Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1127/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1127/23 Суддя першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення коштів платника податків - ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 73 743,88 грн. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 позовну заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що хоча додана до позовної заяви виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про наявність повноважень у Чернової В.В. вчиняти дії від імені юридичної особи, однак інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси суб`єкта владних повноважень у такому порядку, а відтак позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується наявність у Чернової В.В. повноважень діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва, по-друге, повноваження державних службовців структурних підрозділів ДПС України представляти інтереси останньої без окремого доручення закріплені у Положенні про Державну податкову службу України, по-третє, позовна заява від імені ГУ ДПС у м. Києві подана представником Черновою В.В. через систему «Електронний суд», до якої було також додано сформовану у цій системі довіреність на підтвердження повноважень представника. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 07.03.2023. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, позовну заяву від імені ГУ ДПС у м. Києві подано та підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке. Відповідно до ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу (ч. 1). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3). Відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуком Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393) у розділі «Прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначено, що Чернова Валерія Володимирівна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг). У розрізі наведеного судова колегія зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Наведеними нормами прямо передбачена можливість внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та даних про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Згідно ч. 1 ст. 10 цього ж Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Отже, наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про Чернову В.В. як особу, яка має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг), на переконання судової колегії, через призму п. 8 ч. 3 ст. 9 та ч. 1 ст. 10 згаданого Закону свідчить про належне документальне підтвердження останньою повноважень діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва. До того ж суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пп. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 2275, ДПС з метою організації своєї діяльності, зокрема, забезпечує самопредставництво ДПС та її територіальних органів у судах через Голову ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС через його заступників та державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС. Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить що право державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів забезпечувати самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС безпосередньо закріплено у положенні, як того вимагає ч. 3 ст. 55 КАС України. Відображення ж таких відомостей про уповноважених на самопредствництво осіб, як вже було зазначено вище, здійснюється в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість позиції суду першої інстанції про те, що надана до матеріалів справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може бути належним доказом на підтвердження повноважень у Чернової В.В. діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва. Поряд з цим, колегією суддів враховується, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 проаналізувала судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, окремо, щодо вирішення питання обсягу наданих документів на підтвердження повноважень самопредставництва юридичної особи / суб`єкта владних повноважень, і прийшла до висновку, що починаючи з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Як зазначено у згаданій ухвалі, наявність або відсутність у [державному реєстрі] даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Поряд з цим, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У площині наведеного колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на позиції Верховного Суду у справах №500/1299/22, №320/225/19 та №160/6015/21, оскільки вони викладені в ухвалах, а не як зазначив Чернігівський окружний адміністративний суд, у постановах. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові від 28.02.2023 у справі №826/13929/17 Верховний Суд, відхиляючи посилання представника товариства на те, що до касаційної скарги не долучені докази того, що представник скаржника (Головного управління ДПС у м. Києві) діє в порядку самопредставництва, зазначив, що такі твердження спростовуються інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуком Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393). Отже, у постанові Верховного Суду, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню, фактично зроблено висновок про достатність підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень у порядку самопредставництва шляхом подання відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Аналогічні документи на підтвердження повноважень Чернової В.В. діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва наявні й у справі №620/1127/23. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року - скасувати. Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак М.І. Кобаль Повний текст постанови складено та підписано 22 березня 2023 року.