Постанова Вінницький апеляційний суд № 126/2380/22
від 22.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 126/2380/22 Провадження № 33/801/91/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Куйбіди А.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2022 року, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №136088, 26 листопада 2022 року о 21 год 15 хв. в с. Красносілка, по вул. Незалежності, Бершадського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат огляду 1,19 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою. Вказує, що суд неповно та не об`єктивно з`ясував обставини та докази, які мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Куйбіду А.А., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1ст. 130 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №136088, 26 листопада 2022 року о 21 год 15 хв. в с. Красносілка, по вул. Незалежності, Бершадського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат огляду 1,19 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,вони є правильні і підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№136088 від 26 листопада 2022 року; -рапортом працівника поліції; Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я). У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 27 ППВС України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Драгер, результат огляду 1,19 проміле, керував транспортним засобом, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Крім того, спростовуються доводи апеляційної скарги в тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 06 березня 2023 року встановлено, що 26 листопада 2022 року близько 21:15 год, співробітниками екіпажу «Бетон-52», на підставі приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за фактом порушення пункту 31.4.3 В Правил дорожнього руху України, а саме не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла під час руху вулицею Незалежності в с. Красносілка Гайсинського району Вінницької області, було зупинено автомобіль марки «OPEL ZAFIRA», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При спілкуванні поліцейських з ОСОБА_1 у нього виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу, почервоніння обличчя та виражене тремтіння рук. У цей же час, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди співробітникам СРПП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в порушення вимог законодавства, ОСОБА_1 висловив поліцейському інспектору СРПП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Ганущаку Д.М. та інспектору СРПП ВП №1 Гайсинського РУНП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 пропозицію надання неправомірної вигоди за не складання відносно нього адміністративних матеріалів та уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розмірі 10000 грн. Отже, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «OPEL ZAFIRA», д/н НОМЕР_1 . Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували його доводи, наведені в апеляційній скарзі. Під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Таким чином, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун