Постанова Дніпровський апеляційний суд № 179/1441/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/596/23 Справа № 179/1441/22 Суддя у 1-й інстанції - Чорна А.О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , переглянувши апеляційну скаргу останньої, на постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року, стосовно ОСОБА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,- у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 28 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн., і стягнуто судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. Районним судом встановлено, що посадова особа керівник ПРАТ «КОМПАНІЯ «ДНІПРО» ОСОБА_1 ненадала платіжні доручення до установи банку на перерахування належного до сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно декларації за 2022 рік від 17.02.2022 року № 9033800859 за 1-2 квартал 2022 року по терміну сплати 31.07.2022 року в сумі 12221,22 грн, сума заборгованості склала 12221,22 грн, та станом на 28.11.2022 залишається не сплаченою, чим порушила п. 57.1 ст. 57, п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Крім того, посадова особа ПРАТ «КОМПАНІЯ «ДНІПРО» ОСОБА_1 не надала платіжні доручення до установи банку на перерахування належної до сплати податку земельного податку з юридичних осіб згідно декларації за 2022 рік від 17.02.2022 року № 9033798135 за квітень-травень 2022 року по терміну сплати 31.07.2022 року в сумі 436,40 грн, сума заборгованості склала 436,40 грн, за червень по терміну сплати 01.08.2022 року в сумі 218,20 грн, сума заборгованості склала 218,20 грн, за липень по терміну сплати 30.08.2022р. в сумі 218,20 грн, заборгованість склала 218,20 грн, за серпень по терміну сплати 30.09.2022р. в сумі 218,20 грн, заборгованість склала 218,20 грн, загальна сума заборгованості склала 1091,00 грн. та станом на 28.11.2022 залишається несплаченою, чим порушила п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Також просить поновити строк на оскарження, так як суд не повідомляв про розгляд справи, а постанову суду було отримано лише 26 січня 2023 року. Вимоги апеляційної скарги обгрнутовані тим, що рішення суду І інстанції незаконне. При цьому, апелянтка вказує, що вона не порушувала пункти Податкового кодексу України, які ставляться їй в провину, та суть правопорушення є нечіткою. Також протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як в ньому відсутні дані про: особу стосовно якої він складений; роз`яснення прав та обов`язків. Крім цього, апелянтка вказує, що Акт перевірки не може бути доказом, оскільки не підтверджує викладені в протоколі обставини. Окрім цього, на час розгляду справи закінчилися строки притягнення до відповідальності. ОСОБА_1 до апеляційного суду не з`явилася, відповідно до ст. 294 КУпАП, повідомлена належним чином про перегляд справи, до початку судового засідання, клопотань про поважні причини неприбуття або перенесення справи не отримано, що не перешкоджає перегляду без участі останньої. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку апеляційний суд вважає, що він пропущений з поважної причини, а тому керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу переглянути. Висновки суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , дотримався цих вимог закону в повному обсязі, а вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом протоколами про адміністративне правопорушення, в яких викладено обставини вчинення правопорушення, Актом про результати камеральної перевірки та іншими матеріалами. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доводи ОСОБА_1 що вона не порушувала пунктів Податкового кодексу України, які ставляться їй в провину протоколами є безпідставними, оскільки спростовуються Актами перевірок, а також враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не долучила до апеляційної скарги даних про надання платіжних доручень до установи банку на перерахування належної до сплати податку. Необґрунтованими є доводи щодо порушення права на захист, оскільки ОСОБА_1 викликали до податкової служби для складання протоколів, остання була повідомлена належним чином, що підтверджується чеками поштового відправлення. Апеляційний суд також вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення складені з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, в них розкрито суть правопорушення, та вказано час вчинення правопорушення, а також ОСОБА_2 особи стосовно, якої складено протоколи і її посаду. Безпідставними також є доводи про закінчення на момент розгляду справи строків накладення стягнення. Відповідно до змісту ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Так, з матеріалів справи видно, що правопорушення було виявлено 30 вересня 2022 року коли були складені Акти перевірок, а рішення суд І інстанції прийняв 28 грудня 2022 року, тобто в тримісячний строк з моменту виявлення правопорушень. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити строку ОСОБА_1 на оскарження постанови Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький