Постанова ККС ВС № 589/1633/19

П ОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 року м. Київ справа № 589/1633/19 провадження № 51-4113км22 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_5 та представника потерпілого ТОВ «Гетьманське» ОСОБА_6 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 120182001100014773, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2021 рокукримінальне провадження № 120182001100014773 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

2. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3. У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалуШосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК та здійснено неправильне тлумачення ч. 5 ст. 219 цього Кодексу. На думку прокурора, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 було направлено до суду в межах визначеного законом строку досудового розслідування, проте суди дійшли помилкового висновку, що в цьому провадженні мало місце завершення строку досудового розслідування ще до початку процедури ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Зазначає, що насправді саме 21 березня 2019 року слідча повідомила ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_8 у власному кабінеті після допиту підозрюваного, а захиснику ОСОБА_9 - в телефонному режимі про завершення досудового розслідування і можливість надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Тому прокурор вважає, що зі строку досудового розслідування підлягає виключенню на підставі ст. 290 КПК період часу з 21 березня 2019 року (день повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та фактичного відкриття матеріалів досудового розслідування) до 16 квітня 2019 року (повне ознайомлення всіх учасників кримінального провадження з його матеріалами).

4. Представник потерпілого ТОВ «Гетьманське» ОСОБА_6 у своїй касаційній скарзі також просить скасувати ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними і необґрунтованими та підлягають скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи, а апеляційний суд не перевірив належним чином доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, щодо незаконності ухвали місцевого суду і також припустився помилки в обрахуванні строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого ОСОБА_7 удалося уникнути кримінальної відповідальності. Скаржник звертає увагу, що 21 березня 2019 року слідча в телефонному режимі повідомила йому як представнику потерпілого ТОВ «Гетьманське» про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, і він у силу обставин реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 12 квітня 2019 року, стороні захисту 21 березня 2019 року також було належним чином повідомлено про закінчення досудового розслідування, проте підозрюваний та його захисники під час отримання письмового повідомлення умисно зазначили іншу дату і, хоча мали фактичний доступ до матеріалів досудового розслідування саме з 21 березня 2019 року, своїм правом не скористалися. Тому, на думку скаржника, оскільки з 21 березня 2019 року була розпочата стадія відкриття матеріалів досудового розслідування, яка тривала до 12 квітня 2019 року, а строк досудового розслідування завершувався 25 березня 2019 року, то прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом у межах визначеного законом строку досудового розслідування.

5. У запереченні на касаційні скарги прокурора та представника потерпілого ТОВ «Гетьманське» ОСОБА_7 зазначає, що сторона обвинувачення 21 березня 2019 року, прийнявши рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження, повідомила сторону захисту про можливість ознайомитися з ними лише 26 березня 2019 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування, таким чином обвинувальний акт було складено і направлено до суду поза межами строку досудового розслідування. Тому вважає рішення судів законними і обґрунтованими, а касаційні скарги прокурора та представника потерпілого такими, що не підлягають задоволенню. Позиції інших учасників судового провадження

6. Прокурор ОСОБА_5 підтримала свою касаційну скаргу, просила задовольнити її, скасуватиухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

7. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Мотиви суду

8. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

9. Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

10. За наслідками перегляду в касаційному порядку ухвали місцевого суду, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, та ухвали суду апеляційної інстанції, якою це судове рішення залишено без змін, таких порушень не встановлено.

11. Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

12. Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

13. Частиною 1 ст. 219 КПК (тут і далі у тексті постанови в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

14. Таким чином кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

15. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

16. За правилами ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

17. Положеннями ч. 1 ст. 290 КПК передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

18. Після такого повідомлення сторона захисту має право знайомитися з відповідними матеріалами у порядку, передбаченому ст. 290 КПК, і строк такого ознайомлення, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК, не включається у строки досудового розслідування.

19. Чинним КПК передбачено такі способи інформування учасників кримінального провадження, як надіслання повідомлення поштою, електронною поштою, факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

20. За правилами, визначеними ст. 136 КПК, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

21. З аналізу зазначених положень кримінального процесуального закону випливає, що повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК є безпосереднє доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації, і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.

22. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 17 вересня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120182001100014773 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК. 23. 23 січня 2019 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191 КК.

24. Виходячи з положень статей 113, 115, 219 КПК при обчисленні двомісячного строку дата «23 січня 2019 року» не береться до уваги як день, від якого починається строк. Із урахуваням наведеного закінчення цього строку припадає на неробочий день - неділю 24 березня 2019 року. Отже, кінцевою датою строку досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 є понеділок 25 березня 2019 року.

25. Згідно з даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, прокурор ОСОБА_5 21 березня 2019 року доручила старшій слідчій ОСОБА_10 повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до матеріалів досудового розслідування (т. 2, а. с. 75).

26. Того ж дня слідча ОСОБА_10 склала повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, в якому зазначила про можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 26 березня 2019 року о 16:00.

27. Утім, як слідує з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_7 та обидва його захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 особисто ознайомилися з повідомленням про завершення досудового розслідування 26 березня 2019 року, про що свідчать їхні розписки (т. 2, а. с. 80).

28. Будь-яких даних про те, що слідча скористалася іншим способом інформування учасників кримінального провадження, зокрема шляхом повідомлення по телефону, в матеріалах кримінального провадження немає.

29. Отже, твердження прокурора, що стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування у межах його строків, а саме 21 березня 2019 року, і в цей же день підозрюваний ОСОБА_7 та обидва його захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 фактично отримали доступ до матеріалів досудового розслідування, яким не скористалися, спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

30. Як видно з протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26 березня 2019 року, у цьому кримінальному провадженні строк ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування тривав з 26 березня по 05 квітня 2019 року (т. 2, а. с. 85-96).

31. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 складено 16 квітня 2019 року і в цей же день направлено до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області для розгляду по суті (т. 1, а. с. 1, 2-6).

32. Ураховуючи наведене, на час відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування строк досудового розслідування закінчився і, відповідно, направлення 16 квітня 2019 року до місцевого суду обвинувального акта щодо ОСОБА_7 відбулося поза межами строку досудового розслідування. Відтак, висновки суду про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підстави для закриття кримінального провадження є правильними.

33. Доводи представника потерпілого ТОВ «Гетьманське» ОСОБА_6 про те, що стадіяознайомлення з матеріалами досудового розслідування тривала з 21 березня до 12 квітня 2019 року у зв`язку із тим, що в першу дату йому було повідомлено про закінчення досудового розслідування, а в другу - він реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, є хибними.

34. За правовим висновком, сформульованим у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 522/17954/19 (провадження № 51-4905км21), згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК стороною кримінального провадження є - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. При цьому чинний КПК установлює два випадки, коли потерпілий набуває статусу сторони: у разі відмови прокурора від підтримання публічного обвинувачення (ст. 340 КПК) та у разі, якщо в обвинувальному акті зі зміненим прокурором в суді обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення (ч. 3 ст. 338 КПК).

35. Виходячи з наведеного, у даному кримінальному провадженні потерпілий не є стороною кримінального провадження, на яку поширюються положення ч. 5 ст. 219 КПК, і строк ознайомлення потерпілого (його представника) з матеріалами кримінального провадження не включається у строк досудового розслідування.

36. Що стосується доводів, викладених у касаційних скаргах, про істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, вони також не знайшли свого підтвердження.

37. Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК убачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368 - 380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

38. Апеляційний суд із додержанням приписів закону переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно перевірив усі наведені в ній доводи, які за суттю та змістом є аналогічними тим, які викладено в касаційній скарзі, й обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог сторони обвинувачення, навівши в ухвалі мотиви та правові підстави, з яких виходив, постановляючи рішення.

39. Таким чином, у касаційних скаргах прокурора та представника потерпілого відсутні обґрунтовані доводи, які дозволили б дійти висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Суд уважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_7 - без зміни. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд ухвалив: Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора ОСОБА_5 та представника потерпілого ТОВ «Гетьманське» ОСОБА_6 - без задоволення. Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3