Ухвала КГС ВС № 400/4871/21

УХВАЛА 24 березня 2023 року м. Київ cправа № 400/4871/21 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В. перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 (суддя Полякова К. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) у справі № 400/4871/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерка", 2) ОСОБА_2 і 3) Фермерське господарство "Кондор С", про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: 10.03.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 400/4871/21. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить "касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/18997/21 в частині задоволення позовних вимог - скасувати." Тобто, скаржник зазначив невірний номер справи, а також Верховний Суд зазначає, що у прохальній частині сторона має зазначити, що саме вона просить зробити суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної інстанції. Такі вимоги повинні узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи зазначене, скаржникові необхідно уточнити вимоги касаційної скарги. Таким чином, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено в розмірі 2 270 грн (позов було подано у 2021 році). Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. 06.10.2022 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 № 2217/5 "Про задоволення скарги", скасовано проведені Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі речових прав реєстраційні рішення щодо іншого речового права (права оренди на земельні ділянки) від 18.06.2021 за індексними № 58844006, № 58847154, № 58846472, № 58844672, № 58844512, № 58844137, № 58846163, № 58844874, № 58844754, № 58847873, № 58846080, № 58845447, № 58847505, що вчинені на підставі Наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5. Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 в частині задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи, що судами було задоволено позов в частині 14 вимог немайнового характеру, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 63 560 грн. Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав платіжну інструкцію від 06.03.2023 № 950 про сплату судового збору у розмірі 6 810 грн, що не може вважатися доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі. Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Міністерства юстиції України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) уточнення вимог касаційної скарги і (2) надання доказів про сплату (доплату) судового збору у розмірі 56 750 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 400/4871/21 залишити без руху.

2. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Случ