Постанова Сумський апеляційний суд № 592/2407/22

Справа №592/2407/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Котенко О. А. Номер провадження 33/816/50/23 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 10 березня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/2407/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.08.2022, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , захисника адвоката Лопаткіна О. В., установив: В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП, оскільки суд в порушення ст. 268 КУпАП розглянув справу у його відсутність без належного повідомлення про дату та час судового розгляду, чим порушив його право на захист, т/з він не керував, наполягав на проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки не був згоден з результатами спеціального технічного засобу. Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.08.2022 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн. Згідно постанови, 05.04.2022 о 16:30 в м. Суми по вул. Косівщинська біля будинку 108, водій ОСОБА_3 керував автомобілем Mitsubishi Galant, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги 2.9а ПДР. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, що підтверджується тестом № 708 від 05.04.2022, результат тесту 2,30 проміле. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32). Враховуючи, що ОСОБА_3 не був присутнім під час прийняття суддею рішення, зі змістом постанови ознайомився тільки 14.09.2022, а апеляційну скаргу подав 22.09.2022, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Лопаткіна О.В., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059821 від 05.04.2022, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_3 керував т/з в стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема: - роздруківкою результатів тестування «Alkotest 6820», згідно якого показники алкоголю у ОСОБА_3 05.04.2022 становили 2,30 проміле, з яким останній погодився, що підтверджується його особистим підписом (а. с. 2); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_3 з результатом проведеного огляду на місці зупинки т/з погодився, поставив свій підпис у відповідній графі даного акту (а. с. 3); - відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, згідно яких була встановлена особа водія ОСОБА_3 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для початку процедури огляду, проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, з результатом якого водій ОСОБА_3 погодився, а також складання адміністративних матеріалів та ознайомлення з ними ОСОБА_3 (а. с. 6); - показаннями свідка ОСОБА_5 , згідно яких в квітні 2022 року він перебуваючи на посту в районі ресторану «Порт Рояль» на вул. Косівщинський в м. Суми зупинив т/з, яким керував ОСОБА_3 і попрохав пред`явити документи, а в ході спілкування виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, після чого зателефонував на лінію «102». Коли на місце прибули працівники УПП в Сумській області, він повідомив, що за кермом був саме ОСОБА_3 , інших осіб в т/з не було. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп`яніння, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення були дотримані працівником поліції при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він т/з не керував, наполягав на проведенні огляду в медичному закладі, так як не був згоден з його результатами на місці, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, а також відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, на якому працівник поліції звертається до ОСОБА_3 з питанням «Ви водій?», на що останній не заперечує, відразу погоджується як пройти огляд на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного приладу, так і з результатом такого огляду. Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення судом першої інстанції його права на захист через розгляд справи у його відсутність, то апеляційний суд також не може прийняти їх до уваги, оскільки згідно ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що було дотримано суддею суду першої інстанції. Зокрема, розгляд справи відносно ОСОБА_3 неодноразово відкладався (22.04.2022 необхідність залучення захисника, 10.05.2022 необхідність захисника Лопаткіна О. В. ознайомитись зі справою, 02.06.2022 і 23.06.2022 неявка ОСОБА_3 , 08.07.2022 хвороба захисника Лопаткіна О. В., 18.08.2022 і 31.08.2022 неявка ОСОБА_3 ), хоча останній був належним чином повідомленим про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення і 31.08.2022 із клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а в судовому засіданні був присутнім його захисник Лопаткін О. В. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із суддею суду першої інстанції про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_3 , що допускається положеннями ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними» (п. 28 рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04; рішення від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України») і «запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів» (п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», заява № 26976/06). «Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02; рішення від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява № 30979/96). У іншому своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання». Необхідно наголосити, що необґрунтоване зволікання з боку суду у розгляді справи могло призвести до негативних наслідків у виді закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки зводиться нанівець легітимна мета провадження у справі (охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо ст. 1 КУпАП) та унеможливлення існування розумної пропорційності між використаними судом засобами та поставленою метою. Таким чином, апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити ОСОБА_6 строк на оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.08.2022. Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.08.2022 відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов