Ухвала ККС ВС № 167/404/18

УХВАЛА 22 березня 2023 року м. Київ справа № 167/404/18 провадження № 51-1824ск20 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року щодо ОСОБА_5 , Встановлені обставини За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 129 КК, і призначено йому покарання за ст. 395 КК у виді арешту на строк 2 місяці, за ч. 1 ст. 129 КК у виді арешту на строк 6 місяців, за ч. 2 ст. 315 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років, за ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, за ч. 3 ст. 152 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року більш суворим за даним вироком остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 13 лютого 2023 року апеляційні скарги прокурора, захисника та обвинуваченого задовольнив частково. Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2020 року щодо ОСОБА_5 змінив, звільнив ОСОБА_5 від призначеного покарання за ст. 395, ч. 1 ст. 129 КК згідно ч. 5 ст. 74 КК на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності. В решті вирок залишено без змін. Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі захисник не погоджується з вироком районного суду та ухвалою апеляційного суду, просить їх скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Мотиви Верховного Суду Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції. Водночас слід ураховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Як видно з поданої захисником скарги, останній, надаючи свою оцінку доказам, по суті заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , що в силу статей 433, 438 КПК не відноситься до підстав для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції та виходить за межі його перегляду. Крім того, захисник наголошує на однобічності й неповноті судового розгляду та на невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що також не є предметом касаційного розгляду з аналогічних підстав. Касаційна скарга захисника є загальною за змістом та в ній відсутні конкретні мотиви щодо незаконності усіх висновків місцевого та апеляційного судів, наведених в судових рішеннях, з посиланням на конкретні норми кримінального та матеріального закону. Крім того, захисникне вказав, яке конкретно його клопотання апеляційний суд усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК безпідставно не задовольнив та у дослідженні яких обставин, установлених під час кримінального провадження і досліджених судом першої інстанції не повністю або з порушеннями (у чому полягає неповнота і порушення) відмовив. Також, захисник не вказав, яких конкретно доводів, наведених в його апеляційній скарзі, усупереч ст. 419 цього Кодексу апеляційний суд узагалі не дослідив, не перевірив та не оцінив, унаслідок чого визнав їх необґрунтованими. Таким чином, у поданій скарзі захисник не зазначає, яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанційта не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку районного суду та ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу. Крім того, захисник в касаційній скарзі не висловив позицію захисту щодо обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 129 КК. Усупереч ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано її копій із додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. З огляду на викладене, оскільки подана захисником скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд постановив: Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року щодо ОСОБА_5 та встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали. У разі не усунення недоліків скарги в установлений строк, вона буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3