Постанова Сумський апеляційний суд № 583/530/22

Справа №583/530/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р. В. Номер провадження 33/816/156/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що 07 лютого 2022 року о 03 год. 45 хв., перебуваючи у м. Охтирка, по вул. Київській, 5, він керував автомобілем Ford Mustang д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медогляду на стан сп`яніння в медичному закладі або на місці із використанням газоаналізатора Alkotest 6820 ухилився шляхом відмови, у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову судді - скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вказана постанова є незаконною, оскільки визнаючи його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддею було враховано протокол про адміністративне, складений відносно нього, однак не враховано, що вказаний протокол не відповідає законним вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки в ньому відсутній підпис поліцейського, який його складав. Крім того, судом не було враховано, що у даному випадку працівниками поліції не було залучено свідків, що свідчить про порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 та п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395. Також, апелянт вважає, що його права були порушені, оскільки направлення на проведення медичного огляду на стан сп`яніння, йому працівники поліції не видавали. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що факт керуванням ним транспортним засобом, не зафіксований взагалі, і це пояснюється тим, що за кермом був його тверезий приятель ОСОБА_2 , який під присягою дав показання та підтвердив, що керував транспортним засобом саме він Крім того, поліцейські не зупиняли автомобіль, патрульні приїхали, в той час, коли його автомобілем ніхто не керував. Таким чином, відсутня об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність наступає саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять. Таким чином, на думку апелянта, за відсутні докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи ст. 62 Конституції України, якою визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, наявні підстави для скасування постанови, та закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Про призначення даної справи до апеляційного розгляду його учасник, а саме, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кутовий Я.А. були повідомлені завчасно у передбачений законом спосіб, однак, в судове засідання не з`явились. У своїй заяві, направленій на адресу апеляційного суду, захисник Кутовий Я.А. просив здійснювати апеляційний розгляд даної справи без його участі. ОСОБА_1 , у черговий раз звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату. При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності апелянта, апеляційний суд враховує наступне. У провадженні апеляційного суду справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 перебуває з грудня 2022 року, і тривалий її не розгляд пов`язаний з тим, що на задоволення клопотань останнього щодо неможливості приймати участь у призначених судових засіданнях, проте, його бажання бути присутнім при розгляді справи, вони неодноразово відкладались, при цьому, заяв про здійснення розгляду даної справи за його участі у режимі відеоконференції, з врахуванням віддаленості місця перебування (м. Харків) від апеляційного суду, ОСОБА_1 не подавав. Тобто, апеляційним судом було вжито заходів для забезпечення права ОСОБА_1 на справедливий суд. Проте, у ч.ч. 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України», та «Трух проти України»). У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 , знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває його апеляційна скарга, в судові засідання за викликом не з`являється, а лише направляє клопотання про відкладення на іншу дату, однак, взагалі не надає доказів не підтвердження поважності причин неможливості приймати участь у судовому засіданні, апеляційний суд дійшов висновку, що останній не бажає приймати участь у апеляційному розгляді даної справи. За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в апеляційному суді вже тривалий час, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для подальшого її відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року, у відсутність апелянта, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя не є порушеними та у відсутність його захисника Кутового Я.А., враховуючи подану останнім заяву. При цьому, перевіряючи законність прийнятого рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.ст.252,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції вищезазначені вимоги Закону було дотримано належним чином. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, була встановлена суддею з врахуванням протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №173401 від 07 лютого 2022 року, в якому зафіксовані обставини інкримінованого правопорушення, направленням водія на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, в якому зафіксована його відмова від проходження освідування та відеозапису з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано факт відмови останнього від проходження медичного освідування на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, так і у медичному закладі. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і ставити під сумнів їх належність та допустимість у апеляційного суду підстави відсутні. Що стосується доводів апелянта про те, що протокол, складений відносно нього, не відповідає вимогам, передбаченим ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відсутній підпис поліцейського, який його складав, то вони не заслуговують на увагу, оскільки вказаний протокол підписаний особою, яка його складала інспектор СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ст. лейтенант поліції Пасюка О.С. Крім того, посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395, оскільки не було залучено свідків, є безпідставними, з врахуванням того, що у даному випадку поліцейськими застосовувались технічні засоби і вівся безперервний відеозапис подій, які стали підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу. Саме наявним в матеріалах справи відеозаписом, який було враховано суддею при прийнятті оскаржуваної постанови, та який, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, було проглянуто і апеляційним судом, спростовуються доводи апелянта про те, що він транспортним засобом не керував. З вказаного відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу було встановлено особу водія - ОСОБА_1 , який жодного разу не зазначив, що автомобілем керував не він, при цьому, під час спілкування з водієм, у поліцейських виникла підозра, що останній перебуває у стані сп`яніння, у зв`язку з чим, була пропозиція пройти огляд на його встановлення чи не встановлення. Від проходження такого огляду ОСОБА_1 відмовився і після того, як йому було повідомлено, що за таких обставин відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній намагався вирішити з поліцейськими питання не складання відносно нього такого протоколу та повідомив, що фактично вживав напередодні алкоголь. Що стосується доводів апелянта про те, що йому не було надано направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, то апеляційний суд зауважує, що не видання такого направлення було пов`язано з тим, що огляд на стан сп`яніння не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду і у направленні поліцейськими було здійснено про це відповідний запис. Таким чином, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про відсутність доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, а також, відмова останнього пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан сп`яніння підтверджується належними та допустимими доказами. Обставин, за яких можливо було б дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вказаного правопорушення, апеляційним судом не встановлено, не встановлено, суддя суду першої інстанції надав належну правову оцінку усім зібраним доказам та розглянув вказану справу повно, всебічно та об`єктивно. За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді міськрайонного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.