LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС140/3250/22

від 22.03.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 22 березня 2023 року м. Київ справа № 140/3250/22 адміністративне провадження № К/990/8817/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі №140/3250/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог, установив: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових вимог про сплату боргу від 09 серпня 2019 року №Ф-11057-55, від 13 листопада 2019 року №Ф-11057-55, від 13 лютого 2020 року №Ф-11057-55, від 08 липня 2021 року №Ф-10081-13 та зобов`язання вчинити дії щодо приведення у відповідність інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей щодо нарахування сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37 788,74 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 09 серпня 2019 року №Ф-11057-55, Головного управління ДПС у Волинській області від 13 листопада 2019 року №Ф-11057-55, від 13 лютого 2020 року №Ф-11057-55, від 08 липня 2021 року №Ф-10081-13. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору. На виконання вимог ухвали апелянтом на адресу суду надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року продовжено строк для усунення Головному управлінню ДПС у Волинській області недоліків апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі №140/3250/22, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали. На адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку для усунення недоліків, в якому скаржник вказує, що не має можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі № 140/3250/22 повернути скаржнику. 09 листопада 2022 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України. На адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю на даний час на рахунку « 2800-судовий збір» коштів. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року продовжено строк для усунення Головному управлінню ДПС у Волинській області недоліків апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі №140/3250/22, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали. 10 січня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, яке обґрунтоване такими ж обставинами, як і попереднє клопотання від 08 грудня 2022 року. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі №140/3250/22 повернути скаржнику. Головним управлінням ДПС у Волинській області втретє 17 лютого 2023 року, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі №140/3250/22 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що первинну апеляційну скаргу подано вчасно, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що у зв`язку із відсутністю фінансування апелянт не зміг вчасно сплатити судовий збір. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Волинській області в системі «Електронний Суд» 21 лютого 2023 року. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване фактично тією обставиною, що строк пропущений з підстав неналежного фінансування податкового органу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Також суд звернув увагу апелянта, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне. Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України). Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95). Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі №140/3250/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»