Ухвала ККС ВС № 197/355/22

УХВАЛА 23 березня 2023 року м. Київ Справа № 197/355/22 Провадження № 51-1010 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 від 07 березня 2023 року, встановив: ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу від 07 березня 2023 року. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається судове рішення (судові рішення), що оскаржується (оскаржуються). Однак всупереч вказаним вимогам ОСОБА_4 не зазначає, які конкретно судові рішення він оскаржує. За змістом касаційної скарги скаржник посилається лише на незаконність певних ухвал Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року та Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року, якими, як вказано у скарзі, останньому продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Статтею 424 КПК України передбачено судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Відповідно до частин 1, 2 цієї статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, та судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України. ОСОБА_4 не зазначає, коли саме було постановлено судові рішення щодо нього та всупереч положенням ч. 5 статті 427 КПК Українине долучає їх належним чином завірені копії. Крім того, згідно зі ст. 427 КПК України касаційна скарга, крім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає скаргу. Однак вказаних приписів кримінального процесуального закону ОСОБА_4 належним чином не виконав. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення. Всупереч викладеному, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не зазначає конкретні норми права, які, на його думку, порушені судами першої та/або апеляційної інстанцій, а також не вказує, у чому саме полягають допущені судами порушення, які в силу положень ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень статей 412-414 КПК України. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім цього, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на порушення його права на захист, у зв`язку із ненаданням професійної правової допомоги, не зазначає конкретних вимог щодо того, яке рішення суд касаційної інстанції має ухвалити за наслідками розгляду касаційної скарги. Такі вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України. Зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Протягом визначеного строку ОСОБА_4 має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Керуючись ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу ОСОБА_4 від 07 березня 2023 року залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3