично загальна сума проведених виплат по заробітній платі ОСОБА_1 від Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» станом на день звернення до суду з позовною заявою становить - 27 127,74 грн, а заборгованість Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» щодо нарахованих але не виплачених грошових коштів по заробітній платі Позивача становить - 13 301,62 грн. Станом на день подання позовної заяви заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 в повному обсязі досі не погашено. У зв`язку з невиплатою їй заробітної плати у день звільнення позивач просила стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на користь ОСОБА_1 заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 13 301, 62 грн та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 50 407, 96 грн, а всього - 63 709,58 грн, а також стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на користь ОСОБА_1 : - невиплачену заробітну плату в сумі 12 351,62 грн; - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 18 червня 2020 року по 15 січня 2021 року становить 51 570,70 грн; - судовий збір сплачений при подачі позову до суду в сумі 908,00 грн; - понесені витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. В інші частині позову відмовлено. В поданій апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати, застосувати позовну давності до позовних вимог та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач не має заборгованості по виплаті заробітної плати перед позивачем, що підтверджується довідкою про нарахування заробітної плати в сумі 50222,83 грн, з яких вирахувано ПДФО та військовий збір та сплачено 40 429,36 грн. При цьому факт повної виплати нарахованої заробітної плати підтверджується оборотно-сальдовою відомостю по рахунку, відомостями на виплату грошей, заключною випискою АТ КБ «Приватбанк», відомостями про нарахування коштів АТ «Укрсиббанк». Крім того, згідно власноруч написаної заяви ОСОБА_1 заробітна плата за січень-лютий 2020 року перераховувалась на картковий рахунок іншого працівника. Також апелянт вказує про те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду строк позовної давності щодо вимоги про стягнення середнього заробітку сплив, а тому відсутні підстави для задоволення таких вимог. Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та вважає заявлений розмір неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» було обізнане про наявність провадження по справі. Вказує, що подані до апеляційної скарги докази прийняті бути не можуть, оскільки подані з порушенням встановленого порядку. Зазначає, що лише після проведення фактичного розрахунку (виплати всіх сум, що належать звільненому працівникові) починається перебіг строку, визначеного ч. 1 ст. 233КЗпП, а тому позивач звернулась до суду з дотриманням строків. Заборгованість по заробітній платі становить 13 301,62, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою про доходи позивача та виписки по рахунку. Відповідачем не надано доказів на підтвердження отримання позивачем заборгованість по заробітній платі у заявленому розмірі. Крім того, апелянт вказує, що понесені витрати на правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджені належним чином. В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не виплачено позивачу всю суму нарахованої заробітної плати при звільнені. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що Наказом Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» № 8-к від 20 січня 2020 року призначено на прийнято на роботу та призначено на посаду ОСОБА_1 . Наказом вказаного державного підприємства № 63-к від 17 червня 2020 року ОСОБА_1 звільнено. 08 липня 2020 року було надано довідку про доходи Позивача бухгалтером ОСОБА_2 за підписом генерального директора Красільного Євгена Костянтиновича Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство», відповідно до якої ОСОБА_1 за час роботи на було всього нараховано заробітна плата в сумі - 50 222, 83 грн та виплачено з врахуванням сплачених в державний бюджет податків в сумі - 40 429, 36 грн. Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до наданих позивачем банківських виписок в період з 30 січня 2020 року по 16 листопада 2020 року та довідки про доходи ОСОБА_1 від Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» від 08 липня 2020 року, встановлено, що фактична невиплата повної грошової заробітної плати становить 12 351 грн. Враховуючи, що відповідачем при звільненні позивача не здійснено виплату всіх належних останньому сум, відтак вірним є висновок про стягнення заробітної плати у розмірі 12 351 грн. Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Посилання апелянта на те, що він не був повідомлений про розгляду справи, у зв`язку із чим був позбавлений можливості надати пояснення по суті спору судом не приймається. В матеріалах справи наявна заява представника ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» від 23.06.2021 року про ознайомлення і матеріалами справи (а.с. 41). Відтак відповідачу було відомо про наявність провадження по справі. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення). Докази додані відповідачем до апеляційної скарги судом не приймаються, оскільки такі докази подані з порушенням порядку, встановленого ЦПК України. Частиною першою статті 117 КЗпП України перебачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Із роз`яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затриманням розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного для після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов`язана відповідна виплата. Згідно пункту 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Колегія суддів погоджується із розрахунком суду першої інстанції відповідно до якого розмір середнього заробітку з 18 червня 2020 року по 15 січня 2021 року становить 51 570,70 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду строк позовної давності щодо вимоги про стягнення середнього заробітку сплив колегія суддів відхиляє. Велика Палата Верховного суду у постанові від 13.05.2020 року у справі № 810/451/17 зауважила, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності. Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України. Лише після проведення фактичного розрахунку (виплати всіх сум, що належать звільненому працівникові) починається перебіг строку, визначеного частиною першої статті 233 КЗпП України. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 року у справі № 400/3151/19. Відповідачем не проведено зі звільненим працівником повний розрахунок, а тому позивачем строк із зверненням до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку не пропущено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ДП«Українське державне аерогеодезичне підприємство» - залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді