Ухвала КГС ВС № 920/225/22

УХВАЛА 21 березня 2023 року м. Київ cправа № 920/225/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 (суддя Полякова К. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (головуючий суддя Михальська Ю. Б., судді Тищенко А. І., Разіна Т. І.) у справі № 920/225/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" і 2) Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_1 і 2) Охтирська районна державна адміністрація, про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права оренди, ВСТАНОВИВ: 08.12.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, закрито провадження у справі № 920/225/22. 08.03.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 920/225/22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. За змістом статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України). Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. У своїй касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023. Скаржник у своєму клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження зазначив, що не отримував копію оскаржуваної постанови. Вважає, що поважною причиною пропуску строку на подання касаційної скарги є складний фінансовий стан скаржника, яке зазнало значних втрат та шкоди, заподіяних військовими діями, які відбуваються в Україні, а також зазначає, що у зв`язку з тим, що скаржник не може гарантувати працівникам повноцінну безпеку за фактичним місцезнаходженням підприємства, підготовка необхідних документів для подання касаційної скарги зайняла тривалий проміжок часу. Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Постанова Північного апеляційного господарського суду була проголошена 07.02.2023, повний текст підписано 15.02.2023, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 07.03.2023. Верховний Суд не може перевірити надсилання або ненадсилання копії оскаржуваної постанови скаржникові, оскільки матеріали справи № 920/225/22 відсутні в суді касаційної інстанції. При цьому, колегія суддів зазначає, що з оскаржуваної постанови вбачається, що представник скаржника був присутній під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови 07.02.2023. З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії"). Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України"). Суд вважає за необхідне також зазначити, що як передбачено положеннями статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень. Посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно звернутися із касаційною скаргою у зв`язку з тим, що скаржник не може гарантувати безпеку своїм працівникам за фактичним місцезнаходженням підприємства не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки такі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його представниками (працівниками). Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своєму клопотанні не навів. За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Оскільки наведені обставини не обґрунтовані неналежними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними. Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на подання заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження разом із наведенням інших підстав для поновлення такого строку із, зокрема (але не виключно), наданням доказів отримання копії оскаржуваної постанови (зокрема, копія поштового конверту, скріншот з електронної пошти скаржника), який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 920/225/22 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Случ Судді Н. О. Волковицька С. К. Могил