Ухвала КГС ВС № 922/1084/22

УХВАЛА 23 березня 2023 року м. Київ cправа № 922/1084/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспеціндустріал» (далі - ТОВ «Промспеціндустріал», скаржник) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №922/1084/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імест-Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспеціндустріал» про стягнення 1 150 403, 68 грн, ВСТАНОВИВ: ТОВ «Промспеціндустріал» 03.03.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 в частині стягнення з ТОВ «Промспеціндустріал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імест-Плюс» 675 054, 24 грн пені, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №922/1084/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б. Ураховуючи предмет позову, доводи касаційної скарги, беручи до уваги приписи частини третьої статті 287 ГПК України, обґрунтовуючи наявність випадків ТОВ «Промспеціндустріал» з посиланням на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України у поданій касаційній скарзі зазначає, що: - касаційна скарга стосується питання, яка має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики. Правовідносини, які є предметом цієї касаційної скарги та підставою для перегляду судом касаційної інстанції рішень попередніх судів є стягнення пені, нарахованої на несплачену передоплату за умов відсутності поставки товару. Місцевий суд як суд апеляційної інстанції, ігноруючи висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 08.08.2018 у справі №904/10083/15, від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 03.09.2019 у справі №910/2849/18, від 10.02.2020 у справі №914/1253/18, від 29.01.22020 у справі №903/154/19 (зводяться до того, що у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару і, як наслідок, стягнення пені, винесли рішення) повністю знехтували нормами матеріального права та вирішили спір протилежно від інших справ з подібними правовідносинами. Правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 така, що вимога про стягнення пені є акцесорною, додатковою до основного, залежить від основного і поділяє його долю, тому відповідно, для можливості стягнення пені повинна бути основна вимога про стягнення заборгованості з оплати товару або встановлення факту оплати товару з порушенням строків, а у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17 від 03.08.2022 у справі №910/6332/21 та від 14.02.2023 у справі №910/15531/21 Верховний Суд вбачається, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар який має бути поставлений, за роботи які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Тобто вбачає за можливе нараховувати пеню на передоплату виключно за несвоєчасне виконання саме грошового зобов`язання - повернення коштів, отриманих як попередня оплата, тобто пеня на суму передоплати може бути нарахована покупцем до стягнення з постачальника, коли така сума була сплачена, а товар чи роботи не поставлені; - має виняткове значення для скаржника, оскільки попередні судові інстанції задовольнивши вимогу позивача про стягнення з відповідача пені фактично надали позивачу неправомірну вигоду та позивач отримав дохід за рахунок відповідача тоді, як позивач не передав товар, а реалізував його іншому покупцю отримавши свою маржу за таку реалізацію, та додатково отримав грошові кошти від скаржника у вигляді пені за невиконаним обома сторонами договором; - справа становить значний суспільний інтерес, оскільки правовідносини, які є предметом цієї касаційної скарги та підставою для перегляду судом касаційної інстанції рішень попередніх судів є стягнення пені, нарахованої на несплачену передоплату за умови відсутності поставки товару. Ці правовідносини стосуються значного кола осіб, оскільки юридичні особи під час здійснення господарської діяльності постійно укладають подібні договори на поставку товарів та такі договори по суті становлять основу усіх правовідносин між юридичними особами під час торгівлі. Встановлення договором попередньої оплати за товар накладає на покупця певні ризики, оскільки у разі здійснення передоплати та непоставки в подальшому товару, покупець змушений звертатися до суду з вимогою про повернення попередньої оплати товару, а тому рішення місцевого та апеляційного судів у цій справі створює прецедент, за яким на покупця накладаються ще більші ризики через те, що окрім можливості непоставки товару після здійснення передоплати за товар, на підставі цього рішення суду виникає новий ризик - стягнення постачальником коштів у вигляді пені за нездійснення передоплати, за умови нездійснення самої поставки товару. Наведені скаржником і зазначені у касаційній скарзі доводи у контексті змісту оскаржуваних судових рішень зі справи не є очевидно неприйнятними щодо наявності випадків передбаченого підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 278 ГПК України, з міркувань скаржника на стадії вирішення питання наявності/відсутності випадків передбачених частиною третьою статті 278 ГПК України. Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Як підставу касаційної скарги ТОВ «Промспеціндустріал», з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що попередні судові інстанції невірно застосували норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 08.08.2018 у справі №904/10083/15, від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 03.09.2019 у справі №910/2849/18, від 10.02.2020 у справі №914/1253/18, від 29.01.22020 у справі №903/154/19, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 21.02.2018 у справі №910/12382/17 від 03.08.2022 у справі №910/6332/21 та від 14.02.2023 у справі №910/15531/21 не застосували положення статей 538, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які підлягали до застосування до спірних правовідносин та порушивши статтю 233 Господарського кодексу України, статтю 551 ЦК України не зменшили розмір пені. Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. Зважаючи на зміст частини тринадцятої статті 8 та частини четвертої статті 301 ГПК України, перегляд оскаржених рішень має здійснюватися без повідомлення/виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Керуючись статтями 234, 235, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №922/1084/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспеціндустріал» на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №922/1084/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 10 квітня 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

4. Витребувати матеріали справи №922/1084/22 Господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імест-Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспеціндустріал» про стягнення 1 150 403, 68 грн.

5. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду для виконання. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос