Ухвала КЦС ВС № 754/15323/17

У Х В А Л А 22 березня 2023 року м. Київ справа № 754/15323/17 провадження № 61-478ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Прокуратури міста Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Прокуратури міста Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Відшкодовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за рахунок Державного бюджету України моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, в розмірі 259 765,00 грн кожному. У січні 2023 року Київська міська прокуратура направила поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Недоліки касаційної скарги усунено. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19, від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, провадження № 14-298цс18, у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 466/2383/19, провадження № 61-3463св20, від 27 лютого 2019 року у справі 3 132/1436/17, провадження № 61-27971св18; у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у справі. Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У резолютивній частині касаційної скарги та в окремо поданій 12 січня 2023 року заяві Київська міська прокуратура просить зупинити виконання оскаржуваних рішень з тих підстав, тому що стягнення коштів з Державного бюджету України заподіє шкоду інтересам держави та призведе до передчасного списання значної суми бюджетних коштів. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами. Враховуючи те, що Київська міська прокуратура не надала доказів виконання рішення суду, клопотання про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку не підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Київської міської прокуратури на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року. Витребувати із Деснянського районного суду міста Києва цивільну справу № 754/15323/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Прокуратури міста Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. У задоволенні клопотання Київської міської прокуратури про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник О. В. Ступак В. В. Яремко