Ухвала КАС ВС № 420/5124/22

УХВАЛА 23 березня 2023 року м. Київ справа №420/5124/22 адміністративне провадження № К/990/5739/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі №420/5124/22 за позовом Приватного підприємства «ВС-СЕРВІС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «ВС-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з питань безпеки на транспорті, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову №330477 Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 січня 2022 року, якою ПП «ВС-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34506837) притягнуто до адміністративно-правової відповідальності за перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5% але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме штрафу у розмірі 8500,00 гривень (абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-111 (із наступними змінами та доповненнями). - стягнути з Державної служби України з питань безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) відшкодування у якості моральної шкоди на користь ПП «ВС-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34506837) у розмірі 205 000,00 (двохсот п`яти тисяч) гривень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову №330477 Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 січня 2022 року, якою ПП «ВС-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34506837) притягнуто до адміністративно-правової відповідальності за перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5% але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме штрафу у розмірі 8500,00 гривень (абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-111 (із наступними змінами та доповненнями). В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на користь Приватного підприємства «ВС-Сервіс» судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривна) грн 00 копійок сплачені відповідно до платіжного доручення №1986 від 10 лютого 2022 року. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року по справі за позовом Приватного підприємства «ВС-СЕРВІС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. 16 лютого 2023 року відповідач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України, з установленням скаржнику строку для подання до суду касаційної інстанції, зокрема, документу про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. Одночасно скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України воєнним станом, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору виходить з наступного. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З указаного слідує, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. При цьому, Суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Однак, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування Укртрансбезпеки та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази. Також, колегія суддів вважає недоречними посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як підставу для відстрочення сплати судового збору, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто, визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, так як головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі №420/5124/22. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі №420/5124/22 за позовом Приватного підприємства «ВС-СЕРВІС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко