Ухвала КЦС ВС № 824/202/2018

У Х В А Л А 17 березня 2023 року м. Київ справа № 824/202/2018 провадження № 61-1602ас23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року в справі за скаргоюОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислав Сергійович, ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: 30 січня 2023 року до Верховного Суду подано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Ухвала Верховного Суду від 06 лютого 2023 року отримана представником заявника 27 лютого 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали з посиланням на те, що ОСОБА_1 знаходиться за кордоном, а її представник - ОСОБА_2 , перебував у відпустці з 27 грудня 2022 року по 13 січня 2023 року. Проте, посилання представника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 знаходиться за кордоном, з наданням відповідних доказів, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважною причиною пропуску строку, з огляду на наступне. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша та друга статті 64 ЦПК України. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. При цьому сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника. Так само сторона вільна у виборі свого представника. Однак, обравши представника і звернувшись через нього до суду, сторона повинна розуміти, що дії, вчинені таким представником, здійснюються від її імені. Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Судом установлено, що ухвала Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року прийнята за участі представників сторін, зокрема представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Однак, представником ОСОБА_1 не надано жодного доказу про неможливість отримання позивачем копії судового рішення у межах строку на апеляційне оскарження, оскільки не вчинено будь-яких дій для з`ясування стану процесуального руху справи, враховуючи, що ОСОБА_2 приймав участь у справі, був присутній у судовому засіданні 26 грудня 2022 року, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків. Крім того, заявником апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження виконання/невиконання Київським апеляційним судом приписів статей 272, 386 ЦПК України, які регулюють питання вручення судового рішення. Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою. Оскільки до відкриття апеляційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасного направлення апеляційним судом як судом першої інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду апеляційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду. Отже, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику апеляційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати апеляційну скаргу в строк, передбачений статтею 354 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 06 лютого 2023 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127, 185, 357 ЦПК України, У Х В А Л И В: Продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 24 квітня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Коротун