Постанова 4803 № 175/1009/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2085/23 Справа № 175/1009/22 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Космачевської Т.В., суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року в цивільній справі номер 175/1009/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: В травні 2022 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернулось ТОВ «Порше Мобіліті» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25.12.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено Кредитний договір №50013199 (далі - «Кредитний договір»), який є комплексним договором, що регулює кредитні відносини та відносини застави, за умовами якого банк надав відповідачу кредиті кошти у сумі 1044148,49 грн, строк кредиту 60 місяців для купівлі автомобілю марки VW, модель Touareg, 2015 року випуску. Позивач свої зобов`язання за договором виконав. В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого станом на 09.05.2022 року за ним утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 199468,61 грн, та складається з : - 494,61 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року; - 26571,31 грн - 24.90% річних у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року; - 45128,46 грн - сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов; - 7700,40 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов за період з 18.04.2020 року по 23.02.2022 року; - 18492,35 грн - 24.90% річних у зв`язку із простроченням сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов за період з 18.04.2020 року по 23.02.2022 року; - 83478,38 грн - витрат на сплату збитків по залученню підрядних організацій (третіх осіб); - 14089,45 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням сплати відшкодування інших збитків згідно п. 8.5. Загальних умов за період з 26.05.2020 року по 23.02.2022 року; - 3513,65 грн - 3% річних у зв`язку із простроченням сплати відшкодування інших збитків згідно п. 8.5. Загальних умов за період з 26.05.2020 року по 23.02.2022 року. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року, яка станом на 09.05.2022 року становить 199468,61 грн та судові витрати. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року в задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року, яка станом на 09.05.2022 року становить 199468,61 грн та складається з: - 494,61 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року; - 26571,31 грн - 24.90% річних у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого Кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року; - 45128,46 грн - сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов; - 7700,40 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов за період з 18.04.2020 року по 23.02.2022 року; - 18492,35 грн - 24.90% річних у зв`язку із простроченням сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов за період з 18.04.2020 року по 23.02.2022 року; - 83478,38 грн - витрат на сплату збитків по залученню підрядних організацій (третіх осіб); - 14089,45 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням сплати відшкодування інших збитків згідно п. 8.5. Загальних умов за період з 26.05.2020 року по 23.02.2022 року; - 3513,65 грн - 3% річних у зв`язку із простроченням сплати відшкодування інших збитків згідно п. 8.5. Загальних умов за період з 26.05.2020 року по 23.02.2022 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2992,04 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23500,00 грн. Із вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права і таким, що підлягає скасуванню. В ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі від 27.05.2022 року зазначено, що провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а у вступній частині рішення суду першої інстанції від 02.11.2022 року вказано, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін. Штрафні санкції у сумі 2108,08 грн, нараховані позивачем, сплачені ОСОБА_1 відповідно до зведеної облікової виписки по кредитному договору від 16.02.2022 року. Позивач незаконно нарахував штраф і пеню на суму 803,84 грн по рахунках від 05.03.2020 року та від 16.03.2020 року у період дії карантину. Несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочену суму основного боргу) у розмірі 91695,25 грн ОСОБА_1 сплатив за рахунками позивача від 03.01.2020 року, 03.02.2020 року, 02.03.2020 року, кожний у сумі 33947,29 грн, а всього 101841,87 грн у період з 13 січня по 01 червня 2020 року, що підтверджується даними зі зведеної облікової виписки від 16.02.2022 року. 20 травня 2020 року приватним нотаріусом Кірюховою Н.С. вчинений виконавчий напис №770 про стягнення з заставодавця ОСОБА_1 на користь заставодержателя ТОВ «Порше Мобіліті» за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави несплачених чергових платежів 91695,25 грн, суми кредиту за станом на 16.03.2020 року 251978,24 грн, штрафних санкцій за вимоги щодо сплати 2108,08 грн. Сума до стягнення 354781,57 грн, а також відшкодовано витрати заставодержателя, пов`язані з виконанням виконавчого напису - на суму таких витрат. Сума плати за вчинення виконавчого напису в ньому не зазначена. 06 жовтня 2020 року в постанові приватного виконавця Щигарцева І.В., про закінчення виконавчого провадження від 06.10.2020 року зазначено, що відповідно до заяви стягувача залишок заборгованості за виконавчим документом складає 245492,01 грн. Боржником сплачений на користь позивача залишок по кредиту у сумі 245492,01 грн відповідно до платіжного доручення №1 від 06.10.2020 року. Отже сума простроченого залишку по кредиту станом на дату його сплати 06.10.2020 року становила 245492,01 грн, а не 354781,57 грн, як зазначено у позовній заяві і в рішенні суду. Відповідач зазначає, що у відповіді на відзив позивачем вказано, що в позовній заяві допущено технічну помилку у розрахунку невчасно повернутої суми кредиту. Так, замість 3% річних позивачем було вказано 24,90% річних. У зв`язку з цим, 3% річних за прострочення повернення суми кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року складає 3201,36 грн. Суд першої інстанції, не перевіривши доводи позивача, без належного обґрунтування і посилання на докази у справі, застосував процентну ставку 24,90% річних на прострочену суму залишку про кредиту, що суперечить загальним умовам кредитування та статті 625 ЦК України. Відповідальність ОСОБА_1 за ч. 2. статті 625 ЦК України складає : 481,88 грн інфляційне збільшення простроченої суми, 3118,96 грн 3% річних від простроченої суми, всього 3600,84 грн. Згідно з пунктом 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 р. № 1734-УІІІ, дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит. Також, посилається на те, що у пункті 6 цього розділу зазначено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. (зі змінами і доповненнями), яка є чинною на цей час. Отже, згідно з вимогами Закону відповідач звільняється від відповідальності перед позивачем за прострочення сплати залишку по кредиту у сумі 3600,84 грн, а також за прострочення сплати всіх інших платежів, ним нарахованих. Щодо суми страхових платежів, нарахованих позивачем на відшкодування і стягнутих судом , в період з 10.04.2020 року по 04.09.2020 року. Договір добровільного страхування транспортних засобів від 28.12.2015 р. №28-0199- РМ2-15-00095 укладений ОСОБА_1 з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» і погоджений вигодонабувачем - ТОВ «Порше Мобіліті». Період страхування та термін дії договору: з 29.12.2015 по 28.12.2020 року. Після припинення кредитного договору позивач отримував рахунки від страхової компаній за договором страхування ОСОБА_1 щомісячно з квітня по вересень 2020 року у сумі 6267,84 грн, без ПДВ. Сплативши їх, позивач незаконно нарахував на вказану суму ПДВ. Згідно з графіком погашення кредиту сума відшкодування страхових платежів за 6 місяців мала становити 38387,40 грн, а позивач на відшкодування страхових платежів заявив суму 45128,46 грн, з чим погодився суд першої інстанції. Щодо стягнення сум у зв`язку з простроченням сплати відшкодування страхових платежів та інших збитків зазначає, що доказів направлення на адресу відповідача вказаних рахунків позивач до суду не надав і в матеріалах справи вони відсутні. Щодо стягнення судом 45128,46 грн в порядку відшкодування страхових платежів, сплачених позивачем після припинення кредитного договору, наголошує, що позичальник ОСОБА_1 зобов`язався забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання його зобов`язань за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована ТОВ «Порше Мобіліті». Отже, як кредитний договір і Загальні умови кредитування, так і договір страхування не зобов`язують його сплачувати страхові платежі поза строками дії кредитного договору №50013199, який був припинений позивачем в односторонньому порядку 04 травня 2020 року. Тому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за несплату відшкодувань страхових платежів за період з 05.05.2020 року по 04.09.2020 року відсутня. Щодо стягнення судом витрат на сплату збитків по залученню підрядних організацій на суму 83478,38 грн, зазначає, що позивачем, з метою забезпечення застосування заходів для ефективного звернення стягнення на автомобіль, який є предметом застави на підставі договору про надання юридично консультаційних послуг залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тріпл Сі», яке надало послуги на: за організацію вчинення виконавчого напису нотаріуса 8500,00 грн, за пошук, вилучення та передачу автомобіля, який є предметом застави - 74938,38 грн. У виконавчому написі приватного нотаріуса Кірюхової Н.С. від 15 травня 2020 року №770 сума оплати за вчинення цієї нотаріальної дії не зазначена. Доказів на підтвердження вартості послуг приватного нотаріуса позивачем не надано. Розшук заставленого майна та припинення його розшуку здійснювались на підставі постанов приватного виконавця Щигарцева І.В. в межах виконавчого провадження №63019913. За повне виконання виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Кірюхової Н.С., приватним виконавцем Щигарцевим І.В. стягнуто з ОСОБА_1 на свою користь основну винагороду у сумі 34578,15 грн. Згідно з постановою приватного виконавця Щигарцева І.В. від 06.10.2020 р. про закінчення виконавчого провадження, вимоги виконавчого документа виконано у повному обсязі. Вказана постанова позивачем не оскаржувалась. Таким чином, витрати позивача, пов`язані з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса йому компенсовані; винагорода приватному виконавцеві за повне виконання виконавчого документа відповідачем сплачена. Позивачем не було обґрунтовано розрахунок витрат ТОВ «Тріпл СІ» за надання послуг щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса, вилучення предмета застави та передачі його позивачеві. Отже, вимога позивача про відшкодування йому витрат на оплату послуг ТОВ «Тріпл Сі» (у тому числі за пошук, вилучення та передачу автомобіля) є безпідставною, необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Що стосується витрат на професійну допомогу, зазначає, що у зв`язку з ненаданням представником позивача доказів надання професійної правничої допомоги саме у справі №175/1009/22, щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката відшкодуванню (розподілу) не підлягають. Від позивача ТОВ «Порше Мобіліті» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 06.12.2022 року задовольнити частково, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 року змінити в частині нарахування 3% річних на прострочену суму повернення кредиту. У позовній заяві позивач зазначав, що відповідач допустив прострочення повернення суми (тіла) кредиту у сумі 251978,24 грн (п. 2.15. позовної заяви). Позивач не стверджував у суді першої інстанції про те, що такий борг становив більшу суму, про яку зазначає апелянт. Відповідач як позичальник вимогу про дострокове повернення кредиту отримав 03.04.2020 року, що підтверджується відповідної інформацію з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» та не заперечується відповідачем. Апелянт як позичальник мав своїм обов`язком повернути залишок тіла кредиту до 04.05.2020 року. Сума неповернутого кредиту (тіла) на дату дострокового припинення кредитного договору становила 251978,24 грн. Відповідач після припинення кредитного договору погасив заборгованість за черговими платежами і позивач не вимагав жодних компенсацій щодо цієї категорії платежів. Залишок суми (тіла) кредиту відповідач погасив лише 06.10.2020 року. І таке погашення відповідач зробив лише у зв`язку із арештом та вилученням у нього автомобіля (предмет застави) у процедурі виконавчого провадження. Тобто прострочення відповідача з повернення кредиту становив 155 днів, що не заперечується відповідачем (апелянтом). Позивач не нараховував неустойку (штраф, пеня) або інші платежі встановлені договором, а просив суд стягнути нарахування за ст. 625 ЦК України: 3% річних та інфляційні втрати на невчасно повернуту суму кредиту, що не є відповідальністю, яка передбачена Кредитним договором, тобто, позивач погоджується, що в позовній заяві дійсно допущена технічна помилка у розрахунку невчасно повернутої суми кредиту. Так замість 3% річних представником позивача вказано 24,90% річних. У зв`язку з цим 3% річних за прострочення повернення суми кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року складає 3201,36 грн. Щодо відшкодування страхових платежів, відповідач стверджує, що у нього немає обов`язку сплачувати страхові платежі після припинення Кредитного договору, а тому вимоги позивача є безпідставні. Висновки скаржника про припинення договору страхування 04.05.2020 року у зв`язку з достроковим припиненням у цей день кредитного договору не мають за собою жодних аргументів та спростовуються положеннями наявних у справі договорів. Щодо нарахування ПДВ на страхові платежі позивач не є страховиком та не надає послуг страхування, а тому пп 196.1.3. Податкового кодексу не застосовується. Разом з тим, позивач є платником ПДВ, а згідно п.188.1 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. Щодо залучення позивачем ТОВ «ЮК «Тріпл Сі», зазначає, що останнє є професійним надавачем послуг щодо врегулювання заборгованості, сприяння у пошуку та ідентифікації майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредитора. І саме послуги такого характеру надані позивачу. Позивач надав суду докази, які з врахуванням критерію «достатності» доказів (ст. 80 ЦПК України), підтверджують виникнення правових підстав та фактичного понесення відповідних витрат, які є збитками позивача та підлягають компенсації відповідачем. Щодо заперечень проти витрат на професійну правничу допомогу скаржник зазначив, що з договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 року не вбачається деталізація наданих послуг і що саме цей договір відноситься до справи №175/1009/22. На виконання умов п.1.1. Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021року замовник та виконавець підписали заявку №8 від 17.02.2022 (наявна в матеріалах справи). У заявці №8 від 17.02.2022 року погоджено, що замовник передає, а виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року у Дніпровському районному суді Дніпровської області. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги нарішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши головуючого, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 25.12.2015 року між ОСОБА_1 , та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір №50013199, що є комплексним договором, що регулює кредитні відносини та відносини застави, відповідно до умов якого: позивач надав кредит у розмірі 1044148,49грн, строком на 60 місяців, цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки купівлі автомобілю марки VW, модель Touareg 2015 року, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 куб. см, рік випуску 2015, шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок ТОВ «ГРАНД АВТО» за придбання автомобіля, сума додаткового кредиту: 376070,45 грн, цільове призначення додаткового кредиту - оплата страхових платежів відповідно до договору страхування. Договір складається з кредитного договору, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту (а.с. 23). Сторонами погоджено графік погашення кредитного договору (а.с. 25 26). Відповідачем було підписано загальні умови кредитування (а.с. 27 31зв.). 16.03.2020 року позивач надіслав відповідачу вимогу №50013199 про дострокове повернення несплаченої суми кредиту в розмірі 251978,24 грн та несплачених чергових платежів за кредитним договором в розмірі 91695,25 грн, які включають частину суми кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, частину додаткового кредиту та проценти за його користування (а.с. 24 24зв). Відповідач одержав вимогу 03.04.2020 року, що підтверджується інформацією про стан поштового відправлення №0503314367296 з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта». Відповідно строк дострокового повернення суми кредиту, додаткового кредиту та інших платежів за Кредитним договором настав 04.05.2020 року (а.с. 32). 15.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №770, про звернення стягнення на предмет застави - вищезазначений автомобіль у рахунок погашення боргу за кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року (а.с. 63 64). 11 вересня 2020 року на підставі виконавчого напису №770 приватним виконавцем Щигарцевим І.В. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 111 - 112). 06 жовтня 2020 року на підставі виконавчого напису №770 приватним виконавцем Щигарцевим І.В. прийнято постанови про арешт майна боржника, про припинення розшуку майна боржника, про закінчення виконавчого провадження (а.с. 106-107зв., 109-109зв., 114-115). Сума достроково повернутого кредиту складає 251978,24 грн, що підтверджується зведеною обліковою випискою по кредитному договору клієнта від 16.02.2022 року (а.с. 60 62). Позивач уклав з ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21 червня 2012 року (а.с. 70 73 зв.). Відповідно до акту наданих послуг №46 ТОВ «ЮК «Тріпл Сі» надано юридично-консультаційні послуги щодо вчинення виконавчого напису на суму 8500,00 грн та надано позивачу рахунок-фактуру (а.с. 64, 41). Відповідно до акту наданих послуг №80 ТОВ «ЮК «Тріпл Сі» надано юридично-консультаційні послуги щодо передачі замовнику предмету застави по клієнту ОСОБА_1 на суму 74978,38 грн (а.с. 68). Встановлено, що на виконання умов кредитного договору, між Приватним акціонерним товариством «СК «Українська Страхова Група», як страховиком та відповідачем, як страхувальником, за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - вигодонабувача, було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 28-0199-РМ2-15-00095 від 28.12.2015 року (а.с. 116-119). Страхова компанія виставила рахунки ТОВ «Порше Мобіліті» на оплату від 10.04.2020 року на суму 6267,84 грн без ПДВ у складі зведеного рахунку на загальну суму 38827,65 грн, рахунок на оплату від 08.05.2020 року на суму 6267,84 грн без ПДВ у складі зведеного рахунку на загальну суму 60002,73 грн, рахунок на оплату від 04.06.2020 року на суму 6267,84 грн без ПДВ у складі зведеного рахунку на загальну суму 40659,47 грн, рахунок на оплату від 10.07.2020 року на суму 6267,84 грн без ПДВ у складі зведеного рахунку на загальну суму 39159,71 грн, рахунок на оплату від 07.08.2020 року на суму 6267,84 грн без ПДВ у складі зведеного рахунку на загальну суму 33717,68 грн, рахунок на оплату від 04.09.2020 року на суму 6267,84 грн без ПДВ у складі зведеного рахунку на загальну суму 27793,26 грн. (а.с. 37-38, 35-36, 42, 57, 45-46, 52-53, 54-55). ТОВ «Порше Мобіліті» сплатило по рахункам, що підтверджується дебетовими повідомленнями №87 від 05.05.2020 року, №90 від 14.05.2020 року, №108 від 10.06.2020 року, №130 від 13.07.2020 року, №150 від 10.08.2020 року, №168 від 04.09.2020 року (а.с. 43, 39, 46, 47, 51, 56). Для відшкодування понесених витрат, позивач надіслав відповідачу рахунки з ПДВ №00453853 від 10.04.2020 року, №00455516 від 14.05.2020 року, №00456977 від 10.06.2020 року, №00458473 від 13.07.2020 року, №00459843 від 07.08.2020 року, №00461336 від 04.09.2020 року з призначенням платежу «Відшкодування страхового платежу» (а.с. 34, 40, 44, 49, 50, 59). 24 травня 2021 року позивач уклав договір про надання професійної правничої допомоги з Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» (а.с. 76 78зв.). До договору додано заявку на надання професійної правничої допомоги №8, відповідно до якої Адвокатське об`єднання «Есквайрс» приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року (а.с. 79). Відповідно до актів №8-1, 8-2 від 24 травня 2021 року Адвокатське об`єднання «Есквайрс» та позивач погодили надання послуг правничої допомоги в суді першої інстанції. Адвокати приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції відповідно до ухвал суду (а.с. 203, 207, 185). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог. Проте, з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитися не можна. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України). Так, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1049 цього Кодексу визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції прийняв до уваги, що позивач, направивши у березні 2020 року відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, змінив строк дії договору та виконання зобов`язання відповідачем, оскільки ним не сплачено чергових платежів за кредитним договором на підставі рахунків №00447291 від 03.01.2020 року, №00449369 від 03.02.2022 року та №00450883 від 02.03.2020 року, тому є підстави для сплати відповідачем боргу з урахуванням установленого індексу інфляції відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 494,61 грн. Проте, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що кредитним договором №50013199 не встановлено процентну ставку за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, тому у відповідності до ч. 2 статті 625 ЦК процентна ставка за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором має становити 3% річних. Тобто 3% річних у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року має складати 3201,36 грн. (251978,24грн х 3% х 155 днів : 366днів : 100). Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу. Що стосується доводів апеляційної скарги щодо про стягнення збитків, які складаються з відшкодування сплачених страхових платежів з урахуванням ПДВ, а також інфляційних втрат та 24.90% річних у зв`язку з простроченням сплати в загальній сумі 71321,21 грн, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до п. 5.5 загальних умов кредитування позичальник зобов`язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, на протязі всього терміну дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією. Пункт 5.6 зазначених умов кредитування передбачає, що якщо позичальник в порушення статті 5.5 цього кредитного договору не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, компанія на власний вибір укладе такий договір страхування від власного імені або від імені позичальника та здійснить сплату страхових платежів передбачених таким договором страхування на користь страхової компанії відповідно до умов передбачених цими Загальними умовами кредитування. Позичальник компенсує компанії витрати, понесені останньою у зв`язку із виконанням даного доручення, в порядку, передбаченому статтею 1.7 цього кредитного договору або в порядку, передбаченому пунктом 1.7.2 (друга черга повернення заборгованості) цього кредитного договору. Судом встановлено, що з квітня 2020 року по вересень 2020 року Приватним акціонерним товариством «СК «Українська Страхова Група» виставлено позивачу рахунки-фактури з операцій по наданню послуг по страхуванню та перестрахуванню на транспорті, який останній оплатив за вказаний період за договором кредиту №50013199 ОСОБА_1 страхові платежі в загальній сумі 45128,46 грн з ПДВ (37607,04 грн без ПДВ). Оскільки відповідно до пп. 196.1.3 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України операції по наданню послуг по страхуванню та перестрахуванню України не є об`єктом оподаткування ПДВ, тому апеляційний суд вважає обґрунтованим довід апеляційної скарги щодо неправильності стягнення страхових платежів з урахуванням ПДВ. Сума до стягнення має бути 37607,04 грн. Виходячи з цього 3% річних та інфляційні втрати за прострочення відшкодування сплачених страхових платежів, становить без ПДВ 1853,10 грн, інфляційні втрати 6417,00 грн. Що стосується позовних вимог про стягнення збитків пов`язаних з залученням підрядних організацій (третіх осіб), апеляційний суд виходить з наступного. Позивач ТОВ «Порше Мобіліті» уклав з ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» договір від 21 червня 2012 року про надання юридично-консультаційних послуг. В межах виконання вказаного договору ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» має надати послуги, а саме: повернення боржниками сум поточної заборгованості, заборгованості за кредитними договорами на користь замовника, забезпечення звернення стягнення на предмет застави інше майно боржників відповідно до вимог чинного законодавства України позасудовим способом або на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса на договорі застави або ініціювання відповідного судового процесу та представництва інтересів замовника, відкриття виконавчого провадження, проведення опису, вилучення та передача на відповідальне зберігання замовнику предмету застави, реалізації предмета застави, інші послуги відповідно до договору. З матеріалів справи вбачається, що в межах виконання вказаного договору ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» провела роботу щодо звернення стягнення на предмет застави автомобіля відповідача. 15.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №770, про звернення стягнення на предмет застави - вищезазначений автомобіль у рахунок погашення боргу за кредитним договором № 50013199 від 25.12.2015 року. ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» 18 травня 2020 року надала рахунок-фактуру з актом наданих послуг №46 про виконання юридично-консультаційних послуг згідно з п. 3.5.2 щодо відповідача ОСОБА_1 на суму 8500,00 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1416,67 грн. Цей рахунок оплачений позивачем 26 травня 2020 року, номер виписки 98 (а.с. 66). Отже, з відповідача на користь позивача має бути стягнута сума 8500,00 грн. ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» 06.10.2020 року надала рахунок-фактуру з актом наданих послуг №80 про надання юридично-консультаційних послуг щодо передачі замовнику предмету застави по клієнту ОСОБА_1 на суму 74978,38 грн. Аналізуючи зазначений вище рахунок та акт №80 наданих позивачу ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» послуг, апеляційний суд вважає, що збитки, які позивач просить стягнути, не доведені ним та стягненню не підлягають. Послуги, вказані в актах, не конкретизовані, позивачем не доведено, що відкриття виконавчого провадження, проведення опису, вилучення та передача на відповідальне зберігання замовнику предмету застави, реалізація предмету застави та інше відноситься до повноважень ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі», передбачених його Статутом. З матеріалів справи вбачається, що відкриття виконавчого провадження, опис та арешт майна, зберігання предмету застави та його реалізацію здійснено приватним виконавцем Щигарцевим І.В. На зберігання майно передано представнику ТОВ «Порше Мобіліті» Коваленку С.М., а не іншим особам. Доказів, що ОСОБА_2 працює в ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» суду не надано. Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 74978,38 грн, не врахувавши наведене вище. Стосовно стягнених витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд виходить з наступного. Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 26 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором. Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року за надання послуг замовник сплачує виконавцеві винагороду в розмірі та порядку як визначено в цьому розділі договору. За представництво інтересів замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500,00 грн. З заявки на надання професійної правничої допомоги №8 вбачається, що Адвокатське об`єднання «Есквайрс» приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року. Виконавець зобов`язується надати замовнику професійну правничу допомогу щодо представництва та захисту його інтересів у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області. Відповідно до актів №8-1, 8-2 від 24 травня 2021 року Адвокатське об`єднання «Есквайрс» та позивач погодили надання послуг правничої допомоги в суді першої інстанції. Адвокати приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції відповідно до ухвал суду. В матеріалах справи наявні платіжні доручення зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу позивачем (а.с. 206, 209). Тобто, вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). За таких обставин, виходячи з наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не в повній мірі відповідає нормам права та обставинам справи, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги. Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за подання позовної заяви ТОВ «Порше Мобіліті» сплачено судовий збір у розмірі 2992,04 грн (а.с. 1), позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 871,10 грн. Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 4488,10 грн (а.с. 88), тому з позивача ТОВ «Порше Мобіліті» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3181,44 грн. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за Кредитним договором №50013199 від 25.12.2015 року, яка станом на 09.05.2022 року становить 58073,11 грн та складається з: - 494,61 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року; - 3201,36 грн - 3% річних у зв`язку із простроченням повернення суми достроково повернутого Кредиту за період з 05.05.2020 року по 06.10.2020 року; - 37607,04 грн - сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов; - 6417,00 грн - інфляційні втрати у зв`язку із простроченням сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов за період з 18.04.2020 року по 23.02.2022 року; - 1853,10 грн 3% річних у зв`язку із простроченням сплати відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 Загальних умов за період з 18.04.2020 року по 23.02.2022 року; - 8500,00 грн - витрат на сплату збитків по залученню підрядних організацій (третіх осіб); В задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 871,10 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23500,00 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3181,44 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: